Миргород – гоголівський край

З Україною, з Миргородщиною геніальний письменник М.В.Гоголь глибоко пов’язаний не тільки душею, а й усією своєю творчістю. Свого часу Шевченко, Куліш, а пізніше й Драгоманов, вважали Гоголя українським письменником, що писав російською мовою. І сьогодні ми по праву називаємо Миколу Васильовича національною гордістю і українців, і росіян, бо він є і буде тим золотим містком, що єднає два братні народи. Для нас, миргородців, неперевершений чародій слова є ще ріднішим, адже він наш земляк, який народився та зростав на благословенній Миргородщині. 



На знімках: 

1. Пам’ятник М.В.Гоголю на залізничному вокзалі м. Миргорода. 







2. На Сорочинському ярмарку. 







3. Пам’ятник Миргородським козакам - в образі гоголівського Тараса Бульби. 







Мабуть, не знайдеться серед нас таких, хто б не зачитувався іскрометними повістями Гоголя, і, зокрема, тими, що увійшли до збірки “Миргород”. 



Влучно сказав Микола Васильович Гоголь про тогочасне місто Миргород у “Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”: 



“Чудове місто Миргород! Яких тільки немає в ньому будинків! І під соломою, і під очеретом, і навіть під дерев’яною покрівлею; праворуч вулиця, ліворуч вулиця, скрізь прегарні тини; по них в’ється хміль, на них висять горшки, з-за них соняшник показує свою сонцеподібну голову, червоніє мак, виглядають товсті гарбузи… Розкіш! Тини раз у раз бувають прикрашені речами, які надають їм ще більшої мальовничості – чи напнутою плахтою, чи сорочкою, чи шароварами. В Миргороді немає ні злодійства, ні шахрайства, і через те кожен вивішує на тин, що хоче. Як будете ви підходити до майдану, то вже, певне, спинитесь на якийсь час полюбуватися краєвидом: там стоїть калюжа, дивовижна калюжа! Єдина, яку тільки удалося вам побачити на віку! Займає вона мало не весь майдан. Прекрасна калюжа! Доми і домочки, що здалеку можуть здатися копицями сіна, обступивши її навкруги, дивуються з краси її…” 



До збірки “Миргород” М.В.Гоголь узяв епіграф із записок одного мандрівника: “Хоча в Миргороді випікають бублики із чорного тіста, але досить смачні”. Так, у рідному Миргороді для Гоголя бублики були смачними навіть із чорного тіста. 



Російський письменник Гіляровський розповідає у своїй книзі “По следам Гоголя” про те, що деякі події і герої у творах Миколи Васильовича наче взяті з життя Миргорода. Миргород багато в чому нагадує місто з ”Мертвих душ”. А “Ревізор”? Хіба він не був навіяний отією похмурою дійсністю? Адже хабарництво, підкупи, здирництво, кар’єризм, бюрократизм, що поросли густими хащами по всій Росії, - все це було і в Миргороді. А як колоритно Микола Васильович Гоголь описав миргородських обивателів ХІХ ст. у “Старосвітських поміщиках”, не говорячи вже про повість “Тарас Бульба” (дослідники літературної спадщини Гоголя одним із прототипів Тараса Бульби називають полковника Миргородського козачого полку Матвія Гладкого). Словом, можна сміливо стверджувати, що майже вся творчість М.В.Гоголя так чи інакше пов’язана з Миргородським краєм. 



На знак великої любові до письменника ще у середині XIXст. миргородці порушували питання про спорудження в місті художньо-промислової школи ім.М.В.Гоголя. Її будували довго, але будували, як кажуть, на віки. Царський уряд коштів не виділяв, усі витрати на себе взяло місцеве земство, знадобилися й добровільні пожертви миргородців. У 1896 році Гоголівську школу було відкрито. Цю подію видатний український письменник М.Коцюбинський назвав “світлим явищем”. Сьогодні в керамічному технікумі ім.М.В.Гоголя готують висококваліфікованих технологів, художників-дизайнерів та інших спеціалістів. 



