Головна | Зробити стартовою |  Проект Інституту трансформації суспільства   
   
Сьогодні Вт, 24 жовтня, 
Срочная ликвидация чп харьков - услуги компания "Инком ЮРЭК".
Карта порталу
Реклама
RSS-експорт
Украинские города в Интернете
Ukrainian cities in Internet
Головне
Адміністративно-  
    територіальний устрій України
Законодавство України
Книги та статті
Газета „Місто і люди”
Ділова інформація
Довідкова інформація
Фотогалерея міст
Архів новин
Форум
Розсилка новин
Всеукраїнська рада
міських голів
Міста-партнери проекту
Муніципальне
консультативне бюро
Партнерство міст
Міжнародний досвід
місцевого самоврядування
Австрія
Швейцарiя
Фінлядія
Норвегія
Швеція
Франція
Нідерланди
Польща
Словаччина
Проекти ІТС
Центри НАТО в регіонах
України
Розвиток міст шляхом євроін-
теграції: досвід країн
Вишеградської групи для
України
Європейська перспектива
українських міст у контексті
польського досвіду (на
прикладі міста Феодосія)
Партнерство малих міст
України та малих міст країн
Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого
самоврядування – для
українських міст
Вивчення шведського досвіду
місцевого самоврядування
Налагодження співпраці між
діловими колами українських
та польських міст
Веб-проекти ІТС
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналі-
тичний сервіс столиці
України
Міські оголошення
Робота і навчання в Україні
Форум
Вибори в Україні:
народ має знати правду
Інтернет-конференції
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
 
Про проектУчасники проекту "Українські міста в Інтернеті"Як долучитися до проекту?
Алушта Вінниця Київ
Ковель
Новоград-Волинський Севастополь
АлчевськВознесенськ КоростеньНовомиргородський районСєвєродонецьк
БахмачВолочиськ Куп'янськПирятинСкадовськ
БердичівГадяч КоростишiвПрилукиСміла
Біла ЦеркваГородня МиколаївПрилуцький районФастів
БориспільЖитомир МиргородРомниХмільник
БровариЗолотоноша НетішинСарниЧеркаси
Васильків КалушНіжинСваляваЧернігів
Вишгород Карлівка Нікополь Світловодськ Южноукраїнськ
  
Ойва Мюллюнтаус,
керівник з питань розвитку Союзу муніципалітетів Фінляндії

Доходи і видатки муніципалітетів.
Планування та управління фінансово-економічною діяльністю
 
Спочатку будемо розглядати структуру доходів і видатків муніципалітетів, розрахунки, за допомогою яких відбувається управління економічною діяльністю муніципалітетів, і особливо питання, як відбувається вирівнювання доходів муніципалітетів, наприкінці – коротко питання, що стосуються контролю над діяльністю муніципалітетів.

Державна економіка становить половину загального ВНП, у тому числі 2/3 – це місцеві органи самоврядування. Муніципалітети відповідають, головним чином, за охорону здоров'я, навчання й соцзабезпечення, а також за проведення дозвілля. Держава відповідає за оборону, поліцейську службу, розвиток економіки країни. Державне фінансування розвитку навколишнього середовища і житлового господарства становить невелику суму, оскільки це все в основному не його сфера. Якщо парламент захоче надати муніципалітетам нові повноваження, потрібно забезпечити їх фінансування. Намагаємося, щоб рівень державних субвенцій, який надається муніципалітетам, був однаковим рік у рік.

Видатки муніципалітетів відбивають їх економічну діяльність. Головним чином муніципалітети самі надають послуги, а тому майже половина витрат муніципалітетів становить заробітна плата. Загалом у муніципальній сфері виробництва послуг зайнято понад 400 тис. осіб. 
Видатки муніципального сектора Фінляндії, 2006 р.
Вид видатків
%
Зарплата
40
Соціальні виплати та пенсії
13
Закупівля матеріалів
10
Закупівля послуг
16
Допомога
6
Виплата займу
3
Інвестиції
10
Інші витрати
2
Загалом
100
У 2006 р. загальний розмір видатків муніципального сектора Фінляндії – 32,1 млрд. євро.

Середня зарплата в муніципальному секторі становить 27 тис. євро в рік. Найкраще заробляють чиновники (керівники муніципалітету), лікарі, викладачі та директори професійних училищ. Муніципалітети дуже мало випускають товарів, а тому витрати на закупівлю матеріалів сягають 10%. Крім того, муніципалітети купують послуги у приватного сектора, який забезпечує, наприклад, догляд за старими, за дітьми в дитячому садку або в родині. Частка послуг, що закуповується у приватних організацій, постійно зростає, а відтак скорочується частка витрат, що призначена для власних співробітників муніципалітетів. 

Більша частина послуг муніципалітетів надається в соціальній сфері. Четверта частина надаваних послуг – у сфері освіти та культури. П'ята частина – послуги інфраструктури, як-от: водопостачання, утилізація сміття, утримування доріг. 

Більша частина доходів муніципалітетів формується за рахунок податкових надходжень – 46%, з них 40% – муніципальний податок, 4% – суспільний податок (від підприємств, які працюють на території муніципалітету; у середньому від них муніципалітет одержує 23%, але більша частина цього податку йде державі), 2% – податок із нерухомості. Це власні, місцеві податки муніципалітетів, зібраних у громадян. ПДВ, податок від капіталу й від дивідендів, а також від відчуження і заповіту одержує повністю держава. 

