Українські міста в Інтернеті
www.cityukraine.info
2014-09-17 17:55 | Ніжин
У Ніжині планують створити регіонально ландшафтний парк «Ніжинський»


У 2010 році на території Кукшинської сільської ради горіли торф’яники. Димова завіса була настільки густою, що обмежувала рух міжнародною московською трасою. Не один день довелося всім причетним службам – пожежникам, МНСівцям, районній та місцевій владі приборкувати прихований під землю, але від того не менш страшний вогонь. Тоді заговорили про те, що осушувальна система, що будувалася 34 роки, нічого, окрім шкоди не принесла. Упродовж десятиліть розрушувалася екосистема річки Смолянки і довколишніх боліт, відтак, знищувалися флора і фауна, в тому числі й червонокнижна.



Нарешті прийшов час, коли до цього питання повернулися. Голова Ніжинської районної ради Олег Бузун ініціював співпрацю з Європейською Комісією «ClimaEast: Збереження та стале використання торфовищ», в рамках якої планується відтворення природних екосистем колишніх боліт на території чотирьох сільських рад Ніжинського району: Вертіївської Кукшинської, Колісниківської та Григоро-Іванівської і створення регіонального ландшафтного парку «Ніжинський» (РЛП).



Днями відбулося засідання круглого столу, на якому обговорювалися особливості порядку створення регіонального ландшафтного парку. В роботі круглого столу взяли участь голова Ніжинської районної ради Олег Бузун, голова Ніжинської райдержадміністрації Ігор Смаль, менеджер проекту Василь Толкачов, експерт проекту Олег Колосок, президент Асоціації природоохоронних територій України Микола Стеценко, старші викладачі кафедри біології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Вобленко та Лариса Лобань, сільські голови та депутати тих територіальних громад, землі яких увійдуть до ландшафтного парку.



Цій зустрічі передувала тривала й копітка праця учасників проекту на всіх рівнях. А делегація Ніжинського району побувала в Білорусі та в Шацькому національному заповіднику, де вивчала процедуру створення  РЛП, переймала найкращі напрацювання.



Познайомивши учасників круглого столу, Олег Бузун розповів про три основні завдання, які ставлять перед собою організатори проекту. Це вдосконалення обліку парникових газів на осушених колись болотах, створення моделі відновлення деградованих земель та ландшафтного парку на території 16 тис. га.



Унікальним і для району загалом, і для окремих територіальних громад назвав проект голова райдержадміністрації Ігор Смаль, оскільки він охоплює не лише екологічний аспект, а й піднімає пласт соціальних питань. Адже і на період створення парку, і після цього певна кількість місцевого населення отримає роботу.



Бути максимально правдивими і критичними просив голів сільських рад і депутатів керівник проекту Василь Толкачов, адже ніхто не знає краще деталей на місцях, як люди, які там живуть. Тільки співпраця всіх зацікавлених сторін дасть можливість втілити задумане в життя.



Василь Анатолійович наголосив на тому, що після проведення значної наукової роботи, проект підійшов до найважливішого питання – земельного. І саме ця зустріч повинна була стати кроком на шляху його обговорення і узгодження.



Варто сказати, що із 16 тис. га землі, що увійде до ландшафтного парку, частина – розпайована, а отже належить приватним особам. Тому одне з найголовніших завдань, яке ставили на меті організатори проекту, – пояснити і сільським головам, і депутатам, і простим людям, що новостворена структура не має на меті забирати у когось землю. Співпраця між власниками землі й кураторами проекту будуватиметься виключно на компромісних рішеннях, так, аби природокористування було наближене до традиційного, тобто без обмежень прав людей. Просто кажучи, якщо ваш пай зданий в оренду землекористувачу, який вирощує пшеницю чи кукурудзу, він і надалі зможе її там вирощувати, а ви отримуватимете свою орендну плату.



Експерт проекту Олег Колосок у продовження теми теж акцентував увагу присутніх на тому, що регіональний ландшафтний парк – це природоохоронна установа, що опікується збереженням, охороною і примноженням рослинного і тваринного світу як з вилученням, так і без вилучення земель.



