Реформування у сфері охорони здоров’я України. Нові тенденції, вимоги та перспективи

Виступ начальника управління охорони здоров’я Житомирської ОДА, Заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук О.К.Толстанова під час громадського обговорення питань реформування системи охорони здоров’я міста Новограда-Волинського та Новоград-Волинського району. 

Реформування охорони здоров'я неможливо здійснювати за окремими напрямками – цей процес має бути комплексним і охоплювати як первинну, так і вторинну ланку медичної допомоги. Якщо проводяться реформи в первинній ланці, тобто відбувається скорочення деяких медичних закладів, потрібно віднайти альтернативу, аби забезпечити людям можливість і надалі отримували адекватну медичну допомогу. Всі ці дії мають погоджуватись з медичними працівниками, населенням, владою. Адже лише за спільної зацікавленості всіх сторін та при взаєморозумінні можна досягти успіху у реформі. При цьому потрібно враховувати специфіку регіону, матеріальну базу, дорожнє сполучення, кадрове забезпечення. 

Реформування галузі охорони здоров’я повинно проходити виважено, поступово, мати чітку стратегію та перспективу. Наразі ми маємо протоколи та стандарти лікування, розробляються індикатори якості, які базуються на принципах доказової медицини. Ці компоненти мають бути витримані і при проведенні реформування галузі охорони здоров’я. Тому від проекту ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги» ми чекали наукових, доказових підходів до реформування вторинної медичної допомоги. Вчора відбулася зустріч з керівником Проекту Оксаною Абовською та експертами Проекту. Ми отримали, якщо можна так сказати, продукт нашої співпраці, наукові розрахунки щодо можливості проведення реформ, що буде мати пацієнт, медичний працівник після проведеної реформи. Це не є крапкою нашої співпраці – це просто ще один крок до нашої цілі. 

Сьогодні відшукує свій шлях як у житті, так і в розвитку різних галузей Україна. 

Мені особисто, хотілося б, щоб у цих пошуках ніхто не загубив ті надбання, які уже дали і показали позитивний результат, принесли користь людям. Думаю, що принципово важливо при розробці Концепції охорони здоров'я пояснити всьому суспільству і усім громадянам на рівні самоврядних громад, для кого і для чого це робиться. 

Ми багато говоримо про ринок та ринкові відносини. Охорона здоров'я сьогодні є суворо регламентованою сферою в достатньо ліберальному ринковому середовищі. Ми практично перебуваємо на повному бюджетному фінансуванні, а можливість залучення інших джерел фінансування і реального заробітку ускладнена колізіями законодавства. 

Медична допомога повинна бути функціональною, тобто відповідати об'єктивній потребі і запиту пацієнта, сучасною і якісною по всіх каналах доступу, ефективно організованою. Як підвищити її ефективність? 

Потрібно позбуватися дублюючих ланок, збільшувати мобільність ресурсів, підвищувати фондовіддачу дорогого обладнання, використовувати працю висококваліфікованих лікарів за призначенням, збільшувати обсяги і підвищувати якість позастаціонарної допомоги одночасно перепрофільовуючи і згортаючи більш дорогу стаціонарну допомогу. Регуляторні механізми повинні будуть змушувати медичні підприємства знижувати витрати і підвищувати ефективність. 

Звичайно галузь потребує збільшення фінансування. Не можна сьогодні забезпечити нормальну працездатність галузі, не говорячи про її відтворення, коли 80,3 % видатків йдуть на оплату праці та оплату енергоносіїв. Практично ресурси охорони здоров’я вичерпані. Сьогодні визначені нові майнові відносини, змінена система формування розподілу Державного бюджету, макро- і мікроекономічні засади формування і перерозподілу валового національного продукту. Звичайно фінансування галузі не достатнє, але і ці кошти сьогодні використовуються не раціонально. Ми продовжуємо надавати соціальні послуги, наявне дублювання послуг, не ефективно використовуються лікарняні ліжка як вторинного, так і третинного рівнів, високе вартісне обладнання, заклади ПМСД «недофінансовуються» (по району за 2008 рік заклади «недофінансовані» на 175.8 тис.грн.).
При цьому на невідкладну допомогу (медикаменти) виділяється 10-15 грн., а сучасних деззасобів немає навіть в помині. Лише незначна частина закладів має 50-100 грн. на невідкладну допомогу. В окремих районах сільські ради виділяли кошти на проведення ремонтів, закупку обладнання. Але таких прикладів надзвичайно мало. Без підтримки влади на місцях, держави сільська медицина не виживе. 

Все це потребує нових підходів до організації, управління та фінансування охорони здоров'я. 

Головною ідеєю реформування системи охорони здоров'я області є рівноправний та справедливий доступ усіх жителів області до гарантованих державою медичних послуг високої якості при мінімальних затратах та найвищій результативності, поліпшення стану здоров’я та якості життя населення, рівня його задоволеності станом і якістю медичного обслуговування.
Основні принципи, яким має відповідати майбутня система охорони здоров’я області, базуються на відповідних чинних правових актах України та загальновизнаних європейських принципах і стратегіях, з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку національної системи охорони здоров'я. 

Наші завданні та цілі викладені в КОНЦЕПЦІ ї РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ. 

Запропонована Концепція визначає пріоритетні і невідкладні заходи щодо підвищення якості та доступності медичного обслуговування, впровадження обґрунтованих гарантій надання безоплатної медичної допомоги, ефективної моделі фінансування галузі, орієнтованої на пацієнта та результат, удосконалення системи управління галуззю, оптимізації мережі закладів охорони здоров'я та поліпшення їх матеріально-технічної бази. 

Наявна нормативна база дозволяє уже розпочати впровадження Концепції. Впровадження її завжди залежатиме від політичної ситуації у державі та від здатності політиків приймати чіткі та обґрунтовані рішення. Реалізація Концепції буде успішною лише за умови наявності волі до змін з боку політиків і керівників. 

Основні заходи, нормативно-правові зміни: створення відділів (управлінь) охорони здоров’я при районних державних адміністраціях, міських радах для консолідації на місцевому рівні фінансових ресурсів, адекватного управління фінансовими, кадровими, матеріально-технічними ресурсами, подальшого запровадження контрактних закупівель медичних послуг;
юридична, економічна та управлінська автономія державних і комунальних медичних закладів шляхом зміни статусу медичних закладів - реорганізація медичних закладів у комунальні некомерційні підприємства;
перехід до глобального бюджету, перевагами якого є стримування витрат; краща координація та планування медичного обслуговування; виключення необґрунтованих послуг; надання більшої кількості послуг кращої якості; формування політики заохочення персоналу, отримання винагороди за працю;
створення громадських та наглядових рад при відділах (управліннях) та закладах охорони здоров’я;
інтенсифікація реорганізації надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини з метою наближення лікарської допомоги до населення; зниження рівня захворюваності; контроль за обґрунтованістю госпіталізації хворих, діагностичних процедур;
подальший розвиток стаціонарозамінних послуг і технологій;
диференціація стаціонарних закладів залежно від інтенсивності медичного обслуговування для надання екстреної допомоги, планового лікування хронічних хворих, відновлювального лікування і реабілітації, медико-соціальної допомоги (відділення сестринського догляду);
поступове укрупнення спеціалізованих відділень лікарень шляхом створення міжрегіональних центрів;
створення міжтериторіальних господарчих об'єднань лікарень;
постійне удосконалення формулярної системи медикаментозного забезпечення з метою економічного та ефективного використання лікарських засобів. 

Однією з проблем, що виникають у процесі впровадження реформи є нестабільність владних структур - часта зміна керівництва, як на рівні сільрад так і в районах призводить до гальмування впровадження Проекту. Бракує також і сміливості керівників до впровадження задуманих нововведень, навіть за наявності відповідної законодавчої бази. 

Ми зацікавлені також і у співпраці зі ЗМІ, потребуємо їх підтримки, об'єктивного роз'яснення того, що ми робимо.