Чи українське законодавство та дії Центральної виборчої комісії дійсно скеровані на те, аби вибори 28 жовтня пройшли чесно та демократично? Чи вплине політика на перебіг та результат виборчої кампанії? Цим питанням були присвячені дебати у Варшаві «Українські вибори: між теорією та політикою».

Модератор дискусії Кшиштоф Нєчипор, редактор інтернет-порталу Eastbook, нагадав присутнім, що останні вибори до українського парламенту відбулися у 2007 році. А за цей час в Україні відбулися істотні зміни:
- За ці 5 років відбулося багато подій, і я би навіть сказав – подій неоднозначних. Починаючи від президентських виборів, на яких переміг Віктор Янукович, після чого був відкликаний уряд Юлії Тимошенко, були скасовані результати політичної реформи, що знову зробило Україну президентсько-парламентською республікою, закінчуючи ув’язненням опозиціонерів та збільшенням терміну повноважень Верховної Ради. Ну і вибори до парламенту знов проводитимуть за змішаною системою. Європа заплуталася у коментарях представників опозиції з цього приводу: хтось казав, що це перемога, а хтось – що пастка. 

До повернення змішаної системи долучилися і влада, і опозиція, – переконував представник української ЦВК Михайло Охендовський. «Був проект, розроблений спецільною законотворчою комісією, котрий отримав рецензію від міжнародних установ, проте народні депутати не захотіли його схвалити»: 

- Народні депутати створили власну комісію, куди увійшли представники і влади, і опозиції. На основі попереднього проекту, з урахуванням 3 вимог більшості та 17 вимог опозиції, у листопаді 2011 року був прийнятий Закон «Про вибори народних депутатів України». 

Охендовський пояснив присутнім підстави проведення української виборчої кампанії та голосування за партійними й мажоритарними списками, наголосивши, що саме мішана система дозволяє потрапити до Верховної Ради позапартійним кандидатам. Він погодився з висновками Венеціанської комісії, що мажоритарний компонент виборів викликає застереження, проте його реформу назвав справою майбутнього. Що представник ЦВК підкреслив як позитив цієї кампанії, так це вилучення з бюлетенів графи «не підтримую жодного кандидата»: 

- Я особисто підтримую, що ця графа зникла з бюлетенів. Це змусить виборців більш відповідально ставитися до своїх рішень. Адже голосуючи «проти всіх» людина якби говорить: мені байдуже, що діється з моєю країною, та байдуже, що з нею буде протягом наступних 5 років. 

Отже, на думку українського урядовця, всі умови, аби новий парламент був сформований згідно з волевиявленням українців, існують. Інакше вважає Олександр Черненко, голова Комітету виборців України. На його думку, ситуація з поверненням мішаної системи виглядала не так райдужно: 

- Більшість експертів та політиків схилялися до запровадження в Україні мажоритарної системи з відкритими списками. Подібна зараз існує у Польщі. Проте президент та пропрезидентська більшість погодилися дискутувати над процедуральними питаннями, але тільки в рамках змішаної системи. 

Не дуже оптимістично виглядає і реалізація норм виборчого законодавства, особливо в мажоритарних округах: 

- Найбільшою проблемою є підкуп виборців. В мажоритарних округах балотуються люди небідні, ладні витратити на кампанію понад мільйон доларів. Звідси й нечесна конкуренція та чорний піар. Це псує загальне тло українських виборів. Адже мажоритарнику все одно, як це вплине на міжнародний імідж України.

Враховуючи те, що опозиція виставила по мажоритарці слабку команду, Черненко пророкує їй не більше 30-40 місць за багатомандатним округом. За його словами, питання до ЦВК викликає проведення процедури жеребкування, під час якої визначалося, представники яких партій увійдуть до складу окружних виборчих комісій. За її результатами, опозиція там фактично не представлена. Не вартою витрачених грошей експерт вважає ініціативу обладнати виборчі дільниці відеокамерами – адже вони не зафіксують, чи голосував виборець на одній дільниці і чи зі своїм паспортом. 

За ходом виборчої кампанії та голосування спостерігатиме місія від Європарламенту на чолі з польським євродепутатом Павелом Ковалем, котра, до речі, нещодавно прибула до Києва. Політик підкреслив безсторонність європейців при моніторингу виборів до Верховної Ради: 

- Ми ніколи, чи це вибори в країнах, де апріорі немає чесного голосування, чи держави, де чесні вибори проходять відносно недавно, чи вибори у «старих демократіях», не втручаємося у виборчий процес. Цього я буду суворо вимагати від депутатів Європарламенту, котрі входять до складу місії до України. Жодних коментарів з їхнього боку на тему політичної ситуації в країні, жодного висловлення симпатій. 

А ось експерт Центру східних досліджень Войцєх Кононьчук до місії Європарламенту не входить, отже зміг поділитися прогнозами щодо розвитку ситуації в Україні: 

- Наскільки я можу відчитати політику української влади, вона не має сумнівів у перемозі. Мені здається, ніхто у Києві – чи йдеться про представників влади, чи опозиції – не сумнівається, що виграє Партія регіонів. Але підкреслю – ті виклики, котрі з’являться перед Януковичем та його командою після виборів, є чи не важливішими, ніж самі вибори. І актуальне замороження відносин Україна-ЄС не є найістотнішим викликом. Звісно, питання європейської інтеграції є важливим для української влади, але не є пріоритетом. Найважливішими є економічні проблеми. 

Нагадаємо, на виборах до Верховної Ради на 8 жотвня вже зареєструвалися понад 900 іноземних спостерігачів. Як українські, так і західні організації відзначають численні випадки підкупу виборців, використання адмінресурсу та обмеження агітації в ЗМІ. До парламенту за результатами соцопитувань проходять 5 партій, перше місце у рейтингах за Партією регіонів, друге та третє ділять Об’єднана опозиція та УДАР. У 2012-му приблизно 11% українців готові продати свій голос.

За матеріалами www.polradio.pl