2006-11-21 | Черкаси

Як використовують бюджетні кошти у заповідниках Черкащини

Про результати ревізії використання бюджетних коштів, виділених на збереження історико-культурної спадщини у заповідниках Черкащини

Розглядаючи історико-культурну спадщину в контексті її впливу на суспільство, можна впевнено сказати, що багата історичними пам'ятками Черкащина займає одне з провідних місць у побудові спільного культурного простору держави. Однак, зрозуміло, що збереження культурної спадщини та розвиток мережі музеїв неможливе без фінансової підтримки. У 2004 – І півріччі 2006 року фінансування двох національних заповідників Черкащини здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету і склало 23 млн. 57 тис.грн. Інші 4 заповідники фінансувалися за рахунок коштів обласного бюджету, з якого на їх утримання було виділено більше 2,5 млн.грн. Чи достатньо цих коштів для практичної діяльності заповідників та охорони пам'яток, чи ефективно використовуються державні кошти, виділені на потреби культурної спадщини регіону, з'ясовували фахівці контрольно-ревізійного управління під час ревізії бюджетних коштів у 6 заповідниках Черкащини.

На жаль, ревізія ще раз підтвердила той невтішний факт, що фінансування заповідників, які утримуються за кошти обласного бюджету, не відповідає його реальній потребі. Грошей не вистачає навіть на елементарне: оплату послуг з охорони та підтримку в належному стані будівель. У Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику уревізійному періоді ні копійки не виділялося на проведення капітального ремонту будівлі музею, яка знаходиться в аварійному стані. Покрівля, вікна, двері будівель, а також інженерні комунікації (опалення, водопостачання) знаходяться в незадовільному стані. Останній капремонт приміщення, де розміщено музейний фонд, проведено у 1986 році. Відсутність у фондосховищах та експозиційних залах систем кондиціонування та очищення повітря призводить до того, що температурний та вологісний режими зберігання експонатів дотримується лише частково.

Через брак коштів заповідники не мають змоги повністю забезпечити виконання Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо розвитку музеїв України” та Обласної програми розвитку музейної справи в частині проведення інвентаризації земель музейних закладів та оформлення права володіння землею відповідно до чинного законодавства. А відтак, не виготовлено державні акти на право постійного користування земельними ділянками державними історико-культурними заповідниками „Трипільська культура” (2045 га) та „Трахтемирів” (590 га), а в національному історико-культурному заповіднику „Чигирин” акти виготовлено лише на 19,4% земель, відведених під заповідник.

З усього видно, розвиток музейної справи та збереження історико-культурної спадщини стримується замалим фінансуванням. Нестача коштів негативно відображається і на виконанні державних програм, спрямованих на створення належних умов для охорони та збереження культурної спадщини. Скажімо, Комплексною програмою розвитку історико-архітектурного комплексу „Резиденція Богдана Хмельницького на 2004 – 2010 роки” на територіях Національного історико-культурного заповідника „Чигирин”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, передбачалося виділення коштів з державного бюджету на 2004 рік у сумі 800 тис.грн., у 2005 році – 4 млн. 880 тис.грн., 2006 – 2010 роки – 19 млн. 770 тис.грн. Фактично ж у 2004 році було профінансовано 580 тис.грн.(73% від потреби); у 2005 році – 100 тис.грн.(2%); у 2006 році фінансування робіт за даною програмою взагалі не здійснювалося.

Прикро, але при мізерному фінансуванні, яке не сприяє поповненню музейних фондів, далеко не всі заклади турбуються за достовірний облік уже існуючих культурологічних цінностей. Посилаючись на неврегульованість законодавства та вимоги застарілої Інструкції 1984 року, в бухгалтерію надаються лише статистичні дані про наявність музейних цінностей. А це значить, що бухгалтерський облік музейних цінностей не здійснюється; їх наявність, вартість, рух у фінансовій звітності установ не відображається. В одному із заповідників області встановлено, що у 2004 році було придбано три музейні експонати на загальну суму 900 грн., які до цього часу не відображені у фондах музею. Головний зберігач фондів пояснив цю ситуацію тим, що лише після проведення реставраційних робіт, на які нині немає коштів, музейні експонати будуть зареєстровані.

Як не дивно, але недостатнє фінансування не стимулює адміністрацію заповідників дбати за економію отриманих державних коштів. У Шевченківському національному заповіднику тендерна процедура проводилася за своїми правилами, а не так, як передбачено законодавством. Як виявили ревізори, Корпорацією „Укрреставрація” у січні – червні 2006 року були проведені ремонтно-реставраційні роботи на загальну суму 166,6 тис.грн., а розкриття тендерної процедури та укладання договору з Корпорацією «Укрреставрація» - переможцем тендеру, відбулося лише в кінці червня 2006 року. А вже у серпні 2006 року заповідник здійснив оплату цих робіт. Таким чином, національним заповідником оплачено роботи, які проведено до застосування тендерних процедур та укладання договору.

Не вникала у розрахунки адміністрація Чигиринського заповідника, оплачуючи державними коштами підрядним організаціям ПП „Ларо” та ПП „Агробуд” проведені ремонтно-будівельні роботи, вартість яких була завищена майже на 7 тис.грн.

Значну частину порушень фінансової дисципліни становлять порушення, пов’язані із заниженням в обліку вартості активів. Так, у НІКЗ „Чигирин” виникло заниження в обліку вартості активів на 21,6 тис.грн., а у Кам’янському ДІКЗ – на 7,5 тис.грн.

Загалом, за результатами ревізій, проведених працівниками КРУ в Черкаській області, встановлено порушень фінансової дисципліни у діяльності заповідників на загальну суму 49 тис.грн. Під час ревізій відшкодовано збитків у сумі 11 тис. грн.; інші порушення фінансової дисципліни усунуто у повному обсязі.

Інформація надана КРУ