Як вберегтися від харчових отруєнь знають у Новоград-Волинську

В Україні в поточному році зареєстровані спалахи гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь більшість з яких поєднується із вживанням недоброякісних продуктів харчування та готових страв виготовлених, як у домашніх умовах, так і на харчоблоках в організованих колективів. 

Основними причинами спалахів є залучення до приготування страв осіб, які не пройшли медогляд та необізнані з правилами особистої гігієни, а також порушення технології приготування їжі, не дотримання температурного режиму, товарного сусідства при зберіганні. 

В поточному році мали місце випадки групових захворювань на сальмонельоз та дизентерію пов’язані із проведенням урочистих подій в побуті. 

Осінь – золота пора весіль, проводів в армію. Більшість урочистих подій в місті проводиться на об’єктах громадського харчування. 

Тому хочу нагадати господарям, які організовують в домашніх умовах будь-які урочисті події чи ритуальні обряди правила профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь.
Не залучати до приготування страв випадкових осіб, а краще звернутись до кухарів з відповідною освітою, стажем роботи та медичним обстеженням. 

Осіб з проявами гострих кишкових інфекцій (пронос, блювання, підвищення температури тіла, слабкість тощо) та тих, що перехворіли на згадані інфекції упродовж останніх трьох тижнів, не допускати до приготування страв та обслуговування гостей. 

1. Перед забоєм домашніх тварин обов’язково провести ветеринарну експертизу та не використовувати м’ясо, що не пройшло ветеринарного контролю. 

2. Продукти купувати лише в торгівельній мережі (в магазинах та на облаштованих ринках). У жодному разі не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук приватних осіб. Купуючи харчові продукти та напої, обов’язково звертати увагу на терміни та умови їх зберігання, вимагати від продавця документи, які підтверджують якість та безпеку продукції, що реалізується.
 
Важливо прийняти до уваги, що реалізація харчових продуктів має здійснюватися з маркуванням про вміст генетично модифікованих організмів (ГМО). Відмітка щодо наявності чи відсутності ГМО має бути і в якісному посвідченні до продуктів. 

3. Звернути увагу на колодязі та водогінні колонки, вода з яких буде використовуватись для приготування страв, миття рук та посуду. Криниця повинна бути в задовільному санітарному стані: огороджена, обладнана глиняним „замком”, відмоткою, навісом та відром загального користування. 

При незадовільному стані криниці провести її ремонт та очистку з наступним проведенням аналізу води. За неможливості виконання цих заходів у стислі строки, необхідно призупинити використання води даного джерела. Ні в якому разі не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, дощову тощо. Для пиття та приготування їжі мати запас фасованої питної води. 

4. Приготування страв проводити в окремому приміщенні, із задовільним санітарним станом. Неприпустима наявність гризунів, тарганів, мух. При приготуванні страв слідкувати за своєчасним прибиранням сміття та харчових відходів. 

5. Обов’язково мати достатню кількість кухарського та розроблювального інвентарю (столів, дошок, ножів тощо), який необхідно використовувати окремо для сирих та готових продуктів. Після використання кухарський інвентар та столовий посуд мити під проточною водою, а за її відсутності – послідовно, не менше ніж у 3-х ємностях, з використанням дезінфікуючих та миючих засобів.

6. Всі продукти, що швидко псуються, та готові страви зберігати при температурі не вище 80С, для чого заздалегідь подбати про достатню кількість холодильників. Якщо такої можливості немає, необхідно використовувати продукти в день їх придбання, а готові страви – в день приготування. Зберігання приготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин.
 
У побутовому холодильнику продукти зберігати згідно з термінами придатності: салати в незаправленому вигляді – 12 годин, у заправленому - 8, яйця варені – 24 години, м’ясні та ковбасні вироби домашнього приготування – 72, страви з рубленого м’яса (котлети, биточки, шніцелі) – 12, рибу смажену – 12 годин. 

7. Суворо дотримуватись технології приготування страв. Ретельно проводити теплову обробку продуктів (варіння, тушкування тощо). Страви, що залишилися на другий день, перед вживанням піддати вторинній термічній обробці – переварити або прожарити. 

8. За практично неможливості в умовах побуту дотримуватись вимог технології приготування, умов зберігання та термінів реалізації страв, що швидко псуються, з меню (принаймні в літній період) виключити холодець, заливний язик, заливну і фаршировану рибу, м’ясні салати, кров’яні та ліверні ковбаси, кондитерські вироби з кремом (торти, тістечка тощо). Не використовувати консервовані та мариновані гриби домашнього приготування. 

9. Куплені овочі, м’ясо та рибу не класти поруч з продуктами, які при вживанні не підлягають термічній обробці. Овочі та фрукти перед вживанням промити струменем кип’яченої або холодної води, а потім ще раз обдати кип’ятком. Сирі та варені м’ясні й рибні продукти не повинні зберігатися разом. 

10. Перед приготуванням їжі та перед вживанням завжди мити руки з милом. Обов’язково мити руки після відвідування туалету. 

11. В сільській місцевості необхідно повідомити медичного працівника про проведення заходу та в разі необхідності отримати консультативну допомогу. 

Хочу наголосити керівникам підприємств про високий ризик прийняття на роботу осіб, що не пройшли медогляд, особливо в сфері громадського харчування, торгівлі, в організовані колективи адже бактеріоносіями являються і здорові люди, які не хворіли тою чи іншою хворобою, але стали носіями в результаті контакту з хворою людиною. 

Достатньо одного бактеріоносія на підприємстві щоб виникла загроза масового захворювання споживачів продуктів. Не дивлячись на попередження мають місце факти реалізації в закладах ресторанного господарства продуктів харчування, що виготовлялись в домашніх умовах замовниками свят, що вкрай небезпечно і недопустимо. 

Виконуйте ці правила та пам’ятайте! Щедрість і гостинність щодо кількості страв має бути поміркованою, а якість гарантованою щоб не завдавати шкоди ні Вам, ні гостям. Ви повинні турбуватися про здоров’я і навіть життя тих, кого харчуєте.


Людмила Прохор
головний державний санітарний лікар
Новоград-Волинського району