Організатори проекту запросили до співпраці місцевих науковців, і не помилилися, адже викладачі Ніжинського університету імені Миколи Гоголя багато років досліджують флору і фауну Ніжинщини. Олександр Вобленко вже 34 роки вивчає урочище Смолянку й болото з такою ж назвою. До речі, воно належить до числа найбільших боліт в Україні й має4888 га. Є тут і торфовища, які після осушення  перетворилися на деградовані землі. Олександр Сергійович, розповідаючи про унікальність цих місць, пояснив значимість здавалося б простих і малоцінних на перший погляд територій. Виявляється тут мешкає понад 220 видів хребетних і понад 950 видів безхребетних. 33 види з них  занесені до Червоної книги України, Європи і навіть світу. За ці 34 роки є, на жаль, і зниклі види.



З березня було 15 експедиційних виїздів, які ставили за мету із 40 тис. га, які могли б увійти до РЛП, звузити територію до 16 тис. га. Перш за все, визначалися найцінніші в екологічному плані ділянки. Зокрема, до складу парку увійде урочище Середовщина, де під час міграції птахів зупиняються від 10 до 100 тисяч особин для перепочинку. Серед них рідкісні червоноголова казарка, болотна сова, сірий журавель, який, до речі, ще й гніздиться в наших краях.



Лариса Лобань доповнила колегу, розповівши про місцеву флору і зазначивши, що 11 видів рослин занесені до Червоної книги.



Президент Асоціації природоохоронних територій України Микола Стеценко пояснив присутнім, що, на території регіонального ландшафтного парку в принципі забороняється мисливство. Але й тут можна знайти компроміси – переконаний він, виділивши окремі фрагментарні ділянки для мисливців.



Колісниківський сільський голова Анатолій Рибка, кукшинський – Олександр Пивовар, григоро-іванівський Володимир Орел, стодільський – Микола Сандуленко, депутати Вертіївської сільської ради одноголосно наголошували на громадському обговоренні проекту, адже економічний чинник для сільського населення залишається вирішальним, - ніхто не захоче втрачати ні землю, ні гроші, які вона приносить. Крім того, цікавилися, чи не будуть проти таких нововведень орендарі.



Відповідаючи на це питання, голова районної ради Олег Бузун наголосив, що орендарі у нас так би мовити в гостях, а не ми в них, тож ми й повинні диктувати їм умови, а не навпаки. А створення парку дасть додаткові важелі контролю, в тому числі й за орендарями. Адже останні, нічого гріха таїти, часто використовують землю, не дбаючи про сівозміни, збереження родючого шару грунту, відновлення виснажених земель.



Доцільність цього зауваження підтвердив професор Микола Барановський, зауваживши, що вивчати заповідну територію потрібно не лише в розрізі рослинно-тваринного різноманіття, а й ґрунтового покриву, підземних вод, інших складових екосистеми, тож пропонував залучити до проекту й географів.



Голова райдержадміністрації Ігор Смаль, наостанок звертаючись до всіх, просив, аби вивчили природно-наслідкові зв’язки масштабно, що дасть можливість передбачити зміни після відновлення боліт, їх вплив на господарський комплекс району. Чи не буде підвищення рівня ґрунтових вод, в тому числі – в колодязях, чи не загрожуватимуть підтоплення територій, як зміниться склад грунтів? – питань до науковців постає багато.



Підводячи підсумки зібрання, Олег Бузун зробив акцент на тому, що регіональний ландшафтний парк, окрім збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів, дасть поштовх до створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності, що спонукає до відкриття нових робочих місць, розвитку наукових досліджень, моніторингу довкілля та рекреаційної  діяльності,  здійснення  будівництва, реконструкції та реставрації об'єктів, формування інженерно-транспортної інфраструктури, сприяння екологічній освітньо-виховній роботі і, зрештою, - широкої реклами Ніжинського краю, де теж є на що подивитися навіть закордонним туристам. Потрібно тільки створити для цього всі умови.





ПОДІЇ І КОМЕНТАРІ


 

© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2018
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua