В Україні сьогодні можуть заборонити показ фільму російського режисера Джаніка Файзієва Серпень. Восьмого. На думку чиновників Мінкульту, він сприяє "розпалюванню міжнаціональної ворожнечі", - пише Світлана Гамова в російській Независимой газете.

Раніше з тієї ж причини картина була прибрана з екранів і телеефірів в Азербайджані та Молдові. Країни ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова) таким чином продемонстрували свою солідарність з партнером по організації - Грузією - і поставили під питання відносини з партнером по СНД - Росією. А також під сумнів - реалізацію євразійського інтеграційного проекту Володимира Путіна.

У Міністерстві культури України НГ не стали коментувати ситуацію навколо фільму Серпень. Восьмого, пославшись на те, що рішення може бути прийнято тільки сьогодні. Як вдалося з'ясувати НГ - після відповідних консультацій міністра культури з прем'єром Миколою Азаровим. Рада з прем'єр-міністром знадобилася тому, що шум навколо заборони російської картини вже пішов і погрожував вилитися в скандал. Напередодні київські організації Спілки української молоді, Молодіжного націоналістичного конгресу та Молодого Народного Руху зажадали заборони прокату "шкідливої стрічки". Як повідомила прес-служба Молодого народного руху, активісти звернулися з відповідними поданнями до Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, Державного агентства з питань кіно і Служби безпеки України. В українських молодіжних організаціях вважають, що даний фільм "розпалює міжнаціональну ворожнечу і ненависть до братнього нам грузинського народу, тому публічний показ такого кіно в Україні неприпустимий". "У ньому свідомо перекручуються факти і спостерігається політизований сюжет, що однобічно висвітлює трактування російсько-грузинської війни 2008 року", - зазначили в громадській організації.

У ньому свідомо перекручуються факти і спостерігається політизований сюжет, що
однобічно висвітлює трактування російсько-грузинської війни 2008 року

Водночас, всеукраїнське об'єднання Свобода заявило про неприпустимість публічних показів в Україні "кремлівської агітки, дозвіл на прокат якої видав режим Януковича". "Метою фільму, який вже заборонили в Молдові та Азербайджані, є маніпулювання масовою свідомістю з метою обілити російський імперіалізм взагалі і вторгнення до Грузії і окупацію частини її території зокрема. Відповіддю на такі дії режиму повинен стати глядацький бойкот цього відвертого витвору російського агітпропу та відмова кінопрокатників показати цю стрічку в своїх мережах", - заявив заступник голови Свободи Андрій Мохник.

Нагадаємо, раніше скандал спалахнув навколо російського фільму Ми з майбутнього - 2. У лютому 2010 року Міністерство культури і туризму України заборонило прокат картини, оскільки "деякі епізоди містять сцени, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу".

Українські експерти схиляються до того, що рішення Мінкультури може бути не на користь фільму Серпень. Восьмого, оскільки "це ускладнило б відносини України з Грузією".

Акцент на грузинський аспект зробили і в Азербайджані. Там про фільм заговорили ще в лютому, перед анонсованим показом. Але місцева демократична громадськість заявила, що "дивитися фільм чи ні - особиста справа кожної людини, але показ його на території Азербайджану слід заборонити". Бо це "нашкодить азербайджансько-грузинським відносинам". Про те, чи позначиться така позиція на відносинах з Москвою, в Баку не говорили і не писали. Тим часом, в центрі скандалу опинився центральний кінотеатр азербайджанської столиці. Після нападок ЗМІ його адміністрація відмовилася від демонстрації. "У нашій країні ось-ось міг бути здійснений крок, який, без сумніву, нашкодив би азербайджансько-грузинським відносинам", - написав азербайджанський ресурс Vesti.Az. Журналісти пояснили: "Це справжня антигрузинська агітка, і вона неприпустима до показу в столиці держави, яка точно так само, як і Грузія, зазнала агресії і втратила 20% своєї території". Тим більше, що "Грузія неухильно виконувала свої союзницькі зобов'язання перед Азербайджаном".

Рішення Мінкультури може бути не на користь фільму Серпень. Восьмого, оскільки"це ускладнило б відносини України з Грузією"

"Чутки про бойкот Азербайджаном фільму Джаніка Файзієва про війну в Південній Осетії в серпні 2008 року не відповідають дійсності", - заявила тим часом НГ прес-секретар Міністерства культури і туризму Азербайджану Зохра Алієва. "Справа в тому, що, згідно з чинним положенням, показ будь-якого фільму на території республіки здійснюється після його внесення в реєстр для прокату. На сьогоднішній день такого звернення до нас від творців цієї кінокартини не надходило. Що ж стосується діяльності того чи іншого приватного кінотеатру, то я не хотіла б коментувати рішення його керівництва", - сказала прес-секретар.

У Міністерстві культури Молдови також стверджують, що ніякої заборони на зазначений фільм не було. А була прес-конференція грузинської діаспори, яка виступила проти показу Серпня. Восьмого. Як повідомили НГ в посольстві РФ в Кишиневі, перед будівлею місії було організовано пікет. Як розповів НГ керівник руху Рівноправність Валерій Клименко, "виявилося, що в цій грузинській групі протестуючих - шестеро молдован і тільки двоє грузин".

Проте фільм Файзієва в Молдові не пройшов. "В кінотеатрах його не показали, тому що ми не домовилися з Москвою щодо ціни", - розповів НГ власник центрального кінотеатру молдовської столиці, лідер Соціал-демократичної партії Віктор Шелін. Але, за його словами, "Комітет з регламентації телебачення, радіо та ЗМІ чинив тиск на власників телеканалів: їм телефонували і настійно рекомендували не показувати фільм про війну в Південній Осетії". Шелін зауважив, що йому про це розповіли самі власники. Він також повідомив, що має намір звернутися за допомогою в посольство РФ, щоб все ж придбати ліцензію на прокат. "Якщо домовленість буде досягнута, ми покажемо фільм, незважаючи на заборони", - запевнив він НГ.

Рішення Києва гранично чітко продемонструвало ставлення до Росії з боку української влади. Москва отримала чіткий сигнал, що ключовим партнером для України виступає аж ніяк не Росія, а Грузія

Між тим експерти вважають, що Москві, яка як і раніше відносить СНД до пріоритетів своєї зовнішньої політики, слід зробити висновок з цієї історії.

"Рішення Києва гранично чітко продемонструвало ставлення до Росії з боку української влади. Москва отримала чіткий сигнал, що ключовим партнером для України виступає аж ніяк не Росія, а Грузія. В період правління Віктора Ющенка подібні зовнішньополітичні уподобання мали під собою особисті мотиви і певну логіку, засновану на дружбу проти Росії. З приходом до влади Віктора Януковича зовнішня політика України не змінилася", - сказав НГ доктор політичних наук, керівник Центру СНД Дипломатичної академії Сергій Жильцов.

Він так прокоментував ситуацію: "Українська еліта, як і еліти в інших пострадянських державах, давно вже бачить себе в рамках загальної стратегії ЄС і НАТО, залишаючи за Росією ринки збуту і роль джерела отримання природних ресурсів. У цьому контексті у рішенні Києва, як, втім, Баку і Кишинева, про заборону показу російського фільму немає нічого дивного. Досить подивитися на позиції, які займають політичні еліти більшості країн пострадянського простору, щоб зрозуміти, що вони не збираються найближчим часом розвертатися в бік Росії, які б пропозиції про співпрацю їм не робила Москва".

Після закінчення 20 років існування пострадянського простору у Росії фактично не залишилося в цих країнах союзників

"Дії української влади вкотре дали підстави поставити питання про те, наскільки російсько-українські відносини відповідають критеріям проголошеного стратегічного партнерства. Очевидно, що характер відносин між двома країнами давно вже не відповідає цьому визначенню. Не можна і далі не помічати цього факту. Після закінчення 20 років існування пострадянського простору у Росії фактично не залишилося в цих країнах союзників. Приклад з Партією регіонів в Україні є тому наочним підтвердженням. Очевидно, що цілі російської зовнішньої політики повинні припускати досягнення конкретних результатів щодо кожної з пострадянських країн. Серйозного коригування потребують і механізми зовнішньої політики щодо найближчих сусідів. Декларування пріоритету пострадянського простору у зовнішній політиці без розширення інструментарію та фінансового супроводу не змінить роль Росії, яка поступово втрачає лідируючі позиції. Російський вплив сьогодні більшою мірою обумовлений не стільки авторитетом країни, скільки залежністю пострадянських країн" , - вважає експерт.

З тим, що підходи Москви повинні змінюватися, згоден і український політолог Сергій Толстов. Він упевнений, що ідея Путіна про "збирання земель навколо Росії" повинна мати підтримку в самих цих "землях". А це передбачає нові зовнішньополітичні підходи Москви.

Режисер Джанік Файзієв вважає заборону прокату його стрічки в Україні політичною грою. "Все, що відбувається, не стосується фільму, це політичні ігри. Серпень. Восьмого ми зробили з великою повагою до грузинського народу", - сказав він РИА Новости. Файзієв також зізнався, що засмучений скасуванням прокату, оскільки йому хотілося, щоб стрічку подивилось якнайбільше людей.

За матеріалами ua.korrespondent.net