У технікумі діє унікальний музей, в якому зібрана багатюща колекція художньої кераміки, у тому числі і на гоголівську тематику. По всьому світу - у Західній Європі, США, Латинській Америці зберігаються самобутні українські керамічні вироби, майоліки, виготовлені вихованцями цього навчального закладу.

Свято бережуть пам’ять миргородці про славного земляка – на привокзальній площі доброю усмішкою вас привітає Гоголь у бронзі, біля керамічного технікуму – ще одна скульптура геніального письменника, а на території санаторію ім.М.В.Гоголя - скульптурна композиція гоголівських персонажів - Івана Івановича та Івана Никифоровича. 



Ім’я М.В.Гоголя носить центральна вулиця Миргорода. Це головна артерія міста – найдовша вулиця, яка пролягає через увесь Миргород. І увібрала вона майже всю історію нашого стародавнього міста.

На мальовничій околиці Миргорода розташований відомчий санаторій ім.М.В.Гоголя державного підприємства “Південна залізниця”. Це один із найсучасніших санаторіїв України і світу, де створено всі умови для ефективного лікування і відпочинку. Про увагу влади і громади до проблем охорони здоров’я залізничників краще слів промовляє той факт, що лише півроку тому у цьому санаторії на рівні п’ятизіркових європейських готелів здано в експлуатацію новий спальний корпус сімейного типу. 



Миргород розташований на перехресті гоголівських туристичних маршрутів. А тому багато шанувальників творчості Гоголя щороку по дорозі на Сорочинський ярмарок зупиняються, щоб переобідати чи відпочити у ресторанно-готельному комплексі “Гоголь”. 



Цей комплекс успішно працює в нашому місті із 2006 року. До нього входять ресторан, який не тільки славиться кухнею і обслуговуванням, а і пропонує обслуговування туристів поза межами ресторану, та готель із восьми номерів підвищеного комфорту. На території готелю діє дитячий майданчик. Улітку тут пропонують відвідувачам послуги прокату велосипедів, веломобілів, роликових ковзанів тощо.

Комплекс “Гоголь” проводить власні благочинні програми, спрямовані на допомогу дітям-інвалідам та дітям із малозабезпечених сімей. 



Миргород – гоголівський край. Про це завжди пам’ятає Миргородська міська влада.

Уже сьогодні Миргород і миргородці готуються до визначної події – відзначення 200-річчя від дня народження М.В.Гоголя, яке святкуватиме вся прогресивна світова спільнота наступного, 2009 року.

У квітні 2007 року при Миргородській міській раді було створено організаційний комітет із підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження М.В.Гоголя. Ним було розроблено чимало конкретних цікавих і дієвих загальноміських заходів, до яких залучалися всі - від влади до громади, аби гідно вшанувати генія гоголівського краю. Організаційний комітет оголосив конкурси на кращі ідеї проектів пам’ятників Миргородським козакам та Гоголівським героям. А вже у жовтні того ж таки року за сприяння міської влади в місті було відкрито сквер Козацької слави та пам’ятник Миргородським козакам (автор проекту – Д.О.Коршунов, співавтор – В.П.Голуб). Конкурс на кращу ідею пам’ятника Гоголівським героям триває. (Пам’ятник планується спорудити біля славнозвісної Миргородської калюжі, де буде обладнано і набережну). І, думається, незабаром і ця архітектурна споруда прикрасить наше місто. 



До 200-річчя від дня народження М.В.Гоголя за сприяння Миргородської міської ради уже випущено картографію “Миргород”, загальним тиражем 5 тисяч примірників, на черзі – випуск книг, присвячених знаменній даті. 



Словом, сьогодні Миргородська міська влада і громада докладають чимало зусиль, аби гідно зустріти 200-річчя від дня народження літературного генія. 



“Знаю, що ім’я моє після мене буде щасливішим від мене…” – писав свого часу М.В.Гоголь. І він не помилився. 



Валентина Денисенко,

газета "Миргород наш дім"