Новоград-волинці вчилися економити у німців

2-17 липня відбулася навчальна поїздка української делегації в рамках співпраці з українсько-німецьким проектом СТС (енергоефективності) під керівництвом заступника міністра регіонального розвитку та будівництва України В’ячеслава Негоди. Також була присутня заступник міністра ЖКГ Ірина Зашетріна та представники міст-партнерів проекту — Івано-Франківська, Миргорода, Чернігова та Новограда-Волинського. Наше місто представляли міський голова Микола Боровець та координатор проекту Ірина ГУДЗЬ, з якою наша наступна розмова: 

— Ірино Леонідівно, якою була мета цих навчань? 
— Головне завдання цієї поїздки — це подивитися, як налагоджене і наскільки ефективно працює енергозбереження в будинках як цілісна система. Особливо за тих умов, що склалися нині в Німеччині, де стрімко зростають ціни на енергоносії. Ця тенденція не дає можливості зробити чіткий розподіл у бюджеті, а тому економні німці намагаються жити ще якомога економніше — і це дає відчутні позитивні результати, як нам в тому вдалося переконатися. У них на державному рівні чітко виражені цілі щодо виробництва відновлювальних джерел енергії — німці постійно у пошуках альтернатив вже існуючим на сьогодні енергетичним джерелам. У Берліні, де ми були, широко використовують сонячну енергію — на будинках встановлені сонячні батареї. 

— То нове житло будують вже за новими, енергозберігаючими технологіями?
— Наскільки ми бачили і могли зробити висновки, то в Німеччині нове житло практично не будується. Зате активно санується вже існуюче. З 7 млн. квартир у Берліні 1 мільйон стоять порожніми. На житло — купити квартиру і зняти її в оренду — надзвичайно високі ціни. Тож проводиться модернізація вже існуючого житла, його санація як всередині, так і ззовні. Квартири повністю переобладнуються за системою максимального енергозбереження, і одна квартира в такому будинку залишається такою ж, як була, — щоб можна було продемонструвати різницю. Крім ремонту та заміни систем водо- та теплопостачання, ще обладнують кухню найсучаснішими економними плитами, холодильниками та іншою побутовою технікою, яка економить електроенергію. Хотілося б відзначити ідеальну чистоту у будинках, просто вражаючу чистоту. Старі будинки такі ж охайні та доглянуті, як і нові.
Тут буквально за 2-3 тижні зроблять капітальний ремонт, але надзвичайно рідко хто займається ремонтом самотужки. Бо тут без спеціального дозволу жоден господар не може навіть поміняти вікна, не кажучи вже про якесь перепланування квартир. 

— Скільки коштують квартири?
— У кожному місті по-різному, але цікаво те, що німці не купують, а переважно знімають житло. І ціни на оренду досить високі. Скажімо, за трикімнатну квартиру потрібно заплатити разом з комунальними послугами 600-700 євро. Квартири після санації дещо дорожчі, хоча вартість комунальних послуг помітно зменшується.
Німці дуже цінують архітектурну цілісність своїх будівель. Там навіть балкони ніде не засклені, а навпаки — зелені, уквітчані. Дуже гарно виглядають будинки. 

— А на що акцентується увага на вулицях Берліна?
— Особливо привертає увагу те, що більша половина населення користується велосипедами. Тут немає дорогих іномарок, які кидаються в очі у наших містах, а навпаки — всі автомобілі переважно економ-класу. Звернули увагу на те, що на вулиця мало дітей, а, переважно, люди старшого віку, пенсіонери. У Німеччині пенсійний вік складає 67 років. І пенсіонери мають високозахищений соціальний пакет. Привертають увагу двоповерхові автобуси, другий поверх у яких — повністю відкритий і звідти дуже приємно милуватися краєвидами міста. Автобуси такі красиві та яскраві, немов іграшкові. Що ж до автомобілів, то у Німеччині за заміну старих автомобілів на нові господарі доплачують півтори тисячі євро.
Відчувається, що німці рахують кожну копійку. Тут дуже дорогі страховки, які є обов’язковими. Але, разом з тим, хороший соціальний захист. У школах є басейни, ковзанки, а літні канікули, що цікаво, тривають лише вісім тижнів. Ми практично не бачили на вулицях вагітних жінок, тут дуже тяжка демографічна ситуація, населення старіє. Також не бачили жодної жінки з квітами, а одяг — дуже демократичний, спортивний, зручний. Чесно кажучи, як на нас, слов’янок, — романтики малувато. 

