2008-04-15 | Чернігів

Чернігівстандартметрологія: "постільні" небезпеки

Споживач, що б він не купував, ризикує. Тому найперша умова: дивись, що купуєш!

Особливі вимоги – до якості постільної білизни. Адже не випадково іще Гі де Мопассан казав: "Ліжко – це наше життя. Тут ми народжуємося, тут кохаємо, тут ми вмираємо".

Про правила вибору постільної білизни розповіли експерти під час семінару у рамках Спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН "Спільнота споживачів та громадські об’єднання".

Білизна давня, як піраміди

У ліжку людина проводить більше третини свого життя. А від того, як ми висипаємося, залежать інші дві третини. Бо без повноцінного сну немає ні гарного самопочуття, ні повноцінної праці.
Тому і білизна має бути якісною та комфортною – гарно виглядати, бути приємною на дотик, не парити, пропускати повітря, не електризуватися, гарно пратися тощо.

На цьому наголосила начальник Центру Всеукраїнського державного науково-виробничого Центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів Наталія Попова.

Вона розповіла, що історія постільної білизни почалася із розвитком ткацтва. Іще давні єгиптяни уміли виготовляти тканини із льону, китайці – з шовку.

А ще раніше наші пращури здобували волокна із луб’яних рослин і плели тканини.

Натуральна чи синтетична?
І на сьогодні натуральні тканини лишаються незамінними для постільної білизни. Бавовняні, лляні, шовкові вироби якнайкраще підходять для сну.
Матеріали зі штучних волокон, наприклад, віскозу, одержують шляхом переробки натуральної сировини. За своїми властивостями віскоза близька до бавовни.

А от синтетичні волокна – нейлон, лавсан, капрон – викликають багато питань. Вони погано вбирають вологу та пропускають повітря, накопичують шкідливу для здоров’я статичну електрику. Тому потребують частого прання. Та й загалом – спати на "скляній" білизні не дуже комфортно.
Постільна білизна в Україні не підлягає обов’язковій сертифікації.
Але якщо тканина містить хімічні волокна – виріб повинен мати погодження Мінздраву, що її можна використовувати у якості постільної білизни.

Імпортна білизна також має документи, які підтверджують її якість: Декларація або сертифікат про відповідність.
"И подушка, как лягушка…"

Що ж відрізняє якісну постільну білизну від неякісної?
Як розповіла Наталія Попова, фахівці розрізняють кілька груп вимог до постільної білизни.

Перша – гігієнічні.
Постільна білизна має бути гігроскопічною (добре поглинати вологу, адже уві сні людина пітніє). Повітропроникною – щоб тіло дихало та відпочивало. Білизна не повинна електризуватися.

Друга група показників: вміст шкідливих речовин, що можуть зашкодити людині. Наявність формальдегідів, пестицидів, важких металів тощо фахівці перевіряють у спеціальних лабораторіях.

"Найлегші випробування – на стійкість фарби до води, сухого тертя, поту та інших фізико-механічних випробувань", - пояснила Наталія Попова.
Зокрема, якщо фарба "береться" від тертя – спати на такій білизні небезпечно. Хтозна, що за фарба використана?..

Якість і тільки якість!

Остання група – власне показники якості.

Лінійні розміри (довжина і ширина) мають бути стандартними і підходити покупцю.

Поверхнева густина – кількість переплетінь ниток на квадратний сантиметр. Видна неозброєним оком. Має бути достатньою, інакше білизна швидко протреться.

Розривальне навантаження та число циклів прання – якщо ці величини недостатня, тканина легко рветься.

Зміна лінійних розмірів після прання – чи не "сідає" тканина.
Невтішні експертизи

На замовлення проекту "Спільнота споживачів та громадські об’єднання" фахівці провели випробування кількох комплектів постільної білизни різних виробників.

Висновки для споживачів невтішні: стандарту не відповідав жоден перевірений зразок.

Більш-менш якісним виявився тільки комплект дитячої постільної білизни з Хмельницької області. Але і він "сідав" після прання.

Інші комплекти мали більше недоліків. Наприклад, линяли чи не були стійкими до тертя. Це означає, що, поспавши на червоній наволочці, споживач прокинеться червоним.

За словами Наталії Попової, виробники користуються необов’язковістю сертифікації та не перевіряють свою продукцію. А страждаємо через те – ми, споживачі.

Найбільше пані Наталію дивує те, що і дитяча постільна білизна не підлягає обов’язковій процедурі перевірки.

За законом, пояснила вона, підлягає обов’язковій сертифікації продукція для немовлят: пелюшки, льолі.

"Пояснюється це так - тільки те, що контактує з тілом. Важко уявити, як інший одяг, підгузники, постільна білизна не контактують з тілом?!" – додала Наталія Попова.

Споживач! Дивись уважно!
Якщо виробники не поспішають випускати якісне – допомогти собі можемо тільки ми, споживачі.

Як це зробити?

Фахівці радять не купувати постільну білизну у випадкових місцях, на базарах, там, де не дають чека. Хоча пані Попова не додає оптимізму: якщо білизна виявиться неякісною, то і з чеком довести свою правоту буде нелегко.

Тому – дивимося одразу при купівлі!

На маркуванні постільної білизни має стояти адреса, телефон, торгівельний знак виробника. А також – склад тканини, умови експлуатації та догляду (можуть бути зазначені символами), дата виготовлення.

Наталія Попова радить обов’язково розгорнути комплект і подивитися на акуратність пошиття. Чи рівні строчки? Чи використано спеціальних шов для білизни? Чи підібрано нитки у колір тканини? Усе це – показники якості.

Вона додала, що рука людини – прекрасна лабораторія. І дотик до майбутньої покупки багато про що говорить. Чи приємна білизна на дотик? Адже доведеться на ній спати.

І останнє: ніколи не використовуйте постільну білизну, попередньо не виправши!

Прес-служба ДП "Чернігівстандартметрологія"