Доходи муніципального сектора Фінляндії, 2006 р.
Вид надходжень
%
млрд. євро
Податки
46
14,8
Державні дотації
17
5,4
Доходи від діяльності
27
8,9
Інвестиційні доходи
4
1,2
Залучені кредити
4
1,5
Інші доходи
2
0,6
Загалом
100
32,4

 17% доходів муніципалітети одержують від державних дотацій. 27% – доходи від власної діяльності (платежі громадян за послуги), у тому числі 16% – це податок із електроенергії, води, за стоки й вивіз сміття, 5% – доходи від платежів (виплати за дитину в дитячому садку, за разові медичні послуги). Суми податкових платежів і державних дотацій можуть значно коливатися в різних муніципалітетах. 

Максимально доходи від місцевих податків становлять 2/3 доходів муніципалітетів, а мінімально – 1/4. Наприклад, Хаміна – маленьке місто (10 тис. мешканців), але в ньому розташований великий порт, що дозволяє муніципалітету одержувати 35–40% доходів від діяльності та платежів.  


Загалом виробництво комунальних послуг (енергогенерація і постачання, водоканал) є рентабельним та самоокупним. Громадяни платять реальну вартість комунальних послуг цим підприємствам, які є власністю муніципалітету. У принципі, баланс доходів і видатків комунальних підприємств повинен дорівнювати нулю. Вони не обкладаються муніципальними податками. Муніципальна рада визначає розміри тарифів (наприклад, плата за воду в середньому становить 2 євро за кубометр). Система звітності комунальних підприємств дуже прозора. За їх діяльністю здійснюється чіткий аудиторський контроль. Муніципалітет оплачує послуги незалежних аудиторів для муніципальної економіки та окремих підприємств.

Муніципалітет продає свою власність тільки в тому випадку, якщо в нього складна фінансова ситуація. Але зазвичай він надає в довгострокову оренду земельні ділянки. Муніципалітети купують так звану сиру, неопрацьовану землю дешево, потім облаштовують там інфраструктуру, підводять інженерну мережу та продають уже дорожче, оскільки вони мають монополію на розподіл і планування ділянок у країні.

Інвестиції та амортизація включаються у вартість послуг комунального підприємства (у тариф). Як правило, тариф на воду для населення і підприємств однаковий, а от вартість стоків для підприємств може бути вищою.

Муніципалітети збирають по всій країні 13,7 млрд. євро щорічно, а дотації, які надаються їм державою, становлять 6,5 млрд. євро. 
 
Оскільки доходи від податків у муніципалітетів зовсім різні, то держава вирівнює їх доходи. Розглянемо цей механізм на прикладі двох муніципалітетів Фінляндії – найбіднішого Меріярві та найбагатшого Эспоо. Дохід від податку з одного жителя Меріярві становить тільки 1 419 євро, а в Эспоо – понад 4 045 євро. У країні кожному муніципалітету гарантується в середньому 95% доходів від податку. Якщо ми візьмемо суму доходів від податків по всій країні, розділимо її на загальну кількість жителів, то одержимо на одного жителя 2 631,03 євро. Отже, кожному муніципалітету гарантується саме така величина податкових доходів. Тож держава виплачує бідному муніципалітету Меріярві додатково на кожного громадянина ще близько 1000 євро. Щоб профінансувати цю частину податків, у багатого муніципалітету Эспоо вилучається 600 євро з людини. Загалом 337 муніципалітетів Фінляндії потребують такого вирівнювання. Дуже багатих муніципалітетів, у яких стягуються зайві податкові надходження, – 78. Щороку ці суми переглядаються. У 2006 р. розрахунок здійснюється за результатами 2004 р.

Економіка муніципалітетів розглядається як із погляду доходів від діяльності, так і з погляду інвестицій. Муніципалітети підраховують свої прибутки та збитки, і цей баланс показує, як доходи, заплановані на рік, покриваються видатками без інвестицій та кредиту.Якщо доходів недостатньо, виявляються можливості залучення інвестицій, позик, продажу основних власних засобів та ін.
Муніципалітети дотримують загальних принципів фінансової звітності, прийнятих у Фінляндії.
 
У довгостроковому періоді муніципалітет має бути спроможним самостійно фінансувати свої витрати і збалансувати економіку. В останні роки рівень інвестицій набагато перевищував власні доходи, що свідчить про наявність дефіциту. Під інвестиціями мається на увазі вкладання коштів у будівництво нових інженерних, водопровідних і каналізаційних мереж, а також у реконструкцію старих. Це можна зробити і за рахунок кредиту, його можна взяти навіть у фінансових організацій інших країн. Якоюсь мірою частина державних дотацій також  іде на інвестиції, наприклад, на будівництво шкіл і дитячих садків, але ця частка постійно скорочується. У принципі, муніципалітети повинні справлятися із своїми завданнями власними коштами.

У 2006 р. був виданий закон, що зобов'язує муніципалітети балансувати свої бюджети. Якщо муніципалітет два роки поспіль матиме дефіцит бюджету, то він мусить скласти економічний план таким чином, щоб у наступному році показати профіцит, аби покрити витрати всіх дефіцитних років. А якщо муніципалітет не в змозі цього зробити? Тоді, як пропонується в новому законопроекті, держава може ухвалити рішення про примусове злиття одного муніципалітету із сусіднім.

У кого ж муніципалітети беруть кредити й позики? На початку 90-х років був створений спеціальний муніципальний банк “Kuntarahoitus” (www.kuntarahoitus.fi/eng). Третю частину кредитів муніципалітети беруть саме в нього, а також звертаються до приватних банків, у тому числі закордонних. Кредит довіри до муніципального банку відповідає категорії 3А. Це такий самий рейтинг, як у Державного банку Фінляндії. Загалом муніципалітети запозичили у 2006 р. кредитів на суму понад 8 млрд. євро. У середньому ставка за кредитом становить 3,5%.

У Фінляндії існує загальний Центр гарантів, який створили муніципалітети відповідно до закону, виданого Парламентом. Вони взяли на себе зