Новини України http://cityukraine.info/ Новини України uaMon, 16 Jul 2018 23:41:12 +0300 <![CDATA[<div><a href="https://www.youtube.com/channel/UCPZK9JkL3nDPSSdfJ8hXrHg">YOUTUBE<br /> </a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCPZK9JkL3nDPSSdfJ8hXrHg">канал Олега Соскина</a>, <a href="https://www.youtube.com/channel/UCPZK9JkL3nDPSSdfJ8hXrHg/videos">Видео</a>, <a href="https://www.youtube.com/channel/UCPZK9JkL3nDPSSdfJ8hXrHg/playlists">Плейлисты</a>, <a href="https://www.youtube.com/channel/UCPZK9JkL3nDPSSdfJ8hXrHg/channels">Каналы</a>, <a href="https://www.youtube.com/channel/UCPZK9JkL3nDPSSdfJ8hXrHg/discussion">Обсуждение</a></div>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44379 YOUTUBE
канал Олега Соскина


Видео


Плейлисты



Каналы



Обсуждение

]]>
Fri, 29 Dec 2017 16:41:10 +0200
<![CDATA[<p>Пані та панове, раді повідомити, що вийшла друком наукова монографія Олега Соскіна "Народний капіталізм: економічна модель для України". Примірник можна придбати в Інституті трансформації суспільства</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44378


Пані та панове, раді повідомити, що вийшла друком наукова монографія Олега Соскіна "Народний капіталізм: економічна модель для України".

Вартість книги 100 грн.

Книгу по Україні та місту Києву надсилаємо Новою поштою

За більш детальною інформацією звертайтесь os@osp.com.ua

тел.:+38
096 521 05 08, +38 050 867 58 02, +38 093 328 69 85

 
]]>
Tue, 30 Nov 1999 00:00:00 +0200
<![CDATA[<div align="justify"><img hspace="7" alt="" align="left" width="200" height="151" src="http://vybory.osp-ua.info/userfiles/image/2018/062018/1406/1_1.jpg" />Весной 2018 года вышла очень важная для всех христиан книга «Библейская праистория (Библейно-экзегетический комментарий содержания первой – одиннадцатой главы Книги Бытия)», автором которой является prof. ThDr. Александер Цап CSc. На мой взгляд, это чрезвычайно интересная и полезная книга для всех читателей, очень большой труд.</div>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44708 prof. ThDr. АЛЕКСАНДЕР ЦАП CSc
БИБЛЕЙСКАЯ ПРАИСТОРИЯ  

(Библейно-экзегетический комментарий
содержания первой – одиннадцатой главы Книги Бытия)
 
Весной 2018 года вышла очень важная для всех христиан книга «Библейская праистория(Библейно-экзегетический комментарий содержания первой – одиннадцатой главы Книги Бытия)», автором которой является prof. ThDr. Александер Цап CSc. На мой взгляд, это чрезвычайно интересная и полезная книга для всех читателей, очень большой труд.


Думаю, что было бы очень необходимо и важно, чтобы данная книга была переведена на украинский и русский языки, чтобы как можно больше читателей украинского, славянского христианского мира прочли ееознакомились с этим глубоким исследованием, которое сделал уважаемый автор. Я считаю, что это было бы чрезвычайно полезно и актуально для всех.

 
Prof. Олег Соскин
заведующий кафедрой Международных экономических отношений Национальной академии управления, директор Института трансформации общества

 

 

 

]]>
Thu, 14 Jun 2018 16:14:31 +0300
<![CDATA[<p>Це саме в Україні кинуто на чаші терезів питання про те, чи вільний Захід закриває зараз свої кордони там, де вони існують</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44594 Це саме в Україні кинуто на чаші терезів питання про те, чи вільний Захід закриває зараз свої кордони там, де вони існують.

Ми вже розповідали в нашому ефірі про конференцію «Революція, війна і їхні наслідки», що минулого тижня відбулася у Варшаві, наводячи слова колишнього президента Франції Франсуа Олланда і колишнього прем’єра України Арсенія Яценюка про значення так званого мінського процесу і роль Владіміра Путіна в дестабілізації України і всієї Європи. Сьогодні поглянемо на інші аспекти подій останніх чотирьох років в Україні

Чи можна сказати, що події в Україні мають велике, навіть вирішальне значення для існування всього західного світу? А якщо так, то чому так є? Останнім часом в Україні щораз частіше можна почути, що світ, західні країни втомилися від неї, а отже й що підтримка українського суспільства попри ту боротьбу, в якій воно бере участь після російської агресії, сходить нанівець. Чи це правда? Чи свідоцтвом цього не стала, власне, вже перша реакція Заходу на кровопролиття на Майдані і російсько-українську війну?

Ці, зокрема, питання стали темою обговорення під час симпозіуму, який минулого тижня відбувся в Європейському колеґіумі у Варшаві. А я пропоную до Вашої уваги деякі репліки, що в ході цієї дискусії можна було почути.

Так, зокрема, колишній посол США у Польщі Деніел Фрід, якого називають одним з авторів персональних санкцій США проти Росії, наголосив, що питання України сьогодні є питанням про ідентичність всього Заходу:

- Питання таке, яким є міжнародне значення трьох революцій? І я би поставив це питання таким чином: чому Україна? Чому вона важлива? Яке вона має значення для нас на Заході? І я би відповів так: це саме в Україні кинуто на чаші терезів питання про те, чи вільний Захід замикає зараз свої кордони там, де вони існують, чи він продовжує запрошувати до себе щораз нових європейців, що вони хочуть приєднатися до нашої спільноти свободи? Це те питання, про яке сьогодні йдеться. Це серйозна справа, оскільки кінець Європи Ялтинського договору після 1989 року стосувався нас всіх. Кінець «Ялти» був кінцем ХХ століття та став свідченням про те, чим є цінності Заходу. Цінності, які ми майже втратили в середині ХХ століття. Сто років тому Вудро Вілсон оголосив свої 14 пунктів. (…) На жаль, нам, американцям, не вдалося цього виконати. Ми полишили Вілсонове бачення і не були присутніми в Європі 1930-х років. І, як американець, не надто цим пишаюся. Результатом цього була катастрофа для Європи, особливо для Польщі, і для всіх нас.

Але після 1989 року завдяки зусиллям, зокрема поляків, ми були спроможними повернутися, разом з Європою, нашими союзниками, до бачення Вілсоном Заходу як світу свободи, що постійно розширюється. І це велике досягнення: Європа має сьогодні покоління загального добробуту, демократії і безпеки. І ми з 1945 року маємо найдовший період миру в Європі з часів Римської імперії. Заради цього миру сотні мільйонів європейців присвятили свої життя.

Американський дипломат наголосив, що саме єдність з такою Європою і прийняття таких цінностей є метою українських громадян:

- Українці, судячи з натхненого виступу прем’єр-міністра Яценюка, не хочуть нічого іншого, ніж приєднатися до цього вільного світу. Саме про це йдеться. Українці на Майдані, як я пам’ятаю, тримали прапор Європейського Союзу. Не американський прапор, не прапор НАТО, але прапор Об’єднаної Європи. Мене, як американця, це надихало. Для них Об’єднана Європа була цивілізаційною метою і джерелом натхнення. Вони вірили в Європу, у Захід, у нас, значно більше, ніж, як здається, часом віримо в себе ми самі.

Деніел Фрід підкреслив небезпечність альтернативи такому прагненню:

- Однак, боюся, є такі голоси як в Америці, так і в Європі, хто про таке бачення і про таке велике досягнення нашої спільної цивілізації каже: ну й що з того, ми цього не потребуємо. Це мене, як американця, який протягом багатьох років працював у цій частині Європи, неймовірно пригнічує. Адже, звісно, альтернатива вільному світу існує – це світ політики сили, сфер впливу, таємної поліції, дезінформації, арештів і постійних репресій, що так чи інакше триватимуть вічно. Така альтернатива існує – це бачення світу пана Путіна, яке він представляє як альтернативу нашому баченню.

Я вірю, що ми на Заході – трансатлантична спільнота – повинні мати власну позицію у цій боротьбі. Саме це вирішується в Україні. Українці хочуть приєднатися до нашої спільноти, оскільки вони вірять у нас. Ми повинні повірити в себе самих. Завдяки зусиллям президента Олланда і канцлерки Меркель, але насамперед самого українського народу, Україна має час і можливості аби спробувати поглибити свої реформи та лишитися вільною та самостійною. І якщо вона досягне в цьому успіху, якщо Україні вдасться провести реформи, і якщо ми у трансатлантичній спільноті відповімо належним чином та захистимо право України вирішувати своє власне майбутнє, то ми діятимемо не лише у власному інтересі і в інтересі українців, але й, цілком можливо, в інтересі ліпшої Росії. Це не значить, що ми діятимемо в інтересах путінізму. Насправді, на мою думку, путінізм не може вижити у випадку успішної, вільної європеїзації України. Я не думаю, що тоді росіяни дозволять деспотам правити собою, якщо побачать, що Київ, місто, до якого росіяни живлять теплі почуття, буде успішним як вільна і багата столиця вільної та багатої країни. Тому в Україні на чаші терезів кинуто дуже багато.

Один з учасників дискусії, Данило Лубківський, який у березні 2014 став заступником Міністра закордонних справ України, описав очікування українського керівництва щодо західних партнерів у перші місяці війни:

- Що ми думали на той момент? Звісно, ми звернулися до тих, хто підписав Будапештський меморандум. Мені здається, що це негативно відбилося на всіх наших зусиллях, на тому, як реагувати і як ставитися до Російської Федерації та агресії Кремля. Ми зосередились на цьому і я досі відчуваю біль, що ми не отримали таких результатів, котрі, на мою думку, мали б бути природною реакцією Заходу. Мені здається, що, безперечно, путінські плани охоплювали всю Україну. Йому не був потрібний Донбас, у певному сенсі йому не потрібний був і Крим – він потребував всієї України. А після цього, як я вважаю, він планував піти далі й дивився на Польщу, на Східну Європу і, цілком можливо, він мав певне уявлення про свою історичну місію в тому, щоб досягти падіння Заходу. І якщо ми хочемо відповісти на цю загрозу, то можемо побачити, що існує низка варіантів, як на це реагувати. Я вірю, що включення, інтеграція України у західний простір і структури в сфері безпеки, політики, економіки, є ключовим у тому, як відповісти на загрозу, перед якою ми сьогодні стоїмо.

