Головна | Зробити стартовою |  Проект Інституту трансформації суспільства   
   
Сьогодні Пт, 14 лютого, 
Карта порталу
Реклама
RSS-експорт
Украинские города в Интернете
Ukrainian cities in Internet
Головне
Адміністративно-  
    територіальний устрій України
Законодавство України
Книги та статті
Газета „Місто і люди”
Ділова інформація
Довідкова інформація
Фотогалерея міст
Архів новин
Форум
Розсилка новин
Всеукраїнська рада
міських голів
Міста-партнери проекту
МОДЕЛЬ  
адміністративно-
територіальної
реформи
в Україні
Муніципальне
консультативне бюро
Партнерство міст
Міжнародний досвід
місцевого самоврядування
Австрія
Швейцарiя
Фінлядія
Норвегія
Швеція
Франція
Нідерланди
Польща
Словаччина
Проекти ІТС
Центри НАТО в регіонах
України
Розвиток міст шляхом євроін-
теграції: досвід країн
Вишеградської групи для
України
Європейська перспектива
українських міст у контексті
польського досвіду (на
прикладі міста Феодосія)
Партнерство малих міст
України та малих міст країн
Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого
самоврядування – для
українських міст
Вивчення шведського досвіду
місцевого самоврядування
Налагодження співпраці між
діловими колами українських
та польських міст
Веб-проекти ІТС
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналі-
тичний сервіс столиці
України
Міські оголошення
Робота і навчання в Україні
Форум
Вибори в Україні:
народ має знати правду
Інтернет-конференції
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
 
Про проект Учасники проекту "Українські міста в Інтернеті" Як долучитися до проекту?

Алушта Вінниця Київ
Ковель
Новоград-Волинський
Новомиргородський район
Севастополь
Алчевськ Вознесенськ Коростень Первомайськ
(Управління освіти)
Сєвєродонецьк
Бахмач Волочиськ Куп'янськ Пирятин Скадовськ
Бердичів Гадяч Коростишiв Прилуки Сміла
Біла Церква Городня Миколаїв Прилуцький район Фастів
Бориспіль Житомир Миргород Ромни Хмільник
Бровари Золотоноша Нетішин Сарни Черкаси
Васильків Калуш Ніжин Свалява Чернігів
Вишгород Карлівка Нікополь Світловодськ Южноукраїнськ

Швейцарiя


Швейцарська модель місцевого самоврядування та 
можливості її застосування в Україні


Матеріали навчального візиту українських міських голів до Швейцарії, 
23–28 листопада 2009 року

З 23 по 28 листопада 2009 року відбувся навчальний візит українських міських голів до Швейцарії. Візит тривав в рамках проекту „Швейцарська модель місцевого самоврядування та можливості її застосування в Україні”, що здійснюється Інститутом трансформації суспільства (Київ, Україна) у співпраці з Мерією міста Цюріх та Міністерством закордонних справ Швейцарії. Проект реалізується за підтримки Посольства Швейцарської Конфедерації в Україні та Посольства України в Швейцарії.

Мета проекту – поглиблення знань українських міських голів щодо діяльності їх колег у Західній Європі, шляхів зміцнення місцевого самоврядування, розвитку ефективного муніципального господарства та підвищення активності громадянського суспільства у Швейцарії, а також налагодження партнерських стосунків між містами України та Швейцарії.

Учасниками делегації були вісім міських голів з Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Одеської та Хмельницької областей. Очолив делегацію – директор Інституту трансформації суспільства, керівник проекту Олег Соскін.

Під час візиту міські голови України вивчали швейцарський досвід у таких сферах, як:
~ Політична система Швейцарії та Цюріху, політичні суб’єкти, федералізм;
~ Розвиток малого бізнесу, сприяння формуванню малого бізнесу;
~ Розвиток міста, планування та будівництво, розвиток районів/кварталів;
~ Архітектура, збереження спадщини;
~ Сміттєпереробка, заводи з переробки сміття на енергію;
~ Водне господарство, водоочисні споруди;
~ Громадський транспорт (високо ефективні й основні транспортні засоби у Цюріху);
~ Резерв біосфери (парки, зелені насадження в місті й т.д.);
~ Соціальне/некомерційне житло і будівництво;
~ Громадська безпека (поліція, пожежна команда, швидка допомога).

Програма візиту.doc

Фотогалерея візиту

Зустріч з Канцлером Уряду міста Цюріх 

Зустріч з Мером м. Цюріх пані Коріне Маух 

 

Квартира В.Леніна в Цюріху
  

Екскурсія по місту Цюріх
Біля Цюріхського озера Парламент Цюріха: Зустріч з головою Парламенту
Соціальне житло Під час огляду каналізаційної системи Цюріха
Кантон Цюріха і розвиток міста: Шляхи залучення інвестицій VBZ Zentrum: Громадський транспорт, відвідання контрольного центру здійснення перевезень
 VBZ Zentrum: Громадський транспорт, відвідання контрольного центру здійснення перевезень  VBZ Zentrum: Громадський транспорт, відвідання контрольного центру здійснення перевезень
Зустріч з Головою Парламенту Цюріха Кантон Цюріха і розвиток міста: Шляхи залучення інвестицій
Огляд каналізаційної системи в Цюріху Економічний центр Швейцарії "Greater Zurich Area": структура, маркетинг, території
Економічний центр Швейцарії "Greater Zurich Area": структура, маркетинг, території  Економічний центр Швейцарії "Greater Zurich Area": структура, маркетинг, території 
Олег Соскін, керівник проекту Соціальне житло в Цюріху

 Огляд візиту делегації українських міських голів до Швейцарії,
 23-27 листопада 2009 року

 
23 листопада, понеділок
Муніципалітет Цюріха. Зустріч із Канцлером Уряду міста Цюріх (головою міської виконавчої влади)
 
Політична система Швейцарії

Швейцарія – це федерація, яка складається з 26 кантонів, зі столицею у місті Берн. Проте фінансовою столицею раїни вважається сам місто Цюріх. Україна має 4 державні мови (німецька, французька, італійська та ретороманська), є членом Шенгенської угоди, але не є членом ЄС, і відповідно, не входить до зони євро. У Швейцарії є понад 3000 громад різного розміру, проживає 21% іноземців.

Політичний устрій Швейцарії передбачає обрання двопалатного парламенту, в якому Національна рада обирається усенародно за пропорційною системою і складається із 200 членів, а Рада земель налічує 46 представників від кожного із кантонів із квотою у відповідності до кількості мешканців кожного з кантонів. Парламент обирає Уряд країни і Федеральний (верховний) суд. Саме Рада земель є найвпливовішою в країні. Вона має право відкликання прем’єр-міністра і ветування законів.

Кантон Цюріх є одним із найбільших у країні (на його території проживають 1,2 млн. людей у 171 громаді), а його серцем є місто Цюріх з чисельністю населення у 380 тисяч.

Всю міську владу в Цюріху обирає народ. Парламент міста Цюріх має 125 депутатів, обраних всією громадою за відкритими партійними списками. Членів Уряду міста – гілки виконавчої влади – також обирають усенародно, і кожен із дев’яти членів Уряду міста несе відповідальність за роботу певного напрямку діяльності муніципалітету (управління муніципалітету). Міський голова – Президент міста – також обирається громадою на 4 роки і виконує головним чином представницькі функції. Посади в міській владі суміщати не можна.

У Швейцарії всі муніципалітети не залежно від їх розміру (а він може становити і 200 осіб) мають рівні права, діє дворівнева система місцевого самоврядування з високим ступенем автономності громад.

Як розповів пан Канцлер, жителі швейцарських міст беруть безпосередню участь у їх управлінні та розвитку. Кожні декілька місяців відбуваються голосування населення щодо важливих для міста проблем. Наприклад, чи варто будувати новий стадіон або басейн, запроваджувати новий маршрут громадського транспорту і т. ін. Жителі міста – це члени одного підприємства під умовною назвою „місто Цюріх”, які спільно працюють і несуть відповідальність за його добробут.

Бюджет міста Цюріх складає 8 млрд. швейцарських франків (нині франк фактично дорівнює долару), із яких 7 млрд. – це сума міських видатків, а 1 млрд. є бюджетом розвитку або інвестицій.

Сфери повноважень міської влади у Швейцарії:
- Охорона здоров’я.
- Будівництво (капітальне, підземне, благоустрій).
- Безпека і поліція.
- Навчальні і спортивні заклади.
- Громадський транспорт.
- Виробництво теплової та електричної енергії.
- Переробка сміття.

Надходження міського бюджету Цюріха формуються за рахунок податків і зборів, основні з яких – прибутковий податок з фізичних і юридичних осіб, податок зі спадщини, з прибутку від продажу нерухомості. Прибутковий податок для юридичних осіб становить 18-22% і розщеплюється на три частини: одна одразу надходить у бюджет міста, друга – кантону, і третя – держави. 50% надходжень складають саме місцеві збори Цюріха, а не загальнонаціональні податки. Людина сплачує податки за місцем своєї реєстрації, а не роботи.

40% податкових надходжень міського бюджету складають виплати великих транснаціональних банків UBS та Credit Swiss, однак у зв’язку зі світовою кризою їх обсяги суттєво скоротилися, тому для подолання дефіциту міського бюджету муніципалітет змушений витрачати накопичені раніше власні резерви, що складають нині 1 млрд. франків. Сума річного дефіциту бюджету міста нині становить 600 млн. франків. Місто ж приймає бюджет кожні три роки.

У самому Цюріху якість і стандарти життя є надзвичайно високими. Університети міста є одними із найкращих у Європі. Тут здобули освіту 24 нобелівські лауреати, а нині також знаходяться представництва найбільш інноваційних компаній світу – ІВМ, Гугл та ін.

Зауважимо, що населення Цюріха і Швейцарії в цілому зростає. До міста щорічно приїжджає 40 000 емігрантів, з яких як правило залишаються 20 000. 32% населення Цюріха не є корінними швейцарцями. Всього у місті проживає 165 національностей.

У місті вся вода є питною, у тому числі і в кожному із 1200 фонтанів, які розташовані на його вулицях. Воно займає перше місце за якістю життя, випереджаючи Женеву та Люксембург. Земля у місті є дорогою, наприклад, 1 м квадратний на центральній діловій вулиці коштує 100 000 франків.
 
Увечері відбулася зустріч українських міських голів із пані Коріне Маух, Президентом міста Цюріха. 

Вона привітала делегацію та висловила своє задоволення тим, що, завдяки спільним зусиллям муніципалітету Цюриха, директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна та Посла Швеції в Україні вдалося реалізувати унікальний навчальний візит української групи до Швейцарії.

