Українські міста в Інтернеті
www.cityukraine.info
2010-05-11 11:42 | Вінниця
Вінниця: У ветерана війни викрали орден Олександра Невського

Найцинічніше в цій історії те, що сталося це напередодні 65-річчя Великої Перемоги над фашистськими загарбниками.



Хто підказав крадію адресу, прізвище Івана Черватюка і що він має рідкісну нагороду, за яку на ринку дають близько 6 тис. доларів?



87-річний інвалід першої групи нині сушить голову: як міг молодий чоловік прийти у його квартиру і зухвало відчепити з лацкана піджака орден, зароблений кров'ю? Сам Іван Давидович прожив життя чесно і справедливо. З дитячих років привчений до праці, бо народився у селянській родині Черкаської області.



16-річним юнаком влаштувався на роботу слюсарем в експедиції підводних робіт особливого призначення в м.Балаклаві, що в Криму, а через два роки добровольцем пішов на фронт.



Українець пройшов майже усю війну. Був у боях на Ленінградському, Прибалтійському і Білоруському фронтах. Нагороджений численними орденами: «Трудового Червоного Прапора», «Богдана Хмельницького», «Вітчизняної війни» першого ступеня, «Червоної Зірки», «За оборону Ленінграда» та 15-ма медалями. І серед них – найдостойніша нагорода: найрідкісніший орден Олександра Невського. Іван Черватюк удостоївся його у 22-річному віці у 1945 році на території Німеччини, за три місяці до Великої Перемоги. Там же, в боях за місто Кенігсберг, був важко поранений і з лютого по вересень перебував у госпіталі на лікуванні. Важко пораненим зустрів Перемогу 9 травня й радів, що рідну землю очистили від загарбників. Демобілізувався у званні капітана, командира стрілецького батальйону.



Вінниця стала для Івана Давидовича найріднішим містом з 1946 року, куди приїхав з Черкащини на навчання на партійних курсах.



Івана Черватюка вінничани старшого покоління добре знають, бо він працював головою Вінницького міського комітету держконтролю, був депутатом міськради. Вийшовши на пенсію, очолює міську раду ветеранів війни і праці.



У ці дні фронтовик з нетерпінням чекає 9 Травня – 65-ту річницю Перемоги у Другій світовій війні, про яку знає не з книжок і не з кінофільмів. Про буремні роки Вітчизняної війни любить розповідати дітям, онукам, знайомим. Й ось днями, за місяць до 9 Травня, у квартиру Івана Черватюка посеред білого дня подзвонили у двері. Він мешкає разом з родиною, але в той час усі були на роботах. Молодий чоловік у сірому костюмі, років 30-33-х, сказав, що він з військкомату. Прийшов повідомити, щоб дідусь з'явився з орденами і документами на них у каб. №11 військкомату, бо будуть давати гроші на нагороди. Дідусь повірив незнайомцю, бо той звертався по імені, правильно називав нагороди. У той же час молодик додав, що сам може переписати документи на нагороди й у військкомат іти не обов'язково. Іван Черватюк, не підозрюючи нічого лихого, погодився.



Гість-крадій взяв піджак, прикрашений орденами і медалями, сів на диван, а на піджак поклав аркуш паперу і почав записувати розповідь Івана Давидовича, в той же час відкручуючи орден Олександра Невського. Заодно переписав відомості про нагороду з орденської книжки.



Дідусь провів непроханого гостя з квартири і взяв піджак. Там замість ордена Олександра Невського була тільки… дірочка. Сивочолий фронтовик зрозумів, що незнайомець спеціально прийшов по цю нагороду, вирахувавши буквально години, коли дідусь залишився сам.



Вартість цієї нагороди у колекціонерів – майже 6 тис. доларів.



– Наш дідусь ніяк не може збагнути, що орден, здобутий кров'ю в боях за Вітчизну, міг хтось зухвало викрасти через півстоліття після війни, — розповідає онука Льоля. – Нам теж моторошно від нахабства молодих людей. Хоча й дивно: де незнайомець взяв адресу, прізвище, ім'я нашого дідуся, а тим більше інформацію про цю нагороду? Це найбільша загадка. Така інформація дуже конфіденційна і є тільки у військових установах.



Ольга Вільчинська

33 канал

© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2019
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.Наша адреса: Україна, 01034, м. Київ-34, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28, 235-80-23. e-mail: editor@osp.com.ua