21 серпня 2010 року в новій редакції набирає чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
Необхідність прийняття цього Закону пов’язана з приведенням у відповідність міжнародним стандартам національної системи боротьби з відмиванням коштів та фінансування тероризму.
Серед внесених змін суттєвим є той факт, що суб’єктами первинного фінансового моніторингу стали представники нефінансових установ і професій, а саме: нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи-підприємці, які надають бухгалтерські послуги, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, торгівці дорогоцінними металами та камінням, ріелтори, фізичні та юридичні особи, які здійснюють готівкові операції на суму, що перевищує 150 тис. грн.
Всі ці суб’єкти віднесені до категорії спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу і обов’язки до них Закон визначив із врахуванням специфіки їх діяльності.
Загальні положення
Для всіх вищеназваних суб’єктів та осіб, які за певними критеріями зобов’язані стати на облік в Держфінмоніторингу і отримати статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, Закон передбачає обов’язок здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнтів, забезпечувати виявлення та реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, надавати на запит Держфінмоніторингу додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу, зберігати документи щодо ідентифікації осіб протягом 5 років тощо. Всі ці обов’язки є нормами прямої дії і визначені в статті 6 Закону.
Коли і як стати на облік у Державному комітеті фінансового моніторингу?
Для того, щоб стати на облік у Держфінмоніторингу, необхідно заповнити форму обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу (№ 1-ФМ), яка після затвердження у встановленому порядку буде розміщена на сайті Держфінмоніторингу www.sdfm.gov.ua, і направити в Держфінмоніторинг. При цьому слід враховувати, що для кожного виду спеціально визначених суб’єктів буде окрема спрощена форма.
Після отримання належним чином заповненої форми обліку Держфінмоніторинг повідомляє суб'єкта первинного фінансового моніторингу про взяття його на облік та присвоєння йому облікового ідентифікатора.
Для того, щоб стати на облік, не потрібно приходити до Держфінмоніторингу або купувати будь-який бланк. Необхідно лише роздрукувати бланк, заповнити та надіслати поштою до Дежфінмоніторингу.
На відміну від фінансових установ обов’язок стати на облік у Держфінмоніторингу, наприклад, для ріелторів настає з дня укладання за їх участі договору купівлі-продажу нерухомості на суму, що дорівнює або перевищує 400 тис. грн., а для тих, хто здійснює торгівлю за готівку – з дня здійснення такої операції на суму, що дорівнює або перевищує 150 тис. грн.
Що стосується адвокатів, нотаріусів, аудиторів, аудиторських фірм, осіб, які надають юридичні послуги, фізичних осіб-підприємців, які надають бухгалтерські послуги, то вони зобов’язані стати на облік лише в тому випадку, якщо вони беруть участь у підготовці та здійсненні правочинів, виключний перелік яких визначено Законом. Такими правочинами є купівля-продаж нерухомості, управління активами клієнта, утворення юридичних осіб, купівля-продаж юридичних осіб, управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах тощо (стаття 8 Закону).
Якщо ж послуги, які надають вищезазначені особи, не пов’язані з такими правочинами, то і обов’язку стати на облік в Держфінмоніторингу у таких суб’єктів не виникає.
Який порядок подання інформації?
Для спеціально визначених суб’єктів Закон передбачає особливості і для подання інформації Держфінмоніторингу.
Немає автоматичного звітування. Якщо сума операції за готівку перевищує 150 тис грн., необхідно ідентифікувати клієнта (фактично, зняти копію паспорта та ідентифікаційного коду). Тільки, якщо операція підозріла – повідомити ДКФМУ.
Такі суб’єкти подають інформацію щодо здійснених операцій та/або оформлених правочинів у випадках, якщо є підстави вважати, що вони є підозрілими або такими, що можуть бути причетними до легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом. Разом з тим, якщо до суб’єкта звертається особа, яка є в переліку осіб, причетних до тероризму, а такий перелік доводиться Держфінмоніторингом до всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу, в такому випадку інформація подається негайно всіма суб’єктами без виключення.
Для окремих осіб Закон враховує спеціальне законодавство, яке вони використовують у своїй діяльності.
Так, нотаріуси не повідомляють Держфінмоніторинг про свої підозри щодо фінансових операцій, якщо така інформація стала для них відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості на суму понад 400 тис. грн.
Адвокати, особи, яка надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи-підприємці, яка надають послуги з бухгалтерського обліку, також не повідомляють про свої підозри, якщо інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської або професійної таємниці, коли вони виконують свої обов’язки щодо захисту клієнта, представляють його інтереси у судах та у справах досудового врегулювання спорів.
Зверніть увагу, що будь-яка інформація, що надається суб’єктами первинного фінансового моніторингу, є конфіденційною. Обов’язки щодо запобіганню розголошенню такої інформації та відповідальність Законом визначена як для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, так і для спеціально визначеного органу, яким є Держфінмоніторинг.
Окремі особливості для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що здійснюють діяльність без утворення юридичної особи
Для спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу, які здійснюють свою діяльність одноособово (адвокати, нотаріуси, бухгалтери, аудитори, юристи), та тих, що здійснюють операції за готівку, Закон передбачив спрощений механізм здійснення фінансового моніторингу.
Такі суб’єкти не встановлюють правила, не розробляють програми проведення фінансового моніторингу, не призначають відповідальних працівників за проведення фінансового моніторингу, як це передбачено для всіх інших суб’єктів.
Крім того, всі спеціально визначені суб’єкти звільнені від обов’язку розробляти критерії ризику та здійснювати управління ними, здійснювати відстеження (моніторинг) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу.
Який державний орган здійснює регулювання і нагляд?
Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, щодо аудиторів, аудиторських фірм, фізичних осіб-підприємців, які надають послуги з бухгалтерського обліку, торгівців дорогоцінними металами та камінням, суб’єктів господарювання, які проводять будь-які лотереї або азартні ігри, здійснює Міністерство фінансів України.
Державним регулятором для нотаріусів та адвокатів є Міністерство юстиції України, для ріелторів та тих, хто здійснює операції за готівку – Держфінмоніторинг.
Регулювання і нагляд здійснюється відповідно до норм і правил, передбачених Законом та нормативно-правовими актами, які державні регулятори розробляють і затверджують.
Це, насамперед, стосується положення про організацію фінансового моніторингу, порядку проведення перевірок, застосування фінансових санкцій, притягнення до адміністративної відповідальності, затвердження критеріїв ризику тощо.
Нетішинський МВК
Алушта
[версія для друку]
[обговорити на форумі]