— Як вирішується проблема зі сміттям у місті?
— Німці щодо чистоти, як відомо, дуже відповідальні. На вулицях тут завжди чисто, в будинках, під’їздах — теж, а сміття сортується в окремі контейнери. Пусті пластикові пляшки взагалі приймають по п’ятнадцять центів за штуку. 

— А яке співвідношення цін і заробітних плат?
— Ціни не дешеві. Скажімо, хліб коштує 2-3 євро, хороші цукерки близько 20 євро за кілограм. Дуже дорогі приватні будинки, і серед них ми не помітили жодного такого модного, як нині у наших забудовників, палацу. Це скромні одноповерхові котеджі, з доглянутим газоном та квітами на подвір’ї — і все це коштує від 200 тисяч євро і більше. Ну, а щоб прокататися в автобусі, потрібно заплатити 2-3 євро, щоб припаркуватися машиною — 2 євро. А заробітні плати — це вже, залежно від спеціальності. Я б не сказала, що німці дуже розкошують, навпаки — економлять на всьому, що для українців поки що незвично. 

— Ірино Леонідівно, повертаючись до модернізації житла, чи є якісь пільги по кредитах для тих, хто бажає провести такі роботи?
— Так, є пільговий кредит на модернізацію житла — 1,4 відсотки. Держава всіляко підтримує заходи з енергозбереження. Але, знаєте, що нас дуже здивувало, то це те, що німці зносять цілі будинки, які ще в досить нормальному стані. У нас дуже багато таких будинків і ще й значно гірших — у них живуть люди десятиріччями. А тут без жалю просто змітають з лиця землі. Зате в санованих будинках всюди господарський підхід — і батареї з терморегуляторам, і якщо в будинку виникає якась проблема, скажімо, протікає дах, то це вже проблема всіх мешканців, а не лише жителів останнього поверху. Всі рішення приймаються спільно всіма мешканцями будинку, а автономне опалення — це не в кожну квартиру свій котел, а один спільний котел на будинок. Тут широко впроваджені енергопаспорти на будинки.
Ще цікаві виходи з квартир — вони також уквітчані і озеленені, біля кожного під’їзду — неначе паркова зона. Взагалі тут дуже красиві парки — люди відпочивають просто на газонах — саме відпочивають, а не розпивають спиртні напої. Ми за весь час нашої поїздки ніде на вулицях не бачили жодного п’яного — тут це суворо карається великими штрафами. У парках вільно бігають білочки, зайці, в озерах плавають лебеді. Ми ніде не бачили жодної бродячої собаки.
Німці дуже дбають про здоров’я своїх громадян, тривалість життя тут одна з найбільших у світі, а нині ставиться завдання про те, щоб діти, які народжуються в Німеччині сьогодні, прожили, як мінімум, 100 років. 

— Наскільки тісними є в Німеччині родинні стосунки — чи допомагають батьки дітям «ставати на ноги», і чи підтримують вже дорослі діти своїх стареньких батьків?
— На жаль, це не так. Діти дуже рано стають самостійними і всього в житті досягають самі. Знову ж вони неохоче доглядають за своїми немічними батьками — тут багато будинків престарілих, де і доживають свого віку старенькі. Нам цього не зрозуміти, але такий вже тут менталітет. Молоді сім’ї живуть переважно у громадянському шлюбі і, навіть маючи дітей, неохоче розписуються, бо у кожного на той час вже є всій капітал, яким не хочуть ризикувати на випадок розлучення. 

— Що говорять німці про Україну?
— Тут люблять нашу країну, люблять братів Кличків, про яких знають практично все і поважають країну, яка дала світові таких знаменитостей. 

— Ірино Леонідівно, в чому переконала, (чи навпаки), вас ця поїздка?
— Вона ще раз переконала нас у тому, що заходи з енергозбереження мають стати невід’ємною часткою нашого життя. Те, що вони обов’язково мають впроваджуватися, вже доведено на прикладі Німеччини і багатьох розвинених європейських країн. 

Розмовляла Лариса ГЕМБАРСЬКА,
газета «Звягель-інформ»