Головна | Зробити стартовою |  Проект Інституту трансформації суспільства   
   
Сьогодні Ср, 18 жовтня, 
Карта порталу
Реклама
RSS-експорт
Украинские города в Интернете
Ukrainian cities in Internet
Головне
Адміністративно-  
    територіальний устрій України
Законодавство України
Книги та статті
Газета „Місто і люди”
Ділова інформація
Довідкова інформація
Фотогалерея міст
Архів новин
Форум
Розсилка новин
Всеукраїнська рада
міських голів
Міста-партнери проекту
Муніципальне
консультативне бюро
Партнерство міст
Міжнародний досвід
місцевого самоврядування
Австрія
Швейцарiя
Фінлядія
Норвегія
Швеція
Франція
Нідерланди
Польща
Словаччина
Проекти ІТС
Центри НАТО в регіонах
України
Розвиток міст шляхом євроін-
теграції: досвід країн
Вишеградської групи для
України
Європейська перспектива
українських міст у контексті
польського досвіду (на
прикладі міста Феодосія)
Партнерство малих міст
України та малих міст країн
Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого
самоврядування – для
українських міст
Вивчення шведського досвіду
місцевого самоврядування
Налагодження співпраці між
діловими колами українських
та польських міст
Веб-проекти ІТС
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналі-
тичний сервіс столиці
України
Міські оголошення
Робота і навчання в Україні
Форум
Вибори в Україні:
народ має знати правду
Інтернет-конференції
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
 
Про проектУчасники проекту "Українські міста в Інтернеті"Як долучитися до проекту?
Алушта Вінниця Київ
Ковель
Новоград-Волинський Севастополь
АлчевськВознесенськ КоростеньНовомиргородський районСєвєродонецьк
БахмачВолочиськ Куп'янськПирятинСкадовськ
БердичівГадяч КоростишiвПрилукиСміла
Біла ЦеркваГородня МиколаївПрилуцький районФастів
БориспільЖитомир МиргородРомниХмільник
БровариЗолотоноша НетішинСарниЧеркаси
Васильків КалушНіжинСваляваЧернігів
Вишгород Карлівка Нікополь Світловодськ Южноукраїнськ
  
Арто Лухтала,
Урядовий радник, заступник директора Департаменту з муніципальних питань Міністерства внутрішніх справ Фінляндії 
 

Взаємодія органів місцевого самоврядування з державною владою:

фінська практика
 
У Фінляндії мешкає 5,2 млн. чоловік. Існує п’ять губерній на чолі з призначеними державою губернаторами. Вони здійснюють загальне кураторство регіонами країни, перебувають на фінансуванні державного бюджету і не втручаються у справи місцевого самоврядування.

У Фінляндії – 432 муніципалітети. Їхні розміри варіюються: за кількістю жителів – від 250 до 560 тис. і за розмірами території – від 30 км2 до 16 тис. км2). Це означає, що в нас багато маленьких муніципалітетів. У той же час таких рівнів управління, як район, регіон (область), у Фінляндії немає. Існує лише два рівні: державне управління (уряд країни) і місцеве самоврядування (муніципалітети).
Одна дуже важлива особливість фінського місцевого самоврядування – спільні муніципальні союзи, які створюються для виконання певного завдання (для будівництва дороги, утримування загальної лікарні та ін.). Наприклад, 10–20 муніципалітетів можуть спеціально об’єднатися в такий союз. Він є юридичною особою, але, не маючи загальної юрисдикції, позбавлений права збирати податки. У такий спосіб стає можливою кооперація між муніципалітетами; спільні муніципальні союзи фактично заміняють потребу в таких структурах, як район і область. І в нас не існує ніяких відмінностей між муніципалітетами залежно від кількості їхніх жителів або типу населених пунктів. Який завгодно муніципалітет може назвати себе містом, якщо так захочуть його громадяни і рада прийме відповідне рішення. 

Останнім часом посилилася тенденція амальгамації (злиття) муніципалітетів. Цей процес є добровільним, але він підтримується державою. Муніципалітетам (особливо маленьким) надаються дотації – близько 6 млн. євро, компенсуються втрати державних дотацій на 5 років, виплачуються дотації на інвестиції – максимально 1,7 млн. євро, а також кошти на підготовку амальгамації. Держава оплачує витрати на проведення референдуму щодо злиття муніципалітетів Декілька разів на рік у Фінляндії відбувається приєднання частини одного муніципалітету до іншого. Очікується, що у 2007 р. відбудеться 14 амальгамацій. Але слід зазначити, що система дотацій буде змінюватися, і наразі готується відповідне законодавство.

Стандартна модель муніципального управління у Фінляндії виглядає таким чином. Органом місцевого самоврядування обов’язково є рада. Вибори членів місцевої ради проходять за пропорційною багатопартійною системою. Новий закон про місцеве самоврядування (1997 р.) говорить: кількісний склад ради залежить від чисельності населення й налічує мінімально 13 осіб і максимально – 85. Виконавчим органом є правління муніципалітету (виконком), що призначається радою. У структуру правління входять комітети з освіти, охорони здоров’я, технічних завдань і т.д., склад яких знову ж таки формується на пропорційній системі. Міська рада може відправити у відставку правління й комітети, висловивши їм недовіру. Муніципальні посадові особи (чиновники), що працюють у правлінні, не можуть бути членами правління, а чиновники, що працюють у комітеті з освіти або іншому, не можуть бути членами цього комітету – тож вони не стають увечері «начальниками» муніципальної структури, тоді як були її підлеглими протягом робочого дня. Керівника муніципалітету – мера – призначає рада. Обов’язковий також аудиторський комітет; його голова і заступник повинні бути членами міськради. Міськрада призначає на пости в аудиторський комітет професійних аудиторів (їхня кількість залежить від розміру муніципалітету) на основі тендера.

Такою є обов’язкова структура муніципалітету. Але, звичайно, чим більше муніципалітет, тим більше різних органів і комітетів. Широке самоврядування це дозволяє. Держава, відповідно до закону, не має права проводити аудит адміністративних систем або фінансів, це муніципальна справа. Ніякий прокурор так само не має ні найменшого відношення до діяльності муніципалітетів (звичайно, якщо був зроблений який-небудь злочин, тоді втручання прокурора необхідно, а в іншому випадку – ні).
Жителі всіх муніципалітетів Фінляндії можуть апелювати в адміністративний суд щодо розширення правління, ради, комітетів. І в той же час ніякі державні органи не мають на це права, за винятком тих випадків, коли держава саме є причетною стороною. Ця система заснована на близькості, відкритості й реакції на запити жителів.

Усі особисті послуги для населення – муніципальні, крім національних унітарних систем, як-от виплата допомоги з безробіття та медична страховка. Для працюючих людей існує три різних пенсійних систем. Муніципалітети мають свій пенсійний фонд, де сьогодні зосереджено 20 млрд. євро, а держава – свою пенсійну систему. Крім того, є приватні страхові компанії, що займаються пенсійним страхуванням людей, які працюють у приватному секторі (бізнесі). Національна пенсійна система існує для тих, у кого немає виробничого стажу (наприклад, через інвалідність), або ж чиї пенсійні нагромадження становлять суму, що менше певної межі. 

Муніципалітети покликані вирішувати ряд власних завдань. Наприклад, до їхньої компетенції належить розвиток технічної інфраструктури, культури, спорту й т.д. Існують так звані секторні закони, де визначені завдання, обов’язкові для муніципалітетів. Приміром, у соціальній сфері це охорона здоров’я, освіта, захист навколишнього середовища та ін. На рівні місцевого самоврядування відсутнє таке поняття, як делеговані повноваження. Якщо які-небудь обов’язки зазначені в законі, то муніципалітет повинен подбати про їхнє виконання. Наприклад, про систему надання комунальних послуг (водопостачання, каналізація тощо) у спеціальних законах про містобудування говориться лише про те, що вона повинна бути побудована відповідно до щільності заселення і санітарних стандартів.
Держава не бере участі в регулюванні питань водо- та електропостачання, телекомунікаційного та теплозабезпечення, сміттєвивезення – це обов’язки муніципалітетів, як і встановлення тарифів на комунальні послуги. У Фінляндії комунальна сфера є прибутковою.

Муніципалітет виділяє кошти на утримання внутрішніх вулиць, шляхів, але завжди є території, де багато приватних доріг. Вони оплачуються тими, хто живе на цій території (ферми, літні котеджі й т.д.).
Вся система освіти, крім університетів, військових і міліцейських навчальних закладів, відноситься до муніципального рівня компетенції. Навчання у Фінляндії безкоштовне. Соціальний захист (окрім унітарних народних систем, як уже згадувалося), а також охорона здоров’я (навіть військові госпіталі) – муніципальні.

Як бачимо, у муніципалітетів завдання дуже серйозні. У всіх північних країнах – Фінляндії, Швеції, Норвегії, Ісландії, Данії – системи місцевого самоврядування дуже близькі. Муніципальні фінанси становлять приблизно 20% ВВП. Однак, чим південніше країна в Європі, тим меншою стає сума муніципальних фінансів: у Голландії та Англії, наприклад, вона коливається в межах 5–10% ВВП, а в постсоціалістичних державах – не дотягує й 5% (щоправда в Польщі вже, можливо, 10%). А причина – у  багаторівневій системі управління. Я не знаю, наскільки вона ефективна, але у Фінляндії із застереженням ставляться такої моделі. У нас регіони ніколи не хотіли самоврядування, хоча сотню років говорили про це. Партійні сили, які відстоюють право на регіональне самоврядування, діють недостатньо активно. Фіни думають так: «Чим більше буде тих, хто має право збирати податки, тим вищими будуть самі податки».

У муніципальному секторі Фінляндії сьогодні працює 430 тис. людей , а в державному – 125 тис.
Тепер поговоримо про муніципальні податки. Перший і домінуючий податок – прибутковий. У нас не встановлені обмеження для муніципалітетів щодо збору прибуткового податку. Найвища ставка цього податку сьогодні становить 21%, найнижча – 16%. При сплаті прибуткового податку вирішальним фактором виступає місце проживання людини, а не місце реєстрації його працедавця.
Другий податок – на нерухомість. Вищий та нижчий ліміти при стягненні цього податку зафіксовані спеціальним законом. У визначених межах муніципалітет може сам вирішувати, який відсоток установити. При цьому до уваги приймаються різні види нерухомості. Найбільший податок – на атомні електростанції (2,5%), а на житло він становить 0,2%.

Третій податок – на прибуток компанії. Державні закони встановлюють ставку цього податку на рівні 28%. Муніципалітетам залишається близько 20% зібраних коштів. Ця цифра залежить від кількості робочих місць, створених на певній території (наприклад, Nokia має свої заводи в багатьох муніципалітетах).

Названі муніципальні податки ніколи не надійдуть у державну скарбницю – тільки в муніципальну. Державна податкова служба контролює збір податків у межах усієї країни, а на рівні муніципалітетів існують фінансові підрозділи, які реєструють (відслідковують, супроводжують) всі надходження й провадять збір решти доходів – окрім податків. Ще 40 років тому державні й муніципальні податкові служби були відділені, але потім вони вирішили з'єднатися. Отже, податки для держави та для муніципалітетів збираються одною державною службою, і муніципалітети мають право здійснювати перевірку її діяльності.

Сьогодні муніципалітети платять приблизно 100 млн. євро податків державі. Сума, виплачувана кожним муніципалітетом, знову ж таки залежить від кількості платників податків і розмірів їхніх доходів. І той муніципалітет, де формуються великі доходи, навіть якщо на його території знаходиться  порівняно невелика кількість платників податків, перераховує державі більше податків.
У нас відсутній податок на землю. Існує тільки плата за земельні ділянки під будівництво й за місце, де розташовуються будинки підприємств. Фермери теж платять за свої  будівлі та місце, де вони знаходяться.

У Фінляндії діє система вирівнювання розвитку територій, тож великого розходження між муніципалітетами або їхньою фінансовою базою немає. Муніципалітети, де збирається податків менше, ніж 90% середньої суми податкового доходу по країні, одержують державний екстра-грант, що становить грошову різницю між цими величинами. Ті ж муніципалітети, які мають більшу суму податкового доходу, чим 90% середньої суми податкового доходу по країні, втрачають частину призначених для них державних грантів. Державний екстра-грант не може становити більше 40% величини, після якої сума податкового доходу муніципалітету досягне межі в 90% середньої суми податкового доходу по країні. Окрім того, муніципалітети мають можливість отримувати кредити на період навіть у 30 років під 3–3,5% річних.

Муніципалітети мають повне право надавати позики без будь-яких перевірок або обмежень. Найбільшими привілеями в цьому плані користуються підприємства, що є муніципальною власністю (акціонерні товариства з водопостачання, опалення або інші природні господарські монополії). Коли ж ідеться про гарантії для приватного підприємства, то в нас склалася така практика: муніципалітети не можуть займатися підприємництвом, і якщо ухвалене рішення негативне, його ніхто не оскаржує. Адміністративні суди приймають від підприємств тільки ті скарги, які стосуються зайнятості. Як правило, у муніципалітетах півночі й сходу Фінляндії, де економічна ситуація слабкіше, ніж на півдні та заході, суд частіше ухвалює такі рішення, які сприяють збільшенню зайнятості.

Окрім того, варто сказати, що муніципалітети наділені правом безпосередньо встановлювати розміри тарифів на воду, опалення, сміття, електрику, телефон, якщо підприємства, які надають зазначені послуги, є муніципальною комунальною власністю і не приватизовані. У більшості випадків тарифна політика є муніципальною справою, у якій держава не бере участі й не відіграє ніякої ролі.
Бухгалтерська система однакова в приватному і муніципальному секторах (у державних структурах бухоблік ведеться по-іншому). Вона функціонує вже 10 років. Ми дуже раді тому, що деякі країни Західної Європи слідують нашому прикладу. Я очолюю комітет Міністерства торгівлі та промисловості у бухгалтерських справах. Союз муніципалітетів Фінляндії обробляє рекомендації Міністерства, тому що наша статистична система вимагає дуже детального роз’яснення. Бюджетного кодексу у Фінляндії немає, натомість діє обліковий закон.

У структурі державної влади вісім міністерств тією чи іншою мірою займаються муніципальними справами.

У Міністерстві юстиції відповідають за закони про вибори: муніципальні, парламентські, президентські та в структури ЄС.

Міністерство фінансів опікується законами, що стосуються податків – як муніципальних, так і державних. До речі, під час планування бюджету на наступний рік головне фінансове відомство завжди і в усіх країнах намагається скоротити видатки, у тому числі й гранти для муніципалітетів. Але після затвердження бюджету Мінфін уже не вправі впливати на виплату грантів. Ніхто не має права заважати функціонуванню цієї  системи.

У Міністерстві торгівлі та промисловості існує багато законів щодо конкуренції, які дуже важливі для Європейського Союзу.

У Міністерстві транспорту і зв'язку є закони щодо будівництва вулиць, доріг, мостів, інформаційних мереж і т.д.

Міністерство внутрішніх справ Фінляндії – найголовніше відомство, що відає питаннями муніципального й регіонального розвитку. У його рамках функціонує департамент, що займається підготовкою законів, які допомагають формуванню та розвитку муніципальних фінансів. Міністерство внутрішніх справ спирається на загальне законодавство про місцеве самоуправління й займається економікою муніципалітетів на базі статистичних даних. Однак жоден муніципалітет не посилає до нас своїх звітів: у Фінляндії існує статистичний центр, де збираються та обробляються дані, які згодом одержують і міністерства, і університети, і будь-який бажаючий.

Фінляндії вдалося уникнути щомісячного складання та здачі звітів. Система така: раз на рік здаються остаточні звіти, дані з яких збираються й обробляються у статистичному центрі.

Дуже важливе питання – відносини між муніципалітетом і державою, чим також займається Міністерство внутрішніх справ. Як уже зазначалося, існує державна система муніципальних грантів, на які щорічно виділяється приблизно 6 млрд. євро. При виплаті коштів береться до уваги розмір території, чисельність населення муніципалітету, наявність нацменшин, островів і т.д. Гранти видаються автоматично, без заповнення аплікаційних форм. Така система приводить у відповідність реальні потреби муніципалітетів із природними та  іншими умовами їх розвитку. Але щоб одержати додатковий грант для будівництва або реконструкції шкіл, госпіталів, будинків загального користування, необхідно подати заявку. Під такі проекти виділяються невеликі кошти.

Усі міністерства перераховують грантові суми безпосередньо на рахунок муніципалітету – казначейство відсутнє.

Організація муніципальних працедавців є репрезентативним органом всіх муніципалітетів, що має право (яке базується на законі) укладати колективні угоди з різними профспілками – медсестер, інженерів, водіїв та ін. Предметом угод здебільшого є соціальні питання. Виконання підписаних договорів є обов’язковим для всіх муніципалітетів і союзів муніципалітетів. У той же час їм залишений деякий простір для маневру в імплементації зазначених угод. 

Незважаючи на те, що у Фінляндії на початку 1990-х рр. спостерігалася економічна депресія, державі все-таки вдалося регулювати макроекономіку й муніципалітети. Звичайно, боротьба за права між державою й муніципалітетами відбувається завжди. Але фінські муніципалітети дуже сильні у відстоюванні своїх позицій.

Місцеві громади добре проінформовані про діяльність держави. У Фінляндії існує чотири типи органів для взаємодії муніципалітету та держави. Найважливіший серед них –  Консультативна рада і робочі групи. У Консультативній раді засідають люди як із муніципалітетів, так з міністерств; голова – міністр із муніципальних справ. Ця рада обговорює всі законодавчі та інші ініціативи міністерств, які можуть мати адміністративні чи фінансові наслідки для муніципалітетів. Чиновники або політики ніколи самі не розробляють закони: наша традиція – спільні робочі підготовчі групи, до складу яких входять представники міністерств, Союзу муніципалітетів Фінляндії, а також окремих муніципалітетів. Таких груп приблизно 200, і працюють вони постійно, готуючи всі закони, рішення та укази, які стосуються муніципалітетів. Результат спільної діяльності очевидний: ніяких фінансових чи адміністративних сюрпризів для муніципалітетів, адже вони отримують інформацію про всі плани завчасно. Така система допомагає перевірити прийнятність реформ, а також виявляє можливі непорозуміння.
Держава не має права впливати на систему рекрутингу, виплати зарплат, пенсійні внески, встановлювати квоти на кількість працівників, а також перевіряти рахунки муніципалітетів.
У Фінляндії існує широка практика обирання до державного парламенту колишніх представників муніципальної влади. Це забезпечує державі політичну стабільність та краще розуміння потреб місцевих громад.

Отже, фінська система місцевого самоврядування працює за принципами:
- мінімум державного контролю – максимум довіри;
- основні важелі контролю – у громади;
- гласність та відкритість;
- право громадян апелювати в адміністративний суд.

[версія для друку]

 
 
Новини міст України
2017-10-18 | Новоград-Волинський
2017-10-18 | Житомир
2017-10-18 | Житомир
2017-10-18 | Житомир
2017-10-18 | Вишгород
2017-10-18 | Новоград-Волинський
2017-10-18 | Новоград-Волинський
2017-10-18 | Новоград-Волинський
2017-10-18 | Новоград-Волинський
2017-10-18 | Новоград-Волинський
2017-10-18 | Новоград-Волинський
2017-10-18 | Новоград-Волинський
2017-10-18 | Золотоноша
2017-10-18 | Золотоноша
Всі новини   
Оголошення
2017-10-18 | Новоград-Волинський
Відбудеться засідання позачергової сімнадцятої сесії міської ради сьомого скликання
2017-10-18 | Новоград-Волинський
Спортивна афіша
2017-10-18 | Новоград-Волинський
У Новограді-Волинському відбудеться планове хлорування – промивка водопровідної мережі міста:
Всі оголошення   
Опитування на порталі
Що Ви будете робити, якщо ціни на газ та інші житлово-комунальні послуги підвищаться на 50%?
буду платити за новими тарифами
буду платити за старими тарифами
не буду платити
буду брати участь у будь-яких акціях протесту
не визначився
 
Архів опитувань
 
Новини Києва
2013-08-24 15:19
Під час ходи опозиції міліція відбила в активістів "простреленого" Януковича
2013-08-24 00:59
Посол США відзначив атмосферу духовності та радості під час освячення Патріаршого собору УГКЦ
2013-08-24 00:55
Екологи створять патруль, щоб вберегти опале листя в парках
2013-08-24 00:52
Директор "Київської Русі" заявляє про рейдерське захоплення кінотеатру
2013-08-24 00:50
Правники радять судитися з владою за мирні зібрання
2013-08-24 00:49
На Гончара відтворили мультик "Жив-був пес"
Всі новини   




TyTa