Інститут трансформації суспільства (ІТС) у травні 2006 року розпочав реалізацію українсько-шведського проекту „Вивчення шведського досвіду місцевого самоврядування та можливості його використання в Україні”. Учасниками проекту з української сторони є міські голови 8 великих, середніх та малих міст України. Партнером ІТС є Шведський Інститут (Стокгольм), який координує свою діяльність з Міністерством закордонних справ Швеції. Проект здійснюється під патронатом Посольства Швеції та особисто пана Йона-Крістера Оландера, Посла Швеції в Україні.
У рамках проекту 12–16 червня 2006 року відбувся навчальний візит мерів українських міст до Швеції. До складу делегації ввійшли Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, керівник проекту (Київ), Антоніна Матвійчук, виконавчий директор ІТС, та вісім міських голів України:
Тетяна Савченко, Гадяцький міський голова (Полтавська область)
Сергій Кошарук, Ковельський міський голова (Волинська область)
Іван Огрохін, Конотопський міський голова (Сумська область)
Володимир Чайка, Миколаївський міський голова (Миколаївська область)
Олександр Паутов, Миргородський міський голова (Полтавська область)
Сергій Старун, Нікопольський міський голова (Дніпропетровська область)
Олена Сафонцева, Новгород-Сіверський міський голова (Чернігівська область)
Володимир Тимофієв, Фастівський міський голова (Київська область)
Метою візиту було ознайомлення зі шведською практикою муніципального управління та вивчення можливостей його впровадження в Україні. Візиту українська та шведська сторони надавали особливо важливого значення, оскільки в Україні на часі проведення адміністративно-територіальної реформи, основними дійовими особами якої мусять стати українські міські голови, що мають володіти знаннями про європейський досвід здійснення місцевого самоврядування.
Програма навчального візиту була складена Шведським Інститутом за рекомендаціями Інституту трансформації суспільства. Вона виявилася високопрофесійною і насиченою, що дало змогу українським учасникам проекту досконало вивчити теоретичні та практичні основи системи управління у Швеції.
Огляд візиту
1. Зустрічі та дискусії в Асоціації місцевих та регіональних влад (The Swedish Association of Local Authorities and Regions). Керівники Асоціації розповіли про основні засади та особливості місцевого самоуправління у Швеції, пояснили завдання та функції Асоціації.
Українська делегація в Асоціації місцевих та регіональних влад Швеції
Система шведського місцевого самоуправління. У період з 1930-го до 2005 р. у Швеції відбулося кілька адміністративно-територіальних реформ, у ході яких була впроваджена дворівнева система самоврядування. Така управлінська ланка, як райони, відсутня. До 30-х років упродовж п’яти століть Швеція була поділена на 2 тис. комун. Сьогодні країна складається з 290 комун, що входять до 20 областей. Комуни та області функціонують на засадах самоуправління. У шведській моделі самоврядування відсутній поділ на міста обласного чи районного підпорядкування. Поняття „місто” чи „село” не існує, а відтак і немає поділу на міські та сільські комуни, вони всі рівні, самоврядні. Кількість жителів не має значення при формуванні комуни. Рішення про об’єднання або відокремлення комун приймається на місцевих референдумах. Сьогодні у Швеції чисельність найменшої комуни – 2 тис. людей, але в середньому – 16 тис. Керівні органи – муніципальні та обласні ради, що обираються на пропорційній основі за відкритими партійній ними списками шляхом прямого тайного голосування один раз на чотири роки. Прохідний бар’єр у місцеві органи влади для політичних партій становить 2% (у парламент – 4%). У 127 комунах правлять соціал-демократичні партії або ліві коаліції, у решті – буржуазні (консервативні) або альянси перших і других. Голову місцевої ради обирають із тієї політичної партії, що набрала найбільшу кількість голосів на виборах.
Відповідальність муніципалітетів: освіта (до 9–10 класу), допомога громадянам похилого віку, безробітним, інвалідам, охорона навколишнього середовища, комунальне господарство. До бізнес-функції муніципалітетів належить надання в оренду земельних ділянок під інвестиційні проекти (наприклад спорудження підприємств), комунального житла тощо. Муніципалітет самостійно або за участю декількох комун може брати участь у бізнес-проектах, наприклад, виділяючи кошти з бюджету під будівництво аеропорту. Для виконання рішень муніципалітетів укладаються договори з відповідними установами та підприємствами (наприклад, які здійснюватимуть транспортне обслуговування населення, вивозитимуть сміття тощо), які можуть бути комунальними, кооперативними, приватними. Вони підбираються за принципами ціни та якості. Головна відповідальність областей: охорона здоров’я і транспорт.