Пані Президент Цюріха провела паралелі між Швейцарією та Україною, чиї люди розмовляють декількома мовами, звернула увагу і на різниці у нашому розвиткові. Так, Україна є експортером сировинних ресурсів, а Швейцарія робить акцент на туризмі та експорті послуг. Вона розповіла про те, що жителі Цюріха пишаються своїми університетами. Міський університет Цюріха – перший у Європі, заснований не церковною владою, а світською державою.

Вона сказала, що саме через спілкування можна знайти спільні точки порозуміння з іншою країною, дізнатися про неї більше.
Вона розповіла про те, що окрім вивчення державних мов, кантон Цюріх прийняв закон про обов’язкове вивчення у школах англійської мови. Політик у Швейцарії має розмовляти усіма державними мовами, інакше він не зможе досягти порозуміння зі своїми виборцями, а отже, не матиме політичного майбутнього.

Пані президент підкреслила важливість розвитку громадського транспорту для функціонування Цюріха, адже ним користуються 80% ме6шканців, і лише 20% користуються автомобілями. Швейцарські політики також їздять на трамваях. Транспорт у Цюріху винятково синьо-білого кольору – як і міський прапор.

Місто активно використовує теплову та електроенергію, одержану в результаті спалення сміття, впроваджує енергозберігаючі технології та моделі безвідходного виробництва. Чисті вода і повітря – запорука здоров’я швейцарців.
 
Олег Соскін подякував пані Президенту міста за можливість реалізації навчального візиту, теплий прийом і насичену програму, запропоновану швейцарською стороною. Він висловив сподівання на продовження співпраці і можлвість запроваджувати кращі швейцарські практики місцевого самоврядування в Україні.
 
24 листопада, понеділок

Офіс організації „Великий регіон Цюріха” („Greater Zurich Area”, GZA), яка займається залученням інвестицій в Кантон Цюріх.

Українська делегація зустрілася з пані Мариною Карлін, керівником проекту GZA за напрямом Росія, Східна Європа і Центральна Азія, головним редактором журналу „Російська Швейцарія”, викладачем Університету міста Цюріх. Вона розповіла про економічний та соціальний устрій життя у Швейцарії та в кантоні Цюріх.

20% жителів країни – іноземці, яких приваблює швейцарська стабільність і надійність. Так, жителі Ізраїлю говорять: „У нас жити дешевше, але неспокійно, а у вас дорого, зате спокійно”. Саме за спокій і безпеку люди готові платити гроші.

Більшість населення має доступ до широкополосного Інтернету і вміє добре користуватися комп’ютером, практично усі громадські місця обладнані бездротовим доступом до Інтернету – Wi Fi.

Швейцарія є одним зі світових лідерів за рівнем наукової та освітньої інфраструктури. За результатами 2009 р., вона займає третє місце в світі після Сінгапуру та Ірландії. В Швейцарії є 15 університетів, 20 інститутів, 50 науково-дослідних центрів та 24 міжнародні вищі школи.

Зазвичай головною мовою викладання в університеті є одна з чотирьох державних мов, яка переважає в кантоні. При цьому магістерські програми можна як правило проходити англійською мовою. Університети – переважно державні ВНЗ, тому викладачі одержують заробітну платню у відповідності до державного табелю про ранги (яких порядку 15). Мінімальна заробітна плата аспіранта, який починає викладати, становить 2 500 франків.

Прожитковий мінімум у країні дорівнює приблизно 3000 франків.

Всі офіційні документи країни перекладаються п’ятьма мовами – чотирма державними та англійською. Їх можна знайти в Інтернеті за адресою www.admin.ch.

Кожні 20 років з метою гарантії високого рівня заххисту грошової одиниці у Швейцарії відбувається зміна банкнот національної валюти, і цей процес триває 6-8 років. Нині в обігу знаходиться восьма серія банкнот.

Швейцарія приєдналася до Шенгенської угоди лише 12 грудня 2008 року після восьмирічного обговорення цього кроку всередині країни. Поки що можливість приєднання до ЄС не викликає ентузіазму у швейцарців.

Пані Карлін звернула увагу на зміну економічної структури національного господарства Швейцарії протягом останніх тридцяти років. Зачно зменшився аграрний сектор, нині Швейцарія позиціонує себе як країна послуг із високим рівнем життя.

Відень, Цюріх, Женева – три міста з найвищим рівнем життя у світі.
 
Організація GZA, де працює пані Карлін, займається розвитком т. зв. „Великої економічної зони”, до складу якої входять 8 сусідніх кантонів і 9-й – кантон Люцерн (в кожний із 9 кантонів-учасників можна дістатися протягом одної години). Це територія площею 15 000 км2, де проживає 3,6 млн. людей, з яких 1,6 млн – працює, розташовано офіси 160 000 фірм. Водночас серед зареєстрованих підприємств не жодного значного з України або Росії.

Популярні галузі економічної діяльності в Швейцарії – фінанси, страхування, фармацевтика, інформаційні технологїї, будівництво, консалтинг, „лайф-саєнс” (науки про гармонійне і здорове життя).
 
Фактично організація „Великий регіон Цюріха” є великою приватною інвестиційною агенцією, створеною у формі акціонерного товариства. Водночас її підтримують 9 кантонів-учасників, які роблять регулярні відрахування з бюджету в фонд GZA. Головна мета організації – сприяти відкриттю нових закордонних або спільних підприємств у регіоні та залучати інвестиції з усього світу. Особливий інтерес для кантонів складають нові підприємства у галузях ІТ, біотехнологій, „лайф-саєнс”. Організація надає безкоштовні консультації підприємцям щодо можливостей і процедури відкриття бізнесу у Швейцарії, допомагає у пошуку персоналу, одержанні дозволу на роботу та іншу допомогу для здійснення інвестиції у Швейцарію. Зазвичай ідеться про проекти вартістю понад 1 млн. франків. Приміром, GZA допомогла відкрити в Цюриху представництво американського Інтернет-пошукового гіганта „Гугл”.

Далі пані Марина Карлін, дала відповіді на запитання, які стосуються практичного аспекту життя людей у Швейцарії.

Приватне медичне страхування у країні є обов’язковим. Мінімальна його сума становить близько 1500 франків на місяць. Один візит до лікаря коштує 200-300 франків, стільки ж – одна доба перебування у лікарні.

У країні діють різні типи дозволів на проживання. Подати заявку на одержання швейцарського громадянства можна лише після 12 років проживання у країні. Процедура розгляду може тривати півтора-три роки, і відмова не виключена. Діти віком 10-20 років можуть одержати громадянство за спрощеною схемою, якщо протягом 6 років вони відвідували муніципальну школу.

Женева – кантон міжнародних організацій, натомість найнижчий рівень оподаткування, який може дещо різнитися в різних регіонах, у кантонах Цуг та Швіц. Саме від назви кантону Швіц походить найменування усієї Швейцарії.

У країні традиційно низький рівень безробіття. Він складав 2,8% у 2008 р., проте у зв’язку з економічною кризою зріс до 4% у 2009 р. Водночас слід враховувати, що домогосподарки, приміром, не вважаються безробітними, доки вони не зареєструвалися у відповідних службах з працевлаштування. Люди з неповною, скажімо, 30%-ою зайнятістю також не включаються до числа безробітних.

Рівень місцевої демократії у Швейцарії надзвичайно високий. Кожні декілька місяців відбувається пряме голосування громади міста або кантону з важливих питань суспільного життя: чи будувати новий стадіон, чи ставити новий пам’ятник, чи закуповувати нове комунальне обладнання, чи будувати новий стадіон. Кожен громадянин має право зібрати 30 000 підписів на підтримку своєї ініціативи і винести її на розгляд міського парламенту, який поставить питання на голосування громади. В більшості випадків, однак, цими справами займаються політичні партії. Вся інформація щодо проблематики голосування та бюлетені розсилаються громадянам поштою, і ті можуть або відіслати в муніципалітет свої заповнені бюлетені ібо ж прийти і віддати свій голос на дільниці у призначений день голосування.
 
Кантон Цюріх і розвиток міста: економічний розвиток і шляхи залучення інвестицій.

Адріан Штетлер, керівник Департаменту з економіки та регіонального розвитку кантону Цюріх (SF), небезпідставно назвав Швейцарію однією з країн-лідерів світу, розповівши, що за даними 2008 р. Швейцарія займає 4-те місце в світі за індексом глобалізації (після Бельгії, Австрії та Швеції) та рівнем економічної конкурентоспроможності (поступаючись США, Сінгапуру та Гонконгу), а також займає перше місце у європейському рейтингу інноваційності (випереджаючи Швецію, Фінляндію та Німеччину).

Він охарактеризував Цюріх як центр інновацій, де навчається понад 50 000 студентів. Тут знаходяться трудові ресурси з найвищим рівнем кваліфікації, місто характеризується дуже зручним географічним положенням та помірним податковим навантаженням. Тут мають свої представництва такі всесвітньо відомі корпорації, як „Х’юлет-Паккард”, „Майкрософт”, „Айбіем” (комп’ютерна техніка і програмне забезпечення), „Соні”, „Сіменс”, „Сіско Системс”, „Нобель Біокеар”, „Еколаб”, „Х’ят”, „Крафт-фудс”, „Лабараторя Волта Діснея” і багато інших. За даними щорічного індекса рівня якості економіки 192-х регіонів Західної Європи, який публікує банк „Кредіт Свісс”, кантон Цюрих займає 2-ге місце.

Із 70 000 підприємств, що працюють в кантоні Цюріх, приблизно 1/5 частина – у промисловості. Більшість із них є високо інноваційними, наприклад, у сфері біологічних наук, охорони навколишнього середовища, нанотехнологій, обладнання для автомобільної, авіаційної, космічної промисловості. З цих підприємств лише 0,4% можна віднести до крупних (понад 250 працівників, а на 97,6% працює менше 50 людей.

Цюріх є глобальним фінансовим центром і забезпечує прямий доступ до міжнародних ринків. 95% фінансових установ кантона знаходяться саме в цьому місті.
 
Діяльність Департаменту з економіки та регіонального розвитку кантону Цюрих полягає у моніторингу, зборі інформації про економічну ситуацію в кантоні та сприянні утворенню нових підприємств, а отже, збільшенні кількості робочих місць і рівня кваліфікації робочої сили. Річний бюджет департаменту, де працює 9 людей, складає 4-8 млн франків. Департамент управляє 5-ома бізнес-процесами:
1.      Розміщення підприємств
2.      Кластер-менеджмент
3.      Підтримання стабільності
4.      Надання дозволу на роботу
5.      Пільговий режим для підприємств (з 2010 року).

Доповідач окремо зупинився а кластер-менеджменті. У Швейцарії кластером називають сукупність усіх організацій, що створюють додаткову вартість у певній галузі. Так, місто Цюріх особливо опікується такими ключовими галузями, як фінанси, біологічні науки, креативна економіка, інформаційно-комп’ютерні технології. На стадії підготовки знаходяться проекти у галузях авіації та очистки середовища. Головна ідея кластер-менеджменту – більший розвиток саме прибутковіших галузей та об’єднання науки з виробництвом.

Департамент фінансує не конкретні проекти, а об’єднання декількох підприємств певної галузі, допомагає створювати академічні бізнес-інкубатори при університетах, де молоді науковці можуть започаткувати власний бізнес.

Адріан Штетлер розповів також про систему стягнення прибуткового податку у Швейцарії. Його ставка для юридичних осіб варіюється в межах 18-22%. Це вище, ніж у Гонконгу та Сінгапурі, але нижче, ніж у Бельгії та Великобританії. Підприємства ж, які мають річний оборот менше 8 млн франків, взагалі не платять податку на прибуток. Сам податок розщеплюється: частина платежу надходить на кожен із трьох рівнів державного управління – місцевий, кантональний і федеральний. Окрім того, підприємства не здійснюють відрахувань із заробітної плати. Податок із заробітної плати для працівника, який одержує 5000 франків на місяць дорівнює 7%. З квітня 2010 року в Швейцарії вступає в силу програма полегшення навантаження на підприємства, яка передбачає податкові пільги для малих і середніх підприємств, спрощення діловодства та правову підтримку бізнесу.
 
У цей же день українські міські голови відвідали друге за розміром місто кантону Цюріх – Вінтертур, де проживає 102 000 мешканців. У Вінтертурі українці сумістили професійну і культурну програму, не тільки ознайомившись із розвитком маркетингу і можливостями технопарку та промислової зони Вінтертура, а й оглянувши експозицію художніх творів найкращих європейських художників доби романтизму в музеї Оскара Райнхарта – визначного підприємця і мецената міста Вінтертура.
 
Маркетинг міста делегації презентував Міхаель Домайсен, голова Маркетингової спілки Вінтертура. Головна мета Вінтертура – розвиток транспортних сполучень. У промисловості найбільш розвинуті машинобудування і виробництво точних приладів, зокрема, виготовляються двигуни для кораблів, запчастини для літаків, пакувальні матеріали.

У 1994 р. створена Маркетингова спілка Вінтертура, яка займається маркетингом у місті. З 2007 р. до участі у підприємстві приєдналася міська громада. Тепер усі мешканці міста платять членський внесок до спілки (4,5 франка з людини в рік), що складає 50% її бюджету, інша половина – надходження від приватних підприємств. Нині річний бюджет організації складає 1,2 млн франків.

Цілі Маркетингової спілки Вінтертура:
Піднімати привабливість міста через проекти
Надавати відповіді на всі запитання економічного характеру
Пошук різних важливих партнерів
Розповсюдження промо-продукції.

В рамках реалізації своєї проектної діяльності Маркетингова спілка Вінтертура створила Технопарк, де молоді підприємці можуть розпочати свій бізнес (кошти для цієї інновації виділило місто). Зауважимо, що в сусідньому Цюріху діє власний Технопарк. У Вінтертурі щорічно надається стартовий капітал і приміщення для трьох найкращих проектів, як будуть реалізовані у технопарку.
 
Наступним свою доповідь презентував Марк Вюрт, голова управління з розвитку міста Вінтертур. Його управління належить до одного з семи департаментів муніципалітету, а власне Департаменту з культури і послуг. Завдання управління – розвиток міста, його частин та їх інтеграція. 

Головний слоган міста – „Вінтертур – це машина у саду”. І справді, місто потопає в зелених насадженнях, незважаючи на значну кількість сучасних промислових об’єктів. Промислова зона Вінтертура – одна із найбільших у Європі. Пан Вюрт розробив генеральний план її забудови і переоснащення найсучаснішою системою комунікацій. Проте нові об’єкти будують приватні підприємства, яким продає землю муніципалітет. Саме місто практично не має землі у комунальній власності.
 
25 листопада, середа

Міські голови відвідали Підприємство з управління міським комунальним транспортом Цюріха (VBZ). Із роботою міського транспорту і стратегією його розвитку українців познайомило керівництво VBZ – Гуідо Шох, Крістоф Зутер і Петер Найдхарт.

20% населення користується усіма видами транспорту по всій Швейцарії. Ця галузь має найвищі прибутки порівняно з іншими країнами Європи. У місті Цюріх дуже розгалужена публічна транспортна система, якій надають перевагу 80% жителів міста: діє 13 трамвайних, 18 автобусних, 6 тролейбусних ліній. Усі транспортні засоби є власністю міста. Громадський транспорт щодня проїжджає 1,7 млн кілометрів – стільки ж, скільки б знадобилося, щоб двічі об’їхати навколо Землі.

Трохи історії. У 1831 р. в Цюріху було створено першу електричну трамвайну лінію, в 1927 р. – першу автобусну лінію, у 1939 з’явилися перші тролейбуси, а в 2008 р. усі зупинки вже було обладнано електронними інформаційними стендами для пасажирів.

Джерела доходів VBZ: 40% – вклад кантону і громади (транспортний збір), 60% – кошти від продажу квитків на проїзд.

У найближчому майбутньому планується переоснащення системи новими білетними автоматам, де можна буде купувати квитки не лише за готівку, а й використовуючи кредитні картки. Усі пасажири платять за проїзд, деяка знижка надається лише інвалідам.

Мета розвитку транспортної системи – забезпечити якнайменшу кількість пересадок для кожного пасажира, щоб із кожного району міста можна було дістатися до його центру з не більше, ніж однією пересадкою.

Бюджет розвитку і модернізації VBZ складає у середньому 100 млн франків на рік. Гордістю Цюріха є трамваї „кобра”, вартість одного його вагона дорівнює 3 млн франків, а також двоповерхові приміські потяги „С-Бан”, які щодня перевозять 380 000 пасажирів кантону.
Планується, що за 10 років кількість працівників у Цюріху зросте на 60 тис., і транспортна система має заздалегідь до цього готуватися. Саме тому в 

Цюріху розроблена нова „стратегія мобільності”, завдання якої:
1.      Поєднання економіки, екології та соціальних потреб.
2.      Поява нових туристичних маршрутів громадського транспорту.
3.      Будівництво нових доріг, транспортних ліній і освітлення.
4.      Професійний транспортний менеджмент.
5.      Мобілізаційний менеджмент (співпраця з громадою, покращення рівня послуг).

Представники VBZ розповіли про те, на скільки сильно змінилася транспортна система і стратегія розвитку порівняно із 1970-ми роками, коли тротуари в місті були вузькими, а на дорогах переважав автомобільний транспорт, створюючи постійні пробки. В 2000 р. були перебудовані усі вулиці Цюріха на користь розширення пішохідної зони та зменшення кількості паркувальних місць в центрі, було переоснащено і зупинки громадського транспорту для потреб інвалідів, створено велосипедні доріжки. Триває будівництво нових паркінгів, переважно наземних.

До 2009 р. Цюріх не мав окружної дороги, але нині її будівництво вже завершене. Реалізація проекту почалася в 1996 році. Швейцарці розповіли, що туристи приїздять до країни переважно літаками або потягами, а не великими автобусами, тому кількість паркувальних місць для них обмежена (у Цюріху таких 2). В країні діє 4 аеропорти у містах Цюріх (найбільший), Женева, Берн, Базель.
 
Після закінчення обговорення українцям організували екскурсію базою ремонту міського транспорту Цюріха.
 
Парламент Цюріха. Зустріч із спікером паном Робертом Шонбехлером.

Пан спікер розповів українським міським головам про життя городян і свою роботу на посаді спікера. Він сказав, що найбільший привілей людей – це вільне пересування, наголосив також на важливості доброї екології та безпечного використання водопровідної води, а також води з фонтанів для пиття.

Пан Спікер навів цікаві історичні факти. Наприклад, у 1946 році, одразу після закінчення Другої світової війни, в Цюріху виголосив промову Вінстон Черчіль. Ще раніше важливу роль для становлення швейцарської демократії відіграв Наполеон, який дав країні першу конституцію. У країні немає принців або президентів – саме народ творить демократію. Окрім того, ще 80 років тому Швейцарія була бідою європейською країною, яка лише протягом 20-го століття змінила своє становище.

Нині у парламенті Цюріха (125 депутатів) представлено 10 різних політичних партій, діє пропорційна виборча система з відкритими списками і наявний 5%-й виборчий бар’єр. Водночас громадяни можуть об’єднуватися у непартійні виборчі блоки. Якщо депутат припиняє членство в партії, яка його висунула, він втрачає мандат. У Парламенті міста Цюріх є 45 депутатів-жінок. У швейцарських армії та міліції нині приблизно 1/3 посад також обіймають жінки. Сьогоднішні президенти і міста, і кантону Цюріх – також жінки (зауважимо, що до 1971 р. жінки у Швейцарії взагалі не мали права голосу).

Пан Спікер зазначив, що середня заробітна плата в Швейцарії – 5 000 франків, тоді як 1/3 населення світу заробляє менше $1 на день. Депутат міського парламенту Цюріха заробляє 8-10 тис. франків на місяць, проте це часто не єдина робота, яку мають депутати, адже в Цюріху засідання парламенту відбуваються лише раз на тиждень, по середах. Питання до розгляду депутати готують самостійно.

Президент міста має переважно представницькі і культурні повноваження, і обирається на 4 роки. Процедура зняття мера з посади відсутня. Усі судді, окрім членів верховного суду, обираються народом на 6 років. Такий орган, як прокуратура, у Швейцарії відсутній. Діє лише комісія з питань юстиції у парламенті.

Пан Василь Сидор, Славутськй міський голова, запитав у пана Шонбехлера, яким той бачить майбутнє Швейцарії. У відповідь пан Спікер сказав, що, на його думку, через 30-50 років Швейцарія матиме чимало проблем. Країна відходить від ручного виробництва, імпортує значний обсяг благ особистого вжитку і продовольства, а це може скласти небезпеку для розвитку. Водночас населення країни зросте до 10 млн. людей. Пан Шонбехлер також вважає, що Швейцарії не варто поспішати в ЄС, тому що її стандарти життя вищі за євросоюзні, а швейцарці не хочуть, щоб хтось інший керував у їхньому домі.
 