Професор Катарина Вольчук з Бірмінґемського університету описала неготовність Заходу до реакції на події тих днів:

- Мені здається, що Україна стала тим, завдяки чому Захід загалом був змушений дуже швидко навчитися тому, що у військовій стратегії називається вірогідним запереченням: коли ми не знаємо, що саме знаємо, і повинні приймати рішення, але утримуємося від їхнього прийняття через нестачу інформації. І я пам’ятаю певну зустріч у Форін-офісі у березні 2014 року, де на запитання когось з Міністерства оборони Об’єднаного королівства про гібридну війну була відповідь: ми знаємо, що ми мали зробити свою домашню роботу, ми повинні були бути готовими до цього, але тепер, зіткнувшись з реальністю, ми знаємо, що не готові. І це та ситуація, з наслідками котрої ми маємо справу сьогодні, за чотири роки після цього. І відомо, що мати недостатнє знання небезпечно. Отже, з цієї перспективи, коли ми мусили діяти швидко, життя навчає нас, що ми повинні були діяти ще швидше.

Катарина Вольчук розповіла про два основні типи відношення на Заході до того, що діється в Україні:

- Існують два основні наративи, що стосуються України в Європі. Перший, з перспективи України, такий: чи ми можемо самі робити свій вибір, чи ми повністю суверенна країна, чи, однак, належимо до сфери впливу? На противагу до цього виступає те, що я називаю автоімунним захворюванням Європейського Союзу, тобто, що ми змусили Україну зробити вибір. І насправді, якщо ви берете участь в академічних конференціях, то багато експертів, вчених надалі сперечаються про те, чи ЄС змусив Україну зробити свій вибір, що, по суті, є проявом своєрідного євромазохізму: якщо ви не знаєте, якщо маєте сумніви, то звинувачуйте самих себе.


Польське Радіо

]]>
Mon, 16 Jul 2018 20:45:22 +0300
<![CDATA[<p>Все робиться через посередників. Це не є так, що хтось сидить у російському посольстві й управляє процесом</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44686 Все робиться через посередників. Це не є так, що хтось сидить у російському посольстві й управляє процесом.

9 травня 2018 року, Посольство Російської Федерації. Проходить банкет з нагоди завершення Другої світової війни. Серед гостей: Лєшек Міллєр, колишній прем’єр та шеф Союзу лівих демократів, Моніка Ярузельська, дочка комуністичного очільника військової хунти, мандрівник Ромуальд Коперський – працівник Управління ІІ Генштабу. А також Пйотр Радтке, який бере участь у дезінформаційній війні проти Польщі разом з Єкатєріною Ц., яку нещодавно Агентство внутрішньої безпеки затримало.

З Марціном Реєм, адміністратором акаунту «Російська V колона в Польщі», інтерв’ю в програмі «Кінець системи» на телебаченні Republika провела редактор Дорота Каня. Росіянка Єкатєріна Ц. у Польщі існувала як Катажина Цивільська (Katarzyna Cywilska).

– З її прізвищем я зустрівся кілька років тому, коли помітив її висловлювання на тему польсько-російських взаємин. Вони були рішуче прокремлівські та антипольські. В листуванні з Алєксандром Усовським вона писала, зокрема, про російську область, яка повинна бути заснована на території Польщі.

Марцін Рей виявив також масштаб апарату пропаганди:

– Російська диверсія значною мірою доручена – не конче росіянам, наприкінці ланцюжка субпідрядників є також поляки. Наверху дуже часто є російські олігархи, які таким способом здобувають прихильність Кремля. (...) Свідомий громадянин Республіки Польща, якби мав докази про співпрацю якоїсь особи з російськими службами, – остання річ, яку б він вчинив, – написав би про це на Фейсбуку. Найважливіше, щоб служби мали нагоду таку пташину (без залякування й тихенько) заарештувати. Зловживання аргументом, що хтось співпрацює з російськими спецслужбами (це тзв. аргумент Ad Putinum) шкідливе для ретельної боротьби з цим явищем. Бачимо це в нашому великому польсько-польському політичному спорі. Зловживання цим аргументом ускладнює опис цього явища на реальному рівні.

У подальшій частині інтерв’ю глядачі почули про Анастасію З. Відому як Катажина Цивільська (Katarzyna Cywilska), яку вже видворили з Польщі:

– Зіткнувся з нею щонайменше два роки тому. Вона була адміністраторкою на проросійських дискусійних групах. Її інтернетна активність не була на рівні прем’єр-ліги. Торік українські інтернетні діячі увійшли в поштову скриньку білоруса – Алєксандра Усовського, який був політичним посередником середнього рівня. Виявилося, що Цивільська була його головним контактом у Польщі (а мав він таких тут багато).

Адміністратор акаунту «Російська V колона в Польщі» звернув увагу на ще один вагомий аспект:

– Дуже цікавий фактор, що система організованої диверсії могла б функціонувати в Польщі за відсутності російського офіцера, який підтримував би зв’язок тут, на місці. Все робиться почерез посередників. Це не є так, що хтось сидить у російському посольстві й управляє процесом.


Польське Радіо

]]>
Mon, 16 Jul 2018 20:45:05 +0300
<![CDATA[<p>Про особливості нової системи президент і міністр національної оборони розповіли в Центрі полігонної підготовки Сухопутних військ у Новій Дембі</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44691 Про особливості нової системи президент і міністр національної оборони розповіли в Центрі полігонної підготовки Сухопутних військ у Новій Дембі.

Нова система управління і командування Збройними силами Республіки Польща має відповідати стандартам НАТО, бути зрозумілою, з чіткими правилами і конкретними сферами відповідальності, – повідомили Анджей Дуда і Маріуш Блащак. Про особливості нової системи президент і міністр національної оборони розповіли в Центрі полігонної підготовки Сухопутних військ у Новій Дембі.

За словами президента Анджея Дуди, нова система дозволяє подолати вади попередньої:

«Цей новостворений документ такі вади елімінує, система командування і управління Збройними силами буде чіткішою. І я маю надію, що вона добре служитиме польській армії та Республіці Польща».

Міністр національної оборони Маріуш Блащак розповів, що у зв’язку із введенням нової системи управління і командування буде змінено два закони – про посаду міністра національної оборони та про загальний обов’язок захисту:

«Ця зміна полягатиме в тому, що шеф генерального штабу буде першим солдатом Республіки Польща. Сьогодні він перебуває на одному рівні з іншими командувачами. Відтепер голові Генерального штабу підлягатимуть генеральний командувач Родів збройних сил і оперативний командувач Родів збройних сил».

За словами міністра, до того, як буде сформовано Війська територіальної оборони, безпосередній нагляд за ними здійснюватиме міністр національної оборони, а голова Інспекції озброєння підлягатиме голові Генерального штабу.


Польське Радіо

]]>
Mon, 16 Jul 2018 20:44:25 +0300
<![CDATA[<p>Вже перевищено обсяг показників, що передували конфлікту з Росією, - повідомляє кореспондент Польського радіо у Києві Павел Бушко</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44483 Вже перевищено обсяг показників, що передували конфлікту з Росією, - повідомляє кореспондент Польського радіо у Києві Павел Бушко.

Минулого року в Україні суттєво зросла вартість експорту сільськогосподарських продуктів. Вона перевищила обсяг показників, що передували конфлікту з Росією. Україна є потужним експортером збіжжя й олії, - повідомляє кореспондент Польського радіо у Києві Павел Бушко.

За даними українського Міністерства сільського господарства, експорт сільськогосподарських продуктів 2017 року досягнув рівня майже 18 млрд доларів. Це на 16% більше, ніж торік. Продажу української сільськогосподарської продукції протягом останніх років зашкодив конфлікт з Росією та ембарґо, накладене Росією на українську продукцію. Однак, цього року загальний баланс сільськогосподарських товарів є на понад півмільярда доларів більшим, ніж 2013 року, тобто коли конфлікт з Росією ще не розпочався.

Сьогодні Україна продає до країн Співдружності Незалежних Держав трохи більше за 7% від загального обсягу експорту сільськогосподарських товарів. Натомість, до країн Європейського Союзу – 32%. Проте найбільше – понад 40% – вона експортує до Азії.

Польське Радіо

]]>
Mon, 16 Jul 2018 20:44:13 +0300
<![CDATA[<p>Посли Республіки Польща прибувають, щоб обговорити найважливіші питання польської міжнародної політики</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44717 Посли Республіки Польща прибувають, щоб обговорити найважливіші питання польської міжнародної політики .

Польські дипломати з усього світу візьмуть участь у щорічній зустрічі, на якій підіб’ють підсумки останніх місяців своєї роботи та обговорять завдання на найближчий час. Відомо, що цього року темою буде безпека, в тому числі саміт НАТО, який наближається, та непостійне членство Польщі в Раді Безпеки ООН. Дипломати розмовлятимуть також про справи, пов’язані з Європейським Союзом.

У другій частині дня в понеділок послів прийме президент Польщі Анджей Дуда. У вівторок гостем зустрічі буде міністр закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерс, а наприкінці тижня – глава МЗС Японії Таро Коно. Нараду очолить польський міністр закордонних справ Яцек Чапутович. Розмови матимуть закритий характер, тому журналісти не будуть присутніми під час переговорів.

За даними МЗС, у зовнішньополітичному відомстві Польщі зараз працює 4900 осіб, з яких тисяча – це професійні дипломати. Від 2015 року, коли керівною партією в Польщі стала партія Право і справедливість, змінено понад 100 послів і понад 30 консулів. Польща має приблизно 150 дипломатичних установ у світі.


Польське Радіо
.

]]>
Mon, 16 Jul 2018 20:42:43 +0300
<![CDATA[<p>У Польщі у Вармінсько-Мазурському воєводстві зросла кількість випадків захворювання на кір</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44685 У Польщі у Вармінсько-Мазурському воєводстві зросла кількість випадків захворювання на кір.

Про це передає "Польське радіо".

До особливої стурбованості поляків призвело діагностування захворювань на кір протягом останніх тижнів в Оструді та Ольштинку: в обох випадках йшлося про українців, які працюють у місцевих закладах.

Нині ж, за даними видання, хворобу виявлено на ще одній фірмі в Оструді: вірус "підхопив" поляк, який там працює. Крім того, обстеження ще двох інших поляків має підтвердити наявність у них цього небезпечного захворювання.

За його словами Януша Дзіско, в Ольштинку та Оструді загалом на кір уже захворіло "кільканадцять осіб". Дзіско допускає, що кількість хворих ще може зрости.

ua.newwest.media

]]>
Mon, 16 Jul 2018 20:49:24 +0300
<![CDATA[<p>Польща та Росія мають розбіжні інтереси, немає жодних шансів на близькі відносини - заявив Чапутович</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44534 Польща та Росія мають розбіжні інтереси, немає жодних шансів на близькі відносини - заявив Чапутович.

Польща та Росія мають розбіжні інтереси, і близьких відносин між ними бути не може. Про це заявив у понеділок, міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович для порталу wPolsce.pl, передає Польське Радіо.

Польща та Росія мають розбіжні інтереси; немає жодних шансів на близькі відносини, але це не означає, що ці відносини повинні бути заморожені», — зауважив міністр.

Ми маємо розбіжні інтереси. Ми вважаємо, що Росія є агресором, санкції потрібно зберігати, а на форумі Ради безпеки ООН нашим гаслом є зміцнення міжнародного права (...) Уламки (Ту-154М) не повернуті, вважаємо, що їх потрібно негайно повернути полякам, маємо теж (з Росією — ред.) різні історичні суперечки», — зазначив очільник польської дипломатії.

За словами Чапутовича, Росія також недружньо ставиться до позиції Польщі в Європейському союзі щодо Nord Stream, а також польського союзу зі США.

У зв’язку з цим немає шансів на якісь кардинальні, близькі відносини, проте це не означає, що ці відносини мають бути заморожені», — підкреслив він.


Главком

]]>
Mon, 16 Jul 2018 20:44:52 +0300
<![CDATA[<p>У Свіноуйсьцє 20 квітня стартувала кампанія «Партнерство і працевлаштування», метою якої є популяризувати легальне та без порушень законодавства працевлаштування українців у Польщі. До ініціативи долучилися польські й українські організації працедавців і бюро з працевлаштування. Про це повідомляє Onet.pl</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44653 У Свіноуйсьцє 20 квітня стартувала кампанія «Партнерство і працевлаштування», метою якої є популяризувати легальне та без порушень законодавства працевлаштування українців у Польщі. До ініціативи долучилися польські й українські організації працедавців і бюро з працевлаштування. Про це повідомляє Onet.pl.

Акція стартувала під час Балтійського бізнес форуму (Baltic Business Forum), який відбувся у місті Свіноуйсьцє 18-20 квітня.

«Патології на ринку праці та працевлаштування – це проблема і для України, де діє чимало б нечесних фірм, які беруть гроші в тих, хто шукає роботу, і для Польщі, де українці часто працюють нелегально», – зазначив голова Польсько-української економічної палати Яцек Пєхота. За його словами, проект «Партнерство і працевлаштування», покликаний об’єднувати організації працедавців, агентства з працевлаштування та підприємців із Польщі а України, заплановано як довгостроковий.

У рамках кампанії популяризуватимуть належні стандарти найму та працевлаштування громадян України, надійні агентства з працевлаштування та надійних працедавців. Рекламні білборди, плакати та листівки застерігатимуть українців, аби вони не платили за пошук роботи. Окрім того, як анонсували ініціатори проекту, невдовзі запрацює веб-сайт і спеціальна гаряча лінія допомоги для українських громадян.

Як зауважив Пєхота, ініціатори кампанії хочуть, щоб українці добре почувалися в Польщі й затримувалися там, адже нині, маючи змогу з біометричними паспортами легко переміщатися всією Європою, вони можуть знайти кращі умови праці в інших західних країнах. А польській економіці буде сутужно без українських робітників.

За приблизними підрахунками, в Польщі працює близько мільйона громадян України. Серед проблем, з якими найчастіше стикаються трудові мігранти з України, – невиплата зарплат з боку нечесних працедавців або посередників, відсутність соціальних гарантій, відмови в легальному працевлаштуванні.


Польсько - Український портал

]]>
Mon, 16 Jul 2018 20:50:56 +0300
<![CDATA[<p>10 липня у Кракові почало виходити перше періодичне друковане видання спеціально для українців – газета Krakiv. Про це інформує міський українськомовний портал. Krakiv.pl, колектив якого і почав розповсюджувати газету</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44723 10 липня у Кракові почало виходити перше періодичне друковане видання спеціально для українців – газета Krakiv. Про це інформує міський українськомовний портал. Krakiv.pl, колектив якого і почав розповсюджувати газету.

Газета Krakiv виходитиме що два тижні та є безкоштовною. Примірник видання можна отримати біля воєводського управління та в офісі порталу Krakiv.

У газеті публікуватимуть матеріали виключно українською мовою. У першому числі можна прочитати про те, як українці освоюються у Кракові, про магазин українських сувенірів, ситуацію на польському ринку праці тощо.

Міський українськомовний портал. Krakiv.pl стартував 1 липня. Слоган порталу – «Твоє місце у Кракові».

«Це абсолютно новий медіа-проект. Його мета – створення місця, люб’язного та невід’ємного для щоденного життя громадян України, котрі вирішили приїхати до Кракова – тут жити, працювати і розважатися», – зазначають автори проекту. Портал публікує новини з життя Кракова, розповідає про цікавих людей з України, які живуть у цьому місті, про освіту та працевлаштування у Польщі.

У перші дні функціонування порталу його редактор Патрик Саламон закликав міського голову Кракова Яцека Майхровського призначити спеціальну довірену особу, котра займалася б питаннями українців Кракова, – зазначає сайт ПРОстір.

Також Патрик Саламон розповів, що від серпня головним редактором порталу Krakiv.pl стане людина, яка приїде працювати до Кракова з Одеси.

Польсько - Український портал

]]>
Mon, 16 Jul 2018 20:50:14 +0300
<![CDATA[<p>Подальший розвиток американських проектів у сфері інфраструктури, оборони, ІТ і енергетики має безпосередній вплив на посилення позиції Польщі в Європі</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44695 Подальший розвиток американських проектів у сфері інфраструктури, оборони, ІТ і енергетики має безпосередній вплив на посилення позиції Польщі в Європі.

Міністр Яцек Чапутович заявив, що американські інвестиції розглядаються урядом як один з ключових елементів безпеки Польщі. Очільник дипломатичного відомства зустрівся з представниками фірм, що входять до Американської торговельної палати у Польщі.

Міністр підкреслив, що присутність американських фірм з початку 90-х років істотно вплинула на зростання польської економіки та послужила джерелом знання і досвіду у сфері бізнесу для польських партнерів. Він нагадав, що саме тоді змінився характер інвестицій на берегах Вісли. Початково ними охоплювалися насамперед традиційні промислові галузі, а сьогодні фірми з креативного, авіаційного та ІТ-секторів працевлаштовують найліпших польських інженерів, котрі стали цінними партнерами в ключових проектах.

«Подальший розвиток американських проектів у сфері інфраструктури, оборони, ІТ і енергетики має безпосередній вплив на посилення позиції Польщі в Європі», – додав польський міністр закордонних справ Яцек Чапутович. Також він звернув увагу на значення американських поставок скрапленого газу як одного з найважливіших елементів польської системи енергетичної безпеки.

Польське Радіо

]]>
Fri, 13 Jul 2018 20:41:17 +0300
<![CDATA[<p>Поляки поділені щодо процесу декомунізації назв вулиць, доріг та площ у країні</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44519 Поляки поділені щодо процесу декомунізації назв вулиць, доріг та площ у країні.

Майже половина поляків (43%) підтримують декомунізацію назв вулиць. 44% проти цього процесу, а 13% не має думки щодо цього питання, - йдеться у найсвіжішому дослідженні CBOS.

За даними Центру дослідження громадської думки, понад одна четверта респондентів (29%) заявила, що протягом попереднього року у їхньому населеному пункті були перейменовані вулиці, дороги або площі. Понад половина (55%) ствердила, що такі зміни не відбулися, а 16% не змогло дати однозначну відповідь. Зміни частіше помічали люди у містах з 100-499 тис. жителів. Рідко їх помічали жителі сіл.

Дослідження показало, що поляки поділені щодо декомунізації назв вулиць, доріг та площ. Перейменування на честь осіб, організацій, подій і дат, пов’язаних з тоталітарним устроєм, підтримує майже половина поляків (43%). 44% проти цього, а 13% не має думки на цю тему.

Згідно з опитуванням CBOS, ставлення до декомунізації вулиць «перш за все відрізняє політична орієнтація респондентів». Зміну назв вулиць підтримують 63% опитаних з правими поглядами і тільки 21% анкетованих з лівими поглядами. Аж 70% прибічників лівиці проти декомунізації назв вулиць. Респонденти з центристськими поглядами частіше проти змін (46%), ніж за них (36%).

За інформацією CBOS, трохи частіше декомунізацію вулиць підтримують особи, котрі живуть у населених пунктах, у яких впродовж попереднього року такі зміни відбулися (48%).


Польське Радіо

]]>
Thu, 12 Jul 2018 16:22:04 +0300
<![CDATA[<p>В ІНП Польщі заявили, що якщо під пам'ятником УПА в Грушовичах знайдуть останки, то кожна похована там людина матиме свою могилу</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44683 В ІНП Польщі заявили, що якщо під пам'ятником УПА в Грушовичах знайдуть останки, то кожна похована там людина матиме свою могилу.

24 травня Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам’яті Польщі проведе археологічні дослідження на комунальному цвинтарі у Грушовичах на Прикарпатті. Віце-президент ІНП Кшиштоф Шваґжик сказав Польському радіо, що роботи будуть проведенні для перевірки позиції української сторони, яка стверджує, що в місці, де стояв розібраний пам’ятник УПА, поховані останки вояків українського військово-політичного формування.

Віце-голова ІНП запевнив, що якщо під основою пам’ятника будуть знайдені останки, тоді кожна похована там людина матиме свою могилу. «Напевно там не буде пам’ятника на честь Української Повстанської Армії», - додав він.

На думку заступника президента Інституту нацпам’яті Кшиштофа Шваґжика, помилкою було те, шо на початку 1990-их років тодішня влада Польщі дала згоду на будівництво пам’ятника, присвяченого воякам УПА у Грушовичах. «У Польщі ніколи не буде дозволу на побудову пам’ятників, присвячених формуванням, котрі мають на руках кров поляків», - сказав Польському радіо віце-голова ІНП Польщі.

Два роки тому було прийнято рішення про знесення пам’ятника УПА. Українська сторона вимагає його повернення.

За словами ІНП Польщі, українці отримали запрошення для участі у дослідницьких роботах на цвинтарі у Грушовичах. Про це поінформував віце-прем’єр України Павло Розенко. Він зазначив, що українці отримали відповідне запрошення від ІНП Польщі та вже відповіли на нього, надіславши перелік осіб, котрі можуть взяти участь у цих роботах.

Після знесення у 2017 році українського пам’ятника у Грушовичах ІНП України заборонив пошуки та ексгумації польських жертв на терені України. Питання увічнення пам’яті є темою перемовин міжурядової комісії під головуванням віце-прем’єра Пьотра Ґлінського та віце-прем’єра українського уряду Павла Розенка. Попередня зустріч комісії відбулася у лютому.


Польське Радіо

]]>
Thu, 12 Jul 2018 16:16:10 +0300
<![CDATA[<p>Двоє чоловіків, громадян Туреччини, вночі перейшли польсько-український кордон, при собі вони не мали документів</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44637 Двоє чоловіків, громадян Туреччини, вночі перейшли польсько-український кордон, при собі вони не мали документів.

Польські прикордонники затримали двох громадян Туреччини, котрі нелегально перетнули українсько-польський кордон. Двоє чоловіків віком 27 та 36 років, вночі перейшли зелений кордон між Україною та Польщею.

За словами речниці Бескидського відділу Прикордонної служби Ельжбєти Пікор, іноземці хотіли дістатися до Франції:

«Затримані громадяни Туреччини - це молоді чоловіки, вони призналися до того, що вночі пішки перетнули зелений кордон між Україною та Польщею. Вони теж сказали, що прямували до Франції, один з чоловіків вже був у Франції, але його звідти депортовано. При собі чоловіки не мали документів, а на подорож до Парижа призначили близько 400 євро».

Відповідно про чинних процедур, іноземців буде передано прикордонній службі України. Від початку року працівники прикордонної служби Підкарпаття затримали близько 40 іноземців, котрі нелегально перетнули польсько-український кордон.


Польське Радіо

]]>
Thu, 12 Jul 2018 16:14:33 +0300
<![CDATA[<p>В Україні більша частка середньомісячних витрат домогосподарства припадає саме на продукти харчування, в Польщі ця частка вдвічі менша</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44625 В Україні більша частка середньомісячних витрат домогосподарства припадає саме на продукти харчування, в Польщі ця частка вдвічі менша. Про це йдеться в дослідженні компанії GfK (gfk.com).

Компанія порівняла, скільки платить домогосподарство в Україні та в Польщі за повсякденні харчі та напої на основі даних GfK Ukraine та GfK Poland за січень 2018 року.

Більшість продуктів в Україні є дешевшими, ніж у Польщі: макаронні вироби, яйця, овочі, курятина. Кілограм свіжого м’яса коштує майже однаково, не надто відрізняються також ціни на соки. Натомість значно дорожчими в Україні, ніж у Польщі, є розчинна кава й ультрапастеризоване молоко.

Водночас частка витрат на продукти харчування та напої в сукупних середньомісячних витратах домогосподарства в Україні становить 52%, а в Польщі – 24%.

Споживча панель домогосподарств в Україні функціонує з січня 1999 року. Дослідженням охоплено 4000 домогосподарств (більш ніж 10000 осіб) по всій Україні, які щоденно звітують про свої покупки більше ніж по 90 групах товарів щоденного споживання.

Споживча панель у Польщі відкрита 1990 року й сьогодні охоплює 8000 домогосподарств по всій Польщі.

GfK Group (Gesellschaft für Konsumforschung – Товариство споживчих досліджень)створена 1934 року. Є найбільшим інститутом з ринкових досліджень у Німеччині та четвертою за розмірами організацією у світі з питань досліджень ринків. GfK Group об’єднує 115 компаній у більше ніж 100 країнах світу. Компанія працює з такими галузями господарства, як виробництво, роздрібний продаж, сфера охорони здоров’я, сфера послуг та ЗМІ.


Польсько - Український портал

]]>
Thu, 12 Jul 2018 13:58:50 +0300
<![CDATA[<p>Росія – це величезна бензозаправка з надто великим, корумпованим і жадібним персоналом</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44593 Росія – це величезна бензозаправка з надто великим, корумпованим і жадібним персоналом.

Польське видання «Dziennik Gazeta Prawna» пропонує розмову з директором Осередку східних студій у Варшаві Адамом Ебергардтом. За його словами, Росія – це величезна бензозаправка з надто великим, корумпованим і жадібним персоналом. Єдина проблема в тому, що держава мусить утримати 140 мільйонів людей, які в цьому всьому не винні.

Співрозмовник газети відзначив, що чотири року тому, коли Росія зайняла Крим, усі радники намовляли Владіміра Путіна зробити те саме, що з Абхазією та Осетією – дозволити на фіктивну незалежність, але не анексувати. Проте, ці два регіони були потрібні лише з метою дестабілізації Грузії, Донбас – щоб дестабілізувати Україну, Придністров’я – Молдову. А Крим – це чудовий символ імперської Росії, що мав принести розраду після страшного приниження, яким стала перемога Майдану в Україні. Польський експерт звернув увагу, що протягом останнього періоду путінського правління Росія вдвічі збільшила сили наступального характеру в західному напрямку і завжди важко буде відрізнити, чи вона готується до конфлікту, чи лише намагається залякати Захід. Проте, Путін також зважує свої дії. Чотири роки тому він зайняв лише проросійські Донецьк і Луганськ, не проклав коридора до Криму, не зайняв Одеси і Придністров’я. Був свідомий, що самої лише військової сили недостатньо; намагався розв’язати конфлікт у районі Одеси, але це не вийшло і він зупинився.

Позаяк у Польщі проросійського бунту також не буде, конфлікт Росії з НАТО Адам Ебергардт вважає малоймовірним. Проте, за його словами, це не означає, що Росія не намагатиметься впливати на ситуацію, дестабілізувати Польщу.


Польське Радіо

]]>
Wed, 11 Jul 2018 16:15:32 +0300
<![CDATA[<p>Найчастіше робітники з України отримують працю на найнижчих посадах</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44584 Найчастіше робітники з України отримують працю на найнижчих посадах .

39% великих польських фірм працевлаштовує робітників з України, а ще 29% має намір шукати такі кадри протягом найближчих 12 місяців, - випливає зі звіту «Барометр заробітчанської імміграції» Personal Service.

Сьогодні в Польщі працює один мільйон громадян України, а приваблює їх сюди насамперед географічна близькість, незначний мовний бар’єр та високі заробітки, - підкреслює президент Personal Service Кшиштоф Інґльот: «Польща надалі, а навіть щораз частіше називається українцями пріоритетною країною для приїзду. Для мене стали приємною несподіванкою 5 млрд злотих, які українці торік витратили в Польщі – це формує наш роздрібний попит. Також мене здивувало, що понад 60% українців спроможні прожити в нас за 500 злотих на місяць».

Працевлаштування іноземців є для фірм необхідною річчю з огляду на велику нестачу працівників, - підкреслює головний економіст організації Pracodawcy RP Лукаш Козловський: «Використання інших методів давання собі ради з кадровою нестачею, як, наприклад, збільшення заробітної платні або пропонування робітникам додаткових годин праці, вже не вистачає. Дедалі частіше приходиться користуватися з можливості працевлаштування іноземців. Це певного роду компенсація нестачі польських працівників на нашому ринку, що дозволяє фірмам розвиватися попри негативні демографічні тенденції, через які число людей, котрі потенційно можуть виконувати роботу, поступово зменшується».

Найчастіше, робітники з України отримують працю на найнижчих посадах. Це випливає зі спрощеної процедури працевлаштування, що дозволяє іноземцям з шести країн, у тому числі з України, можливість легально працювати протягом 6 місяців на рік.

Польське Радіо

]]>
Wed, 11 Jul 2018 16:14:03 +0300
<![CDATA[<p>У Кабінеті міністрів планують змінити процедуру призначення керівників державних підприємств та членів їх наглядових ради, надавши більше повноважень уряду</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44583 У Кабінеті міністрів планують змінити процедуру призначення керівників державних підприємств та членів їх наглядових ради, надавши більше повноважень уряду.

Про це повідомляють "Наші гроші".

Відзначається, що проект постанови щодо змін у проведенні конкурсів 21 березня вніс на розгляд Кабміну перший віце-прем’єр Степан Кубів.

Документ передбачає, що з моменту його прийняття припиняються всі кадрові конкурси для держпідприємств з вартістю активів та річного доходу понад 200 мільйонів гривень, якщо на цей час не визначені кандидати на посаду.

Обрання керівників пропонують проводити за новими правилами, щоб значно скоротити час проведення конкурсів.

Як і раніше, претендентів на посади буде затверджувати комітет, але його склад скоротиться з 18 до 8 людей. Половину з них складатимуть представники Кабміну, іншу – незалежні експерти, яких буде затверджувати Кабмін. При цьому кворум становитиме три учасника, таким чином буде достатньо представників уряду.

Претендентів буде затверджувати комісія з 5 осіб: 2 – представники Секретаріату Кабміну, 1 представник Мін’юсту, 1 представник органу управління та 1 фахівець з відбору персоналу. Останній матиме дорадчий голос, але він вивчатиме документи претендентів, його роботу оплачуватиме підприємство, для якого шукають керівника.

Склад комісії затверджує міністр Кабміну.

Протягом двох тижнів з моменту закінчення прийняття заявок, фахівець комісії муситиме надати свої висновки та рекомендувати 5 найкращих претендентів. Далі комісія може скоротити цей список до 3 претендентів і передати комітету, який і вибирає найкращого.

На затвердження нового керівника вноситиме міністр Кабміну.

Нова постанова регламентує, що підприємство ще за місяць до закінчення контракту з директором повинно про це проінформувати Кабмін. А після початку роботи в.о. керівника держпідприємства Кабмін має право через 30 днів оголосити кадровий конкурс.

Відзначається, що урядові експерти, які вивчали проекту постанови, вказали, що робота в комітеті та комісії з відбору претендентів не є функцією Секретаріату міністрів.

А Фонд держмайна зауважив, що відбір незалежних експертів Кабміном зробить процес пошуку керівників непрозорим, а законопроект виписаний так, що комісія та комітет будуть лише затверджувати висновки фахівця з відбору персоналу. Однак ці зауваження були відхилені.

Українська правда

 

]]>
Wed, 11 Jul 2018 15:52:43 +0300
<![CDATA[<p>Документи стосуються мобілізації в особливий період</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44562 Документи стосуються мобілізації в особливий період

Командування Повітряних сил Збройних сил почало службове розслідування за фактом зникнення секретної документації в одній з військових частин у Вінниці.

Про це йдеться у повідомленні прес-центру командування Повітряних сил ЗСУ у Facebook.

Зазначається, що по факту відсутності документу з грифом таємності у командувані Повітряних Сил проводиться службове розслідування.

В ухвалі Вінницького міського суду від 20 лютого зазначається, що Слідчий відділ УСБУ у Вінницькій області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22018020000000005 від 12.02.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 422 КК України, щодо факту втрати матеріального носія секретної інформації.

Йдеться про спільний наказ Міноборони та Генерального штабу ЗСУ від 10.03.2017 № 1т/05 Про затвердження тимчасової інструкції про порядок проведення бойової, мобілізаційної готовності, готовності до виконання функціональних завдань у військових організаційних структурах Міністерства оборони України та Збройних Силах України в особливий період.

Вказується, що 7 лютого, у ході проведення загальної перевірки наявності секретних документів, справ та інших матеріальних носіїв секретної інформації за 2017 рік у режимно-секретному відділі управління захисту інформації командування Повітряних сил ЗСУ виявлено відсутність матеріального носія секретної інформації.


Главком

]]>
Wed, 11 Jul 2018 15:02:36 +0300
<![CDATA[<p>Незважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення, Рівненська область є наочним прикладом нерівномірності розвитку. Південь регіону зайнятий сільськогосподарськими угіддями і має значний туристичний потенціал (Дубно, Острог)</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44716 Незважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення, Рівненська область є наочним прикладом нерівномірності розвитку. Південь регіону зайнятий сільськогосподарськими угіддями і має значний туристичний потенціал (Дубно, Острог). У центральній частині розташований адміністративний центр області, місто Рівне, з промисловими виробництвами (ключове серед них хімічне – ВАТ «Рівнеазот»), залізничні вузли Здолбунів та Сарни, а також Рівненська АЕС (м. Вараш). Північ області, що межує з Брестською та Гомельською областями Білорусі, вкрита лісами. Проте вирубка лісів – не найбільша проблема цього краю. Справжнє екологічне лихо влаштовують тут незаконні копачі бурштину.

Третина області, що на північ від «Варшавської траси», у народі називається «Бурштиновою народною республікою». Незаконний видобуток бурштину повністю контролює криміналітет, що має широкі зв’язки в обласному центрі та в Києві. Діяльність копачів «покривають» правоохоронні органи всіх рівнів – резонансні справи та спецоперації СБУ стали нормою. Намагання силових структур припинити видобуток, яким тут займається кожен другий мешканець, викликає активну протидію. Де-факто поліція не має вільного доступу до районів незаконного видобутку, а побиття поліцейських стало звичайною практикою. Видобутий бурштин переважно йде на експорт у сусідні держави: Польщу (до 80%) та Білорусь (близько 20%). Бурштинові схеми та свідоме залучення до них населення (через високу додану вартість) – суттєвий виклик національній безпеці України.

Проблема безробіття на селі, характерна для всіх Центральних та Західних регіонів, особливо гостра на Рівненщині. Цікаво, що власники торговельних мереж своєрідно вирішують цю проблему: заробітна плата в сільському супермаркеті вища, ніж у Рівному. Однак така мотивація не завжди спрацьовує, та й частка населення, залученого в сектор торгівлі, незначна. У структурі економіки регіону превалює малий та середній бізнес, який працює переважно за тіньовими схемами. Зарплата в конверті – усталена практика. Цьому сприяє як неефективна система оподаткування, так і «державна корупція». Фактично, сама держава дозволяє нечесно вести бізнес. Натомість бізнесмени кивають на владу, говорячи, що «риба гниє з голови». Зважаючи на малі посівні площі, регіон не надто цікавий для великих агропромислових корпорацій. Тут багато малих і середніх фермерських господарств, а переважна більшість населення позитивно налаштована щодо зняття мораторію на продаж землі.

Конфліктогенність регіону переважно обумовлена діяльністю організованих незаконних збройних угруповань на півночі області. Добровольчі батальйони – парамілітарні структури, особовий склад яких пройшов через АТО, – часто залучені до кримінальних розбірок на всій території Рівненщини. Інший вид конфліктів – на релігійному ґрунті. Вони неабияк посилилися у зв’язку з формуванням об’єднаних територіальних громад. Дедалі частіше виникають протиріччя між Київським та Московським патріархатами УПЦ. Розбірки «церква на церкву», «село на село» часто штучно інспіровані й посилюють дестабілізацію на місцях.

За даними поліції, кількість злочинів на Рівненщині зменшується, а відсоток їх розкриття щорічно зростає. Це відбувається навіть в умовах скорочення кількості (приблизно втричі!) працівників правоохоронних органів під час реорганізації. Високих показників ефективності досягають за рахунок впровадження інноваційних методів роботи, відкриття ситуаційних центрів, посилення рівня довіри населення до поліції, виконання програми «Безпечне місто» із встановлення автоматизованої системи відеоспостереження. Цікавим проектом, що заслуговує на увагу, є спільне патрулювання міста Острога поліцейськими та представниками добровольчих структур територіальної оборони зі складу студентів Острозької академії. Таким чином молодь привчається до відповідальної поведінки та соціальної дисципліни.

 Рівненська область – один із лідерів за темпами та обсягами військової мобілізації населення; кожного року тисячі хлопців із Рівненщини відправляються на ротацію в зону операції об’єднаних сил. Незважаючи на кримінальний профіль регіону «бурштинової мафії», першість тут утримують так звані «побутові злочини». Великою проблемою є насильство в родинах ветеранів АТО. Адаптація колишніх «атошників» до мирного життя – важливе завдання для державних та регіональних програм соціальної адаптації й реабілітації, актуальний напрям діяльності громадських організацій.

Істотним викликом для Рівненщини є стан пожежної безпеки. У регіоні діє дев’ять хімічних об’єктів, понад 150 тисяч осіб проживають у 30-кілометровій зоні Рівненської та Хмельницької АЕС. В умовах гібридної війни Росії проти України викликає істотне занепокоєння стан захисту об’єктів критичної інфраструктури, а також рівень підготовки та забезпечення пожежних команд. В умовах формування ОТГ (на Рівненщині їх створено 28) держава має приділяти особливу увагу підготовці місцевих пожежних команд та добровільних пожежних дружин. Крім того, слід розробити систему податкових пільг для, наприклад, придбання пожежних машин.

Екологічні проблеми на півночі області, пов’язані з підвищеним екологічним навантаженням внаслідок видобутку бурштину, також викликають занепокоєння. За відсутності програми рекультивації землі Рівненщині загрожує екологічна катастрофа. За даними Держлісагентства України, у цьому регіоні через нелегальний видобуток бурштину вже пошкоджено 3,5 тисячі гектарів лісу. Це відбувається через те, що «чорні» копачі не дотримуються технології видобутку, вимивають бурштинове каміння мотопомпами, що призводить до руйнування дренажних каналів підземних вод і, як наслідок, мікрокліматичних змін.

Проблема «бурштину» має транскордонне значення. Білорусь, союзна з Росією держава, є джерелом небезпеки в умовах активізації гібридної війни. Місцевий криміналітет може стати чудовою базою для дестабілізації регіону з метою автономізації «бурштинових копалин» від області та Києва. Місцеве населення, хоча й налаштоване патріотично, схильне до маніпулятивного сприйняття, чим може скористатися ворог. Можна згадати плани ФСБ зі створення «Поліської народної республіки» у складі поліських регіонів Білорусі та України, спроба реалізації яких була в 2014 році. Незважаючи на низьку ймовірність повторення такого сюжету, обмежена державна присутність України на цих територіях (у вигляді державних установ та правоохоронних органів) та її незначний вплив створюють певні негативні передумови. Аби виправити ситуацію, державі треба на законодавчому рівні розробити чіткі механізми легалізації видобутку бурштину та видачі ліцензій, підвищити відповідальність та покарання за незаконний його видобуток, а також посилити захист вразливого кордону.

Польсько - Український портал

]]>
Wed, 11 Jul 2018 14:38:57 +0300
<![CDATA[<p>Жодних списків українських громадян, яким заборонений в'їзд до Польщі - не існує</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44715 Жодних списків українських громадян, яким заборонений в'їзд до Польщі - не існує
Про це заявив посол Польщі в Україні Ян Пєкло в ефірі Еспресо.TV.

Посол запевнив, що Республіка Польща підтримує перспективу членства України у НАТО та ЄС.
"Це була наша думка з самого початку. Я думаю, що буде згода, і Петра Порошенка запросять на формат зустрічі НАТО-Грузія", - додав Пєкло.

Він додав, що Польща намагається допомогти Україні у суперечці з Угорщиною, яка блокує двосторонню Комісію Україна-НАТО.

"Найважливіше, щоб угорська та українська сторони домовились та дійшли до певного спільного рішення. Я розумію, що 3-4 дні тому на Закарпатті відбулися перші перемовини між двома країнами. І якийсь маленький компроміс там відбувся”, - зазначив посол.

Пєкло розповів, що родинам політичних в’язнів Кремля вже організували поїздку до Європейського парламенту.

"Ми також організували зустріч сімей у НАТО. Ми хочемо звільнити заручників, ми розуміємо, що не все так просто. Ми прагнемо то того, щоб Росія вирішила це питання на користь ув’язнених українців”, - заявив посол.

Також він нагадав, що жодних списків українських громадян, яким заборонений в'їзд до Польщі - не існує.

"Ви знаєте, що пан Святослав Шеремета в'їхав до Польщі. Це не проблема. Що означає, що якісь списки є фантазія. Або хвороблива уява", - заявив посол.

Експресо . tv

]]>
Wed, 11 Jul 2018 14:38:18 +0300
<![CDATA[<p>Все робиться через посередників. Це не є так, що хтось сидить у російському посольстві й управляє процесом</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44687 Все робиться через посередників. Це не є так, що хтось сидить у російському посольстві й управляє процесом.

9 травня 2018 року, Посольство Російської Федерації. Проходить банкет з нагоди завершення Другої світової війни. Серед гостей: Лєшек Міллєр, колишній прем’єр та шеф Союзу лівих демократів, Моніка Ярузельська, дочка комуністичного очільника військової хунти, мандрівник Ромуальд Коперський – працівник Управління ІІ Генштабу. А також Пйотр Радтке, який бере участь у дезінформаційній війні проти Польщі разом з Єкатєріною Ц., яку нещодавно Агентство внутрішньої безпеки затримало.

З Марціном Реєм, адміністратором акаунту «Російська V колона в Польщі», інтерв’ю в програмі «Кінець системи» на телебаченні Republika провела редактор Дорота Каня. Росіянка Єкатєріна Ц. у Польщі існувала як Катажина Цивільська (Katarzyna Cywilska).

– З її прізвищем я зустрівся кілька років тому, коли помітив її висловлювання на тему польсько-російських взаємин. Вони були рішуче прокремлівські та антипольські. В листуванні з Алєксандром Усовським вона писала, зокрема, про російську область, яка повинна бути заснована на території Польщі.

Марцін Рей виявив також масштаб апарату пропаганди:

– Російська диверсія значною мірою доручена – не конче росіянам, наприкінці ланцюжка субпідрядників є також поляки. Наверху дуже часто є російські олігархи, які таким способом здобувають прихильність Кремля. (...) Свідомий громадянин Республіки Польща, якби мав докази про співпрацю якоїсь особи з російськими службами, – остання річ, яку б він вчинив, – написав би про це на Фейсбуку. Найважливіше, щоб служби мали нагоду таку пташину (без залякування й тихенько) заарештувати. Зловживання аргументом, що хтось співпрацює з російськими спецслужбами (це тзв. аргумент Ad Putinum) шкідливе для ретельної боротьби з цим явищем. Бачимо це в нашому великому польсько-польському політичному спорі. Зловживання цим аргументом ускладнює опис цього явища на реальному рівні.

У подальшій частині інтерв’ю глядачі почули про Анастасію З. Відому як Катажина Цивільська (Katarzyna Cywilska), яку вже видворили з Польщі:

– Зіткнувся з нею щонайменше два роки тому. Вона була адміністраторкою на проросійських дискусійних групах. Її інтернетна активність не була на рівні прем’єр-ліги. Торік українські інтернетні діячі увійшли в поштову скриньку білоруса – Алєксандра Усовського, який був політичним посередником середнього рівня. Виявилося, що Цивільська була його головним контактом у Польщі (а мав він таких тут багато).

Адміністратор акаунту «Російська V колона в Польщі» звернув увагу на ще один вагомий аспект:

– Дуже цікавий фактор, що система організованої диверсії могла б функціонувати в Польщі за відсутності російського офіцера, який підтримував би зв’язок тут, на місці. Все робиться почерез посередників. Це не є так, що хтось сидить у російському посольстві й управляє процесом.


Польське Радіо

]]>
Tue, 10 Jul 2018 17:40:15 +0300
<![CDATA[<p>Іноземці мають прийматися на роботу в польських фірмах за спрощеними процедурами</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44585 Іноземці мають прийматися на роботу в польських фірмах за спрощеними процедурами.

Уряд планує ввести зміни, що стосуються працевлаштування іноземців, у цьому громадян України. Підприємці підтримують цю ідею, хоч вважають її дещо запізненою - пише money.pl.

Проектом займається група під керівництвом міністра інвестиції та розвитку Єжи Квєцінського. Міністр сказав Польському радіо Ряшів (Polskie Radio Rzeszów), що уряд підготовляє «пакет рішень, які полегшать працевлаштування українців і ведення бізнесу українцям у Польщі».

Те, що уряд прагне впровадити зміни щодо праці іноземців підтверджує віце-голова відомства Праці і соціальної політики Станіслав Швед. Його міністерство також підготовляє окремі зміни, зокрема правил у сферах будівельній і транспорту, де нестача працівників найбільша. За словами міністра буде опрацьований список професій, на які працевлаштовуватимуть іноземців за спрощеними процедурами. Поки що тривають консультації щодо конкретних рішень.

Польські підприємці у розмові з money.pl зауважують, що зміни вводяться пізно. «Сьогодні будівельна галузь без працівників зі Сходу мала б величезні проблеми, - каже порталові Ян Міколушко з фірми Unibep. У його підприємстві працюють як білоруси, так і українці. «Зміни вводяться п’ять по дванадцятій. Треба визначити, хто може скористатися спрощеними процедурами працевлаштування. Сьогодні в Україні вже небагато добрих працівників, які хотіли б сюди приїхати. Подібною є ситуація в Білорусі. Фірми вже дивляться в бік Далекого Сходу, наприклад Бангладеш, - додає підприємець.

Польське Радіо

]]>
Tue, 10 Jul 2018 17:38:21 +0300
<![CDATA[<p>В основі стрічки - доповідь Малґожати Ґосєвської про воєнні злочини Кремля і Путіна на сході України</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44718 В основі стрічки - доповідь Малґожати Ґосєвської про воєнні злочини Кремля і Путіна на сході України.

«Дружба у тіні Кремля. Завтра Україна» - це назва документального фільму Мацєя Ґрабиси та Войцєха Яхимяка, прем’єра якого відбудеться сьогодні у варшавському кінотеатрі «Вісла». Це друга частина кіноциклу, натхненного посланням виступу президента Польщі Лєха Качинського у Тбілісі в 2008 році на захист незалежності Грузії.

Президент, який трагічно загинув унаслідок авіакатастрофи неподалік Смоленська у квітні 2010 року, тоді сказав: «І ми теж чудово знаємо, що нині Грузія, завтра Україна, післязавтра країни Балтії, а потім, можливо, прийде час і на мою країну, на Польщу».

Цикл показує погляд на цей особливий виступ з трьох перспектив: смоленської трагедії, війни в Україні та створення союзів країн Центрально-Східної Європи, котрі декілька десятків років були під гнітом комуністичного тоталітаризму. Це певний опис політичної волі Лєха Качинського, його розуміння загроз та розвитку сучасного світу.

Лєх Качинський прагнув поглиблення співпраці з Грузією та Україною у межах ідеї Міжмор’я.

Кіноцикл «Дружба у тіні Кремля» має розповісти правду, змусити прокинутися європейське суспільство з небезпечного сну, стривожити європейських політиків. Це добре висловив відомий російський дисидент Сєрґєй Ковальов: «Західні політики хочуть компромісу. Вибачте мене, але не можна шукати компромісу з картярним шулером».

Режисер фільму Войцєх Яхимяк сказав Польському радіо, що в основі другої частини цієї документальної кінострічки - доповідь про російські злочини в Україні, авторкою якої є депутатка Права і справедливості Малґожата Ґосєвська. Фільм представляє 6 з 64 свідків, які згадуються у доповіді. Цей документ був внесений у 2016 році до Міжнародного суду в Гаазі.

Депутатка Малґожата Ґосєвська сказала Польському радіо, що у російських в’язницях надалі утримуються українці, багатьох з них катують. Доповідь – це звинувачення Російської Федерації та Владіміра Путіна у підтримці сепаратистів, котрі дестабілізують східну Україну та вчиняють там воєнні злочини.

Депутат Права і справедливості Малґожата Ґосєвська протягом багатьох років була близькою співпрацівницею Лєха Качинського і вона підтримувала поглиблення співпраці з Україною та Грузією, зокрема як голова Польсько-грузинської парламентської групи.

 

Польське Радіо

]]>
Tue, 10 Jul 2018 16:27:08 +0300
<![CDATA[<p>Також, згідно з опитуванням, щочетвертий польський працедавець готовий платити українцю більше, ніж поляку</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44689 Також, згідно з опитуванням, щочетвертий польський працедавець готовий платити українцю більше, ніж поляку.

Поляки люблять українців. Аж 85% з них позитивно або нейтрально ставляться до громадян України. Це пов’язано з переконанням, що українці не відбирають у поляків роботу. Такі побоювання має тільки щодев’ятий опитаний поляк, - йдеться у дослідженні «Барометр трудової імміграції – І півріччя 2018 року».

Як інформує тижневик Wprost, водночас щотретій поляк вважає, що українці у Польщі впливають на зменшення зарплат. Експерти фірми Personnel Service звертають увагу, що вже нині працівники з України зароблять так само, як поляки. А через кадровий дефіцит щочетвертий польський роботодавець готовий платити українцю більше, ніж поляку.

«Вже певний час зарплати поляків та українців подібні. Той час, коли українцям платили менше, минув, що пояснюється простим фактом. Попит на працівників зі Сходу швидко зростає, а тому працедавці мусять пропонувати їм привабливі умови, подібні до тих, що пропонують полякам. Все частіше також, крім зарплатні, працедавці пропонують українцям різні вигоди, такі як житло, Інтернет та перевезення на роботу, що додатково впливає на збільшення їхньої справжнього заробітку», - говорить Кшиштоф Інґльот, президент Personnel Service.

Польське Радіо

]]>
Tue, 10 Jul 2018 16:24:52 +0300
<![CDATA[<p>Останній Київський безпековий форум відвідав колишній діяч правлячої в Польщі партії «Закон і справедливість» (ЗіС) та активний учасник зі сторони ЄС щодо української євроінтеграції Павел Коваль</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44668 Останній Київський безпековий форум відвідав колишній діяч правлячої в Польщі партії «Закон і справедливість» (ЗіС) та активний учасник зі сторони ЄС щодо української євроінтеграції Павел Коваль. Polukr.net поговорив із політиком, істориком і публіцистом про актуальні проблеми польсько-українських відносин та шляхи їх покращення.

– Від 2015 року бачимо фактичне поглиблення співпраці між Україною і Польщею в різних секторах, але одночасне погіршення риторики в діалозі між країнами через історичні дискусії. Чому так і як покращити ситуацію?

– Співпраця зараз – це частково наслідок давніших напрацювань в польсько-українських відносинах за близько 30 років їх існування. Також вона є частиною ширшого міжнародного укладу між Україною та Заходом і стратегією останнього щодо стабілізації вашої країни. Особливо це стосується співпраці у сфері оборони, безпеки.

Натомість протиріччя виникли через внутрішні політичні імпульси в Польщі, де надмірної ваги набрали популісти. Тож на рівні риторики правлячих кіл час від часу йдуть негативні сигнали і їх стає дуже багато.

Яку країну хотіла би бачити Польща в Україні як у партнері?

– У Польщі зараз немає нової стратегії щодо України. Стратегія, яка існувала в попередні кількадесят років, до 2015 року, добігла кінця, натомість не виникло ідей щодо нової.

З одного боку, співпрацю з Україною польська влада розглядає як питання внутрішньої безпеки. З іншого – в Польщі є певний відсоток виборців, які керуються націоналістичними сентиментами. Такі є теж в Україні. У нас вони просто зараз яскравіші, бо частина політиків у владі на них реагує. Це важливо, бо в довготривалій перспективі можуть бути загрози, якщо влада в Польщі це сприйме як певний тренд.

– В атмосфері, яка склалася навколо польсько-українських історичних дискусій, виглядає, що навіть ліберальні політики з опозиційної «Громадянської платформи» (ГП) іноді не можуть виступити проти тренду, й синхронізують свої голоси з більш правими позиціями. Чи це так?

– Я б так не сказав. Звісно, є якийсь сенс, що вони діють в певному тренді, а не творять його. Адже вони в опозиції. Реагують на те, що пропонує їм влада. А отже, може скластися враження, що їхня позиція змінилася. Мені здається, що позиція ГП не змінилися.

Характерна ознака теперішньої польської політики – гостра критика дій польського уряду з боку опозиції. Вона сильніша, ніж будь-коли раніше. Натомість зовнішня політика Польщі стала підпорядкована логіці внутрішньої політики. Наші політики узалежнюють риторику на міжнародній арені від того, якими уявляють суспільні настрої вдома. Невідомо навіть, чи ці настрої саме такі. Про них, наприклад, вони дізнаються під час зустрічей з виборцями. Хоча це можуть бути не зовсім настрої більшості виборців цього політика чи партії. Врешті, такі речі формують, зокрема, політичну лінію Варшави щодо Києва.

– Чому попри всі протести, які відбулися в Польщі після 2015 року, підтримка ЗіС залишається такою високою?

– Це не зовсім так. Вона радше коливається. Кілька місяців тому піднялася до найвищого рівня – понад 40%. А останні два місяці йде на спад. Зараз вона опустилася до 35%. Це означає, що в ЗіС є значно більше, ніж в опозиції, твердого і переконаного власного електорату. А також, що польська опозиція досі слабка та розʼєднана. Це діагноз опозиції, а не владі.

Зараз велику роль в польській політиці грають приватні медіа, які показують ті речі, які не показує державне телебачення. Наприклад, голоси опозиції щодо закордонної політики чи інший погляд на роль українців в Польщі. Вони, наприклад, показують українців як працівників, які дуже потрібні для розвитку польського малого і середнього бізнесу, а не як біженців, про що час від часу кажуть деякі польські політики. Роль мас-медіа в цій ситуації стала ключовою.

Соціологічні опитування показують, що внаслідок риторики, пов’язаної з історичними дискусіями, ставлення поляків до українців погіршується. Які це несе загрози?

– Польща втрачає. Бо українці – народ, який найкраще ставиться до поляків чи не з-поміж усіх народів світу. Це сталося внаслідок суспільної співпраці, приватних контактів. Як результат – безпрецедентна за 30 років співпраця в сфері безпеки, ріст кількості польсько-українських шлюбів тощо. Існує безліч чинників, які свідчать, що польсько-українські особисті звʼязки зараз дуже добрі. Тож держава мала б думати, як скористатись з цієї ситуації.

– Яка перспектива, що з часом історична риторика в польсько-українських дискусіях піде на спад?

– Така перспектива дуже ймовірна, бо вже відчувається втома суспільства від цієї теми. Так, є багато поляків, яких цікавить історія, але є теж багато тих, кому немає до неї діла. Щоразу частіше в публічних дебатах чути від частини суспільства голоси, що їм забагато всіх цих історичних дискусій.

– Польські політики та історики в дискусіях часто кажуть, що лише хочуть сказати українцям правду. Українці натомість зазначають, що мають свою. Чи є перспектива знайти спільний знаменник між цих правд?

– Трохи перебільшуємо, коли кажемо, що мусимо дійти згоди, спільної правди. Це нормально в країнах Центральної Європи, що в багатьох справах не матимемо спільного погляду на речі. Часто зустрічаюся з українцями, але не переконую їх в правдивості моїх поглядів. Нам не вдасться провадити історичної політики в той спосіб, щоб обмеблювати комусь помешкання.

Можемо провадити спільні наукові дослідження, конференції. Це, можливо, дасть певний ефект. Але бажання має бути з боку обох влад – польської та української. Якщо одна сторона хоче переконати іншу в своїй правді понад правдою іншого, то тут не може бути успіху. Така природа речей.

Зараз найскладнішим є порозуміння між польською і українською елітами. Бо співпраця між громадянами дуже добра. Тож потрібні різні майданчики, зустрічі, щоб еліти між собою більше говорили. Можливо, тоді порозуміються.

– Якими бачите перспективи польсько-українських відносин за 5-10 років?

– Зараз ключове, що нам вдалося збудувати настільки міцні суспільні звʼязки, що вони мають нагоду перетривати різні негоди. На щастя, відносини між нами достатньо міцні, тож так легко не піддаються знищенню.

Польско - Український портал

]]>
Tue, 10 Jul 2018 14:47:10 +0300
<![CDATA[<p>Україна направила до Варшави свою позицію щодо відновлення співпраці інститутів національної пам’яті України та Польщі, а також міністерств культури обох країн</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44629 Україна направила до Варшави свою позицію щодо відновлення співпраці інститутів національної пам’яті України та Польщі, а також міністерств культури обох країн. Про це повідомив у коментарі УНН віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.

Ми маємо надію на те, що активізують свою співпрацю відповідні міністерства. Ми про це домовлялися і висунули таку ініціативу, щоб відновили свою співпрацю принаймні інститути національної пам’яті Польщі й Україні. Відповідну ініціативу з боку української сторони вже скерували у Варшаву. Йдеться також про міністерства культури, відповідні міждержавні комісії, які існують на цьому рівні. Безумовно, ми налаштовані на конструктивну і відкриту співпрацю з польською стороною», – зазначив Розенко.

 Віце-прем’єр додав, що позиція української сторони є відомою і відкритою: «Ми не просимо чогось надзвичайного. Ми просимо лише здійснювати абсолютно дзеркальні кроки ставлення до пам’яті загиблих у непростій українсько-польській історії. Щоби польська сторона ставилася до українців, які поховані або загинули на території, яка сьогодні є польською, так само, як Україна ставиться до могил польських громадян, польських воїнів на території України».

Він також нагадав, що українська сторона запросила з візитом до Києва віце-прем’єр-міністра, міністра культури та національної спадщини Польщі Пьотра Ґлінського. Проте польська сторона має сама визначитися, коли відбудеться цей візит.

«Цікавий не візит задля візиту, а чи готова польська сторона, власне, продемонструвати якісь реальні кроки щодо вирішення тих питань, які ми обговорили у Варшаві… Ми раді бачити пана Глінського в Києві в будь-який час», – зазначив Розенко.

Натомість голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек зазначив, що відновлення співпраці з українцями відбудеться після рішення про дозвіл полякам на проведення пошукових робіт на теренах України, а також на ексгумацію останків жертв і будівництво місць пам’яті поляків, – інформує Польське радіо.

Президент Інституту нацпам’яті Польщі додав, що українці декілька місяців тому висловили бажання співпрацювати у питаннях, пов’язаних з подіями 1920 року, тобто підписанням угоди про союз між Пілсудським та Петлюрою, однак, за його словами, на заявах усе закінчилося.

Умовою відновлення співпраці, за словами Ярослава Шарека, буде також спільна публікація доробку зустрічей Польсько-українського форуму істориків (зазначимо, роботу форуму істориків наразі призупинено). Голова ІНП Польщі сказав, що Інститут готовий проводити наступні зустрічі з українськими вченими, якщо спершу опублікує польською та українською мовами наукові опрацювання, презентовані раніше.

«Проте ми дотепер не отримали від української сторони текстів українських авторів, хоча ми можемо їх надрукувати», – сказав Ярослав Шарек.

У коментарі «Історичній правді» очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович нагадав, що впродовж 2014 – 2017 років у Польщі сталося 17 актів вандалізму над українськими місцями пам’яті, й досі жодного з пам’ятників не відновили. В Україні торік провокатори осквернили 4 пам’ятники, і кожен з них оперативно відновлено.

«Торік ми призупинили проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні у зв’язку із бездіяльністю Польщі в питаннях відновлення українських пам’яток. М’яч зараз на польській стороні, і вони можуть зробити все від них залежне, щоб поновити цю співпрацю», – наголосив В’ятрович

Щодо роботи польсько-українського форуму істориків та видання його напрацювань, то голова українського ІНП зазначив: «Згідно з попередніми домовленостями, видання збірника передбачено на 2018 рік. На сьогодні нам бракує однієї польської доповіді. З української сторони готові усі тексти».

Натомість щодо роботи форуму істориків В’ятрович нагадав про заяву, з якою виступив УІНП в лютому після ухвалення скандальних змін до закону про ІНП Польщі: «Оскільки наступне засідання мало відбуватись у березні в Польщі, ми констатували, що не можемо гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території чи навіть безпеку їх перебування там. Тому, слідуючи цінностям відкритого діалогу та вільного доступу до джерел, звернулися до польських колег з пропозицією продовжити історичні дискусії на території України, де відсутні будь-які обмеження чи політичний диктат щодо оцінок минулого. На жаль, на сьогодні ми не отримали жодної відповіді на нашу пропозицію. Польські політики хочуть завести історичні дискусії між нашими народами у глухий кут. І, шкода, що у цьому стосунку IPN обирає не сторону істориків, а своїх політиків».

Нагадаємо, в лютому у Варшаві відбулася зустріч віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка з віце-прем’єр-міністром, міністром культури та національного надбання Польщі Пьотром Ґлінським. Тоді сторони обговорили низку важливих для українсько-польських стосунків питань: загрози нового закону про Інститут національної пам’яті Польщі, права українців Польщі, відновлення зруйнованих пам’яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. А також домовилися продовжити діалог на рівні віце-прем’єр-міністрів за участю міністерств і відомств, відповідальних за різні напрямки співпраці між двома державами.


Польсько - Український портал

]]>
Tue, 10 Jul 2018 14:31:38 +0300
<![CDATA[<p>Президентська ініціатива зі зверненням до Вселенського патріарха Варфоломія по дозвіл (або томос) на автокефалію Української Православної Церкви – ризикований, однак перспективний крок</p>]]> http://www.cityukraine.info/index.php?ukrnews=44719 Президентська ініціатива зі зверненням до Вселенського патріарха Варфоломія по дозвіл (або томос) на автокефалію Української Православної Церкви – ризикований, однак перспективний крок. Окрім позитивних наслідків для зміцнення державної безпеки, така ініціатива може принести користь і самому Порошенку в його намаганнях вдруге стати Президентом України.

Релігійний бліцкриг

17 квітня під час зустрічі з головами парламентських фракцій Петро Порошенко зробив несподівану для більшості присутніх заяву про намір звернутися до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням видати томос на створення Української помісної автокефальної церкви. Через два дні, 19 квітня, 268 народних депутатів підтримали це звернення.

Хоч ця ініціатива виявилася несподіванкою для більшості українських політиків, очевидно, що вона чітко лягає в стратегію президентської кампанії Петра Порошенка. Це добре розрахований за часом, цільовою аудиторією і результатами хід. Реальний старт президентської виборчої кампанії очікується восени. Тож дехто з імовірних кандидатів зробили перші кроки ще перед традиційно «мертвим» літнім сезоном. Юлія Тимошенко стартувала з кампанією «Новий курс», а Анатолій Гриценко оголосив про об’єднання з партією «Народний контроль» та політичною силою Єгора Фірсова «Альтернатива».

Натомість у чинного Президента все розписано набагато складніше. З квітня – часу оголошення про наміри щодо томосу – близькі до Банкової експерти та публічні спікери систематично «підігрівають» цю тему, утримуючи її на поверхні суспільної свідомості до старту кампанії. Невипадково Петро Порошенко неодноразово заявляв, що він очікує на позитивне рішення синоду Вселенського патріархату про надання томосу про автокефалію Української Православної Церкви до 1030-ї річниці Хрещення Русі, яка припадає на 27 липня. Позитивне рішення з цього питання і дасть старт публічній кампанії кандидата в Президенти Петра Порошенка.

Багатоходівка від Банкової

Ідея з томосом на Автокефалію відповідає кільком стратегічним цілям команди Порошенка. У першу чергу – це вихід до виборців з новою консолідуючою ідеєю, причому ірраціонального, емоційного порядку. Досвід попередніх виборчих кампаній і двох Майданів показав, що українці здатні мобілізуватись чи об’єднуватись лише під впливом потужних нематеріальних чинників. Лідери президентського рейтингу сьогодні апелюють до виборців, роблячи наголос на емоційній складовій, а не на детальних і прагматичних виборчих програмах. І Тимошенко, і Гриценко – не кажучи вже про Ляшка чи Рабіновича – не «заморочуються» складними політичними конструкціями, адже їх виборець чекає від них іншого – простих рішень і пафосних (бажано – обвинувальних) гасел. Зрештою, і сам Порошенко в 2014 році став Президентом завдяки ірраціональним чинникам – післямайданному стресу та бажанню завершити війну на Сході, яка тільки розгоралася.

Імовірність відновлення історичної справедливості (перспектива створення власної Помісної церкви), а ще більше – можливість нарешті вийти з-під впливу деспотичної російської церкви могли б стати саме таким чинником. Задля цієї перспективи дуже багато українців, які ідентифікують себе православними вірянами, могли б забути чинній владі численні помилки й корупційні скандали.

Як не парадоксально, але ідея з помісною церквою опосередковано грає на руку ще одному ймовірному кандидату в Президенти. Народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Бойко – єдиний кандидат, який, вийшовши у другий тур президентських виборів, програє Порошенку. Очевидно, виведення у фінал президентських перегонів колишнього регіонала було першочерговим задумом команди Порошенка. Однак останні соціологічні опитування показують, що ані Порошенко, ані Бойко не проходять у другий тур виборів. Якщо у Порошенка доволі багато інструментів – і політичних, і адміністративних, – щоб «дотягнути» до другого туру, то з Бойком усе складніше. Війна з Росією, послаблення проросійських настроїв серед мешканців Сходу та Півдня – традиційної електоральної бази колишніх регіоналів, суттєво звузили можливості з нарощування рейтингу. Однак перспектива створення Єдиної помісної церкви в Україні – це загроза передусім для Української Православної Церкви Московського патріархату. Саме представники цієї, фактично, філії Російської Православної Церкви першими засудили ініціативу Порошенка. Відповідно, така загроза може мобілізувати прихильників УПЦ МП та об’єднати їх навколо того, хто пообіцяє дієву стратегію боротьби за збереження впливів церкви в Україні. Невипадково в парламенті саме Юрій Бойко чи не найактивніше виступав проти цієї ініціативи, а фракція «Опозиційного блоку» голосувала проти проекту постанови про звернення до Вселенського патріарха.

Таким чином зусилля Порошенка зі створення Єдиної помісної церкви можуть допомогти Юрію Бойку мобілізувати свій електорат і «прирости» необхідними кількома відсотками, щоб прорватися в другий тур президентських виборів і стати зручним спаринг-партнером для Петра Порошенка.

Окрім цього, акцент на релігійній складовій – це ще й намагання команди Президента закріпитися в новій електоральній ніші, сформованій проукраїнськими консервативними виборцями. Саме на них розраховане оголошення Порошенком десятиліття української мови, і саме вони з найбільшим оптимізмом сприйняли перспективу створення помісної церкви. Відповідно до соціологічних досліджень, на Заході та в Центрі найбільше прихильників створення в країні автокефальної помісної православної церкви – 58% та 35% відповідно.

Томос спотикання

З 1991 року УПЦ МП була, фактично, осердям проросійської пропаганди та відправною точкою поширення міфу про «русскій мір» в Україні. Попри неодноразові спроби української влади зменшити впливи російської церкви в країні, УПЦ МП за допомогою Кремля успішно відбивала всі загрози. Завдяки неприхованому лобі в українському парламенті, підтримці багатьох ЗМІ та фінансуванню з Росії православна церква Московського патріархату завжди була потужним гравцем на політичній арені України. І, за «дивним» збігом обставин, її «улюбленцями» завжди були найбільш одіозні проросійські політики. Саме УПЦ МП у 2010 році відкрито підтримала кандидата в Президенти України Віктора Януковича. А після 2014 року саме вона стала чинником дестабілізації ситуації на Сході країни. Найбільш показовими стали випадки переховування бойовиків у приміщеннях, що належать УПЦ МП. В ефірі одного з телеканалів Герой України, генерал-майор Збройних Сил Ігор Гордійчук заявив, що з самого початку конфлікту Росії з Україною в церквах Української Православної Церкви Московського патріархату, зокрема в Святогірській лаврі на Донбасі, розміщувалися терористи і боєприпаси.

Нещодавно делегація УПЦ МП здійснила поїздку до Стамбула з метою вплинути на Вселенського патріарха Варфоломія й не допустити надання Україні томосу про автокефалію. Однак прагнення очільників УПЦ МП саботувати створення Помісної церкви можуть мати й зворотний ефект. Наприклад, стало відомо про лист до Вселенського патріарха від іншої частини кліриків УПЦ МП. У ньому підписанти запевняють, що позицію, висловлену офіційною делегацією УПЦ МП, не розділяє дуже багато священиків та прихожан цієї церкви.

«Ми, українські православні, хочемо бачити нашу Церкву як сестру іншим Помісним Церквам, що перебуває з ними у християнській любові та взаємній підтримці, поза політичним впливом, особливо з боку сучасних імперій», – йдеться у листі. У разі офіційного оприлюднення такий лист стане ще одним свідченням неоднорідностей і навіть суперечностей в середовищі УПЦ МП. В умовах скорочення підтримки цієї церкви в Україні саме опір наданню томосу з боку частини керівництва УПЦ МП може призвести до її розколу в Україні.

Отже створення помісної церкви в Україні рівнозначне зменшенню впливу УПЦ МП, а відтак призведе до кардинального скорочення впливу Росії на внутрішні процеси в Україні. І якщо ця подія відбудеться за каденції Петра Порошенка, то, можливо, другий президентський термін вона йому й не забезпечить, але в новітню українську історію він гарантовано увійде.

 

Польсько - Український портал

]]>
Wed, 11 Jul 2018 15:49:34 +0300