Бюджет у комуні приймається на один рік, але існують та довгострокові плани – на три роки. 85% населення сплачує тільки муніципальні податки, і лише 15% – ті, що мають доходи понад 35 тис. крон (приблизно 5 тис. євро) на місяць, здійснюють додаткові відрахування в обласний бюджет. Найбільшим доходом держави є податок на додану вартість, який стягується за диференційованим принципом: 12% – на продукти харчування, 6% – на транспорт, 20–25% – на решту товарів. Середня заробітна плата у Швеції становить $2,5 тис., мінімальна пенсія – $800. Профспілки та працедавці домовляються про мінімальний рівень заробітної плати в країні. На 2006 рік ця сума становить $1,5 тис. Такого поняття, як прожитковий мінімум не існує.
Хоч загальні умови та принципи управління приймаються на центральному рівні, комуни мають право їх корегувати. Йдеться, наприклад, про встановлення ставки податків за користування водою, електроенергією, теплом, вивіз сміття тощо.
Асоціація місцевих та регіональних влад. Членство в Асоціації є добровільним. Членами Асоціації є всі комуни та області Швеції. Вони сплачують членські внески, розмір яких формується з розрахунку 25 крон на одного жителя. Функції Асоціації практичні та політичні. До практичних функцій належать: відстоювання інтересів комун, убезпечення їх від втручання держави; організація системи обміну досвідом між комунами (проведення зустрічей, семінарів); експертне консультування заради прийняття правильного рішення з того чи іншого питання на рівні муніципалітетів; узагальнення та поширення кращого досвіду муніципального управління (видання книг, бюлетенів, надання інформації, активна Інтернет-політика); співробітництво з університетами, науковими інститутами; скликання форумів, конгресів. В Асоціації працює 430 людей, які згруповані у п’ять відділів (розвитку суспільства, юридичний, економічний, охорони здоров’я, зайнятості та ринку праці). Правління Асоціації засідає кілька разів на рік, а комісії – щомісяця. Основні принципи діяльності Асоціації: робота на загальний результат, безконфліктність, стабільність, компроміс, взаємна відповідальність. Асоціація виступає як працедавець. Політичною функцією Асоціації місцевих та регіональних влад є її участь у переговорах з профспілками щодо встановлення мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат по безробіттю тощо.
2. Зустріч із головою муніципальної ради (бургомістром) Стокгольма паном Баррі Андерссоном (Barry Andersson) у Стокгольмській ратуші. Участь у засіданні сесії муніципальної (міської) ради.
Під час зустрічі з головою муніципальної ради Стокгольму п. Андерсоном
Під час зустрічі пан Андерссон розповів, що Стокгольмська комуна є найбільшою у Швеції. Вона налічує 1,8 млн. жителів і складається власне із Стокгольмського муніципалітету (760 тис. мешканців) та ще 23 прилеглих до міста муніципалітетів. Ні Уряд, ні Риксдаг (парламент) країни не мають права втручатися у діяльність комун, які наділені повною муніципальною самостійністю. Бюджет міста становить 32,8 млрд. крон (близько 4 млрд. євро). Муніципалітет встановлює податки і розподіляє їх; 1% міських доходів – це дотації з боку держави. Стокгольм поділений на 18 районів, які мають різні соціально-економічні проблеми, а відтак отримують різні кошти з муніципального бюджету. Вони витрачаються на освіту (34%), соціальну підтримку людей похилого віку (29%), безробітних (7%), осіб із фізичними вадами (10%), утримання адміністрації (4%). На рівні районів уповноважені (депутати) не обираються, а делегуються з міської ради (13 осіб). Аби уникнути конфліктів, політична структура групи уповноважених у районах цілковито відповідає політичній пропорції, яка притаманна муніципальній раді. Наразі вона складається із 101 депутата, які належать до 5 політичних партій. Голова міста вибирається не його жителями, а членами ради.
3. Відвідання Шведського Енергетичного Агентства (The Swedish Energy Agency), де відбулося ознайомлення із системою виробництва та постачання енергоресурсів на центральному та муніципальному рівнях.
Шведське Енергетичне Агентство – це державна установа, яка покликана вирішувати питання щодо виробництва та використання енергії. Його головні завдання – сприяти розробці безпечних, ефективних на екологічно чистих методів вироблення та використання енергії, виявленню мережевих монополій, забезпеченню оптимальних тарифів задля ефективної діяльності енергокомпаній, запобігання утворенню монопольних прибутків, недопущення необґрунтованих цін на енергію, наглядати за недавно впровадженим вільним ринком електрики. Від 80-х років відбувається перехід енергосистеми Швеції з нафти та газу на біопаливо, вихідним матеріалом для якого є біомаса і торф. Передбачається, що за 20 років використання біопалива забезпечить третину всієї енергії, яка споживатиметься у Швеції. Сьогодні понад 100 комун використовують котельні, що використовують біоенергетику (деревинне паливо, відходи аграрного походження, траву, солому, органічне сміття та ін.).
4. Візит до комуни Ескільстуна (Eskilstuna): зустрічі з головою муніципальної ради паном Джонні Лундгреном (Jonny Lundgren), представниками органів місцевого самоврядування; відвідання Eskilstuna Energi – установи, що опікується питаннями енергопостачання/енергозбереження території, та підприємства з утилізації сміття.
Під час зустрічі з головою муніципальної ради Ескільстуни п. Лунгреном
Комуна Ескільстуна налічує понад 96 тис. мешканців. Раніше тут була промислова зона, а нині розвиваються нові технології – наукоємні виробництва, комп’ютери, логістика. Місцевий бюджет становить 3,5 млрд. крон. На 60% він витрачається на сферу освіти, а також на утримання людей похилого віку, культуру, дозвілля, навколишнє середовище. Рівень безробіття сягає 8%.
Усі підприємства, що відповідають за підтримання навколишнього середовища в місті та прилеглих околицях (водопостачання, каналізація, електрика, утилізація сміття), на 100% належать комуні, тобто є комунальними. Eskilstuna Energi управляє цими компаніями та контролює їх діяльність. Починаючи з 1980 року, поступово відбувається перехід від використання нафти та газу до біоенергії (відходи від лісозаготівельної галузі). Усі будинки в місті обладнані лічильниками на газ, воду, тепло, електрику.
5. Візит до комуни Сала (Sala): зустрічі з головою муніципальної ради паном Бо Ерікссоном (Bo Eriksson), головою правління муніципалітету пані Каролою Гуннарссон (Carola Gunnarsson), керівником комунальних підприємств; відвідання енергетичної компанії, підприємства з сортування та переробки сміття, срібної шахти.
У муніципальній раді комуни Сала. Зліва - голова ради п. Ерікссон
Комуна Сала складається з міста Сала та трьох сільських комун. Її загальна чисельність – 24 тис. мешканців, площа 1 173 кв. км. Комуна має вигідне розташування (120 км від Стокгольма), відзначається гарним комунальним та комерційним обслуговуванням, низьким рівнем безробіття (2%). Багато столичних жителів наразі переїжджають жити до Сали, бо окремий будинок тут коштує так само, як однокімнтка квартира у Стокгольмі, а паркінг машин безкоштовний. Бюджет становить 1,054 млрд. крон (майже $150 млн.), з яких 51 млн. крон (понад $7 млн.) складають інвестиції, які вкладаються у будівництво та ремонт шкіл, житло для людей похилого віку, облаштування вулиць, будівництво доріг. Із кожних 100 крон жителі платять 32,47 крон податків, з яких 22,19 залишаються в комуні, а 10,28 йдуть в обласний бюджет.
У муніципальній раді 49 депутатів (уповноважених), які представляють 7 політичних партій. Найбільша кількість депутатів від Соціал-демократичної партії – 21, але вони не входять до більшості, яку склала коаліція з п’яти партій – Центральної, Помірної, Християнсько-демократичної, Ліберальної та місцевої партії Сала. Загалом вони мають 25 мандатів.
Завдання комуни чітко визначені. Вона відповідає за шкільну освіту, дошкільне виховання, догляд за людьми похилого віку та інвалідами, вивіз і переробку сміття, роботу каналізації, санепідемічної та пожарної служб, структур водопостачання та опалення, подолання антисоціальних явищ (наркоманія, алкоголізм, ущемлення прав споживачів) і надзвичайних ситуацій, планування розвитку комуни з урахування місцевих інтересів та державних правил.
Муніципальної поліції в комунах немає, оскільки вона підпорядковується державі. Кількість поліцейських у всій комуні становить 20 осіб. Розвитком системи охорони здоров’я (лікарні, поліклініки, центри сімейної медицини) та транспорту цілковито опікується обласна рада.
6. Візит до міста Упссала (Upssala): відвідання університету та кафедрального собору.
Підсумки
Українські міські голови відзначають високий рівень організації навчального візиту до Швеції, у ході якого вдалося ґрунтовно ознайомитися з досвідом місцевого самоврядування на рівні комун – основної адміністративно-територіальною одиниці у Швеції. Система місцевого управління, яка склалася у цій країні, є досить раціональною та ефективною і придатна для впровадження в Україні. Шведська дворівнева модель місцевого самоврядування відповідає основним положенням концепції адміністративно-територіального устрою України, розробленої Інститутом трансформації суспільства. Під час візиту були обговорені питання подальшої українсько-шведської співпраці на рівні міст, обміну досвідом, участі у спільних проектах. Зокрема передбачається створення партнерств між українськими та шведськими містами із дорученням міст із країн Балтії.
Алушта
[версія для друку]
[обговорити на форумі]