26 листопада, четвер
Департамент будівництва і житлової політики міста Цюріх
 
Під час зустрічі проектний менеджер департаменту будівництва і житлової політики міста Цюріх Алекс Мартіновіц презентував великий макет міста з усіма районами, кварталами і будинками, який використовується при роботі на новими проектами забудови Цюріха. Це дозволяє поєднувати гармонію і доцільність робіт.

Нині найважливішою для розвитку частиною міста є та, що розташована біля Цюріхського озера. Інша активна зона будівництва – в районі міського аеропорту. Пан Мартіновіц підкреслив, що працівники департаменту не є архітекторами, а займаються економічною і соціальною політикою. Протягом 1999-2009 років Цюріх піднявся з кризи до економічного буму. Здійснено багато проектів у сфері будівництва, а середня вартість 1 м2 житла становить 1250 євро.

¾ усіх 1-3-кімнатних квартир знаходяться у будинках, які старше 37 років. У житловому фонді частка 1-кімнатних квартир – 13%, 2-кімнатних – 21%, 3-кіімнатних – 37%, 4-кімнатних – 21%. Більшість населення квартири орендує у власника будинку, який і відповідає за комунальні послуги. Лише 10-15% городян мешкають у приватному секторі. 

В 2002-2006 рр. місто реалізувало програму „Житло для всіх”:
- 10 000 квартир за 10 років (з 1998 р),
- розвиток мереж приватних житлових інвесторів,
- співпраця і створення житлових кооперативів,
- модернізація і злиття старих квартир,
- 200 нових квартир для літніх людей,
- 200 додаткових гуртожитків для молоді, яка продовжує навчання,
- тимчасове житло для нужденних (150 будинків),
- спеціальні державні інформаційні проекти.

Після 2006 р. ефективну програму було доповнено і продовжено програмою „Житлова платформа”. Нині незабудованої площі в місті немає, переважно відбувається реконструкція. Найближчі до Цюріха міста також вичерпали ресурс забудови. Планується створення додаткового житлового фонду на місці нинішніх промзон. Якщо раніше основними коштами на будівництво були банківські позики, то нині це залучені інвестиції. Висотного житлового будівництва у місті не передбачається, позаяк люди не бажають жити в багатоповерхівках, а будувати їх дуже дорого.

Структура власності на нерухомість у Цюріху виглядає таким чином: 76% – приватна власність, 3% – муніципальна. Муніципалітет не здає землю в оренду, а продає її приватним інвесторам під конкретну забудову. Після цього інвестор приблизно протягом року збирає всі дозволи, потрібні для будівництва, і ще 3-8 місяців триває розгляд документів у муніципалітеті. У Швейцарії земельні та архітектурні відносини розділені, а земля класифікована за цільовим призначенням, що врегульовано державним земельним законодавством. Місто Цюріх поділене на зони, і в зоні триповерхових будинків неможна побудувати більш високий.

Місто щорічно виділяє на будівельні проекти близько 400 млн. франків. Основні завдання містобудівних проектів:
1.      Зробити будинки функціональними.
2.      Фінансова вигідність проектів.
3.      Довгий термін експлуатації житла.
4.      Естетична привабливість будівель.
 
Соціальне житло в Цюріху
З 1950 р. склалася система безпроцентного кредитування будівництва соціального житла, яка діє і до сьогодні. Одержавши такий кредит, забудовник зобов’язується дешевше здавати житло винаймачам. Частка соціального жита в місті дуже незначна – лише 3% житлового фонду. Воно призначене переважно для молоді. Якщо в родині, що орендує 4-кімнатну соціальну квартиру (а це приблизно на 500 франків дешевше, ніж оренда аналогічного звичайного житла), три людини або більше, то за четверту кімнату вона не платить. Емігрант також може претендувати на соціальне житло. Для цього потрібно не менше двох років легально проживати у Швейцарії. Родина може одержати соціальне житло, якщо її сукупні річні доходи менші 58 800 франків. Оренда 4-кімнатної соціальної квартири – це 1500 франків на місяць, ще 150 франків – оплата комунальних послуг.
Того ж дня українська делегація відвідала район соціального житла Вердвьюс і поспілкувалася з його жителями.
 
27 листопада, п’ятниця
Підприємство з утилізації відходів Цюріха
 
Цього дня українці в повному обсязі ознайомилися із системою очистки міста від відходів та їхньої переробки. В 1997 р. міська влада вирішили об’єднати усі управління, які займалися збором та утилізацією відходів, каналізацією та водоочисткою в одне підприємство. Сьогодні на ньому працює 800 працівників.

Наша делегація разом із представниками муніципалітету Цюріха спустилася до каналізаційної системи міста, яка простягається на 1000 кілометрів. Її будівництво завершили в 1970х рр., і зараз вона коштує 4 млрд. франків. На підтримку каналізаційної системи щорічно витрачається 50 млн. франків.

Потім українській делегації розповіли про методику роздільного збирання сміття у місті (скло, метал, картон, органіка, пластик, тверді побутові відходи, папір сортується окремо) і про роботу двох сміттєспалювальних заводів, які обслуговують місто. Вони разом виробляють 400 000 мегават теплової енергії за годину і 140 000 ват електроенергії за годину. З них 50 000 ват іде на функціонування самих заводів. В Цюріху 400 000 домогосподарств користуються тепловою енергією від сміттєпереробки. Окрім теплової енергії заводи виробляють також і електричну. Такого типу заводи вигідно ставити з розрахунку на 500 000 мешканців, тому вони обслуговують не лише Цюріх, а й прилеглі міста Швейцарії і навіть сусідньої Німеччини. Вартість проекту – близько 40 млн євро, строк введення в експлуатацію – 10 років. Головне кредо Швейцарців – „Ви маєте заплатити за утилізацію сміття, яке створили”. І швейцарці сплачують. За вивіз сміття і за спеціальні пакети, в які його збирають. „Сміттєвий збір” з домогосподарства – це 86 франків на рік, ще 50 франків – річна плата за кожного працівника на підприємстві. Швейцарець продукує в середньому 140 кг сміття на рік, однак навіть за наявних високих технологій лише 45% з них повністю утилізуються. Якщо людина не сортирує сміття або не кладе його в контейнер, вона може сплатити штраф 200 франків.

Слід зазначити, що модель безвідходного функціонування у Цюріху почали запроваджувати у 1980х років, вирішивши утилізувати величезні екологічно небезпечні сміттєзвалища, які утворилися в 1960-70х роках, і забруднювали питну воду. На державному рівні цьому посприяв Закон про охорону навколишнього середовища (1983 р.) , де було роз’яснено, як поводитися з небезпечними відходами, сортувати відходи. Було встановлено і перелік продукції, до ціни якої одразу включено вартість її утилізації (наприклад, батарейки). Нині у Цюріху є 160 сміттєзбиральних станцій. Вони розташовані так, щоб людина могла дістатися до однієї з них не довше, як за 10 хвилин.
 
Потім українські міські голови відвідали сміттєспалювальний завод „Хагенхольц”, де стоять найсучасніші сміттєспалювальні печі, кожна вартістю 60 млн. франків, а також побували на заводі з очистки водних стоків „Вердхольцлі”.

Зазначимо, що нині вода в Цюріху проходить такі стадії очистки:
1.      Механічна.
2.      Біологічна.
3.      Хімічна.
4.      Фільтрація.
5.      Очистка від генномодифікованих організмів (планується).

Така значна очистка обумовлена появою нових хімічних сполук, які, починаючи з 1950х рр. стали потрапляти у воду і становити небезпеку як для людей, так і для риби в річках. Потреба ввести ГМО-очистку також викликана турботою про розмноження річкової риби, на яке негативно впливають ГМО. Нині головним завданням модернізації водоочисної системи є обладнання фільтрами усіх місць витоку каналізаційних вод у річки, щоб воду в них не довелося додатково очищувати. Вартість проекту – 500 000 франків.

Зауважимо, що вода у фонтани Цюріха надходить не з трубопровідної системи, а з підземних джерел, і саме вона вважається найкориснішою для здоров’я. Більше того, досвідчені городяни виходять до фонтанів по воду, щоб зварити на ній найкращу свіжу каву.

Під час урочистого прийняття менеджер міжнародних проектів муніципалітету Цюріха, відповідальна за візит української делегації пані Сюзанна Бауд, подякувала українським міським головам за напружену роботу та переказала вітання від Президента міста пані Коріне Маух. Вона була вражена активністю і зацікавленістю українців та побажала їм досягти найкращого рівня життя для своїх громад.

Керівник проекту Олег Соскін також подякував швейцарській стороні за високопрофесійно організовану програму візиту української делегації до Швейцарії й висловив сподівання на продовження співпраці.


Огляд підготувала Надія Матвійчук-Соскіна, 
керівник відділу маркетингу
Інституту трансформації суспільства

[версія для друку]

 
 
Новини міст України
2014-02-14 | Сарни
2014-02-14 | Сарни
2014-02-14 | Сарни
2014-02-14 | Сарни
2014-02-14 | Вінниця
2014-02-14 | Чернігів
2014-02-14 | Чернігів
2014-02-14 | Чернігів
2014-02-14 | Чернігів
2014-02-14 | Чернігів
2014-02-14 | Чернігів
2014-02-14 | Сміла
2014-02-14 | Сміла
2014-02-14 | Сміла
Всі новини   
Пошук роботи
Загрузка...
Оголошення
2014-02-13 | Хмільник
Хмільник: Увага! Конкурс!
2014-02-13 | Новоград-Волинський
Шукаємо талановитих юних художників
2014-02-13 | Новоград-Волинський
У Новограді-Волинському встановлено нові тарифи
Всі оголошення   
Опитування на порталі
Що Ви будете робити, якщо ціни на газ та інші житлово-комунальні послуги підвищаться на 50%?
буду платити за новими тарифами
буду платити за старими тарифами
не буду платити
буду брати участь у будь-яких акціях протесту
не визначився
 
Архів опитувань
 
Новини Києва
2013-08-24 15:19
Під час ходи опозиції міліція відбила в активістів "простреленого" Януковича
2013-08-24 00:59
Посол США відзначив атмосферу духовності та радості під час освячення Патріаршого собору УГКЦ
2013-08-24 00:55
Екологи створять патруль, щоб вберегти опале листя в парках
2013-08-24 00:52
Директор "Київської Русі" заявляє про рейдерське захоплення кінотеатру
2013-08-24 00:50
Правники радять судитися з владою за мирні зібрання
2013-08-24 00:49
На Гончара відтворили мультик "Жив-був пес"
Всі новини   




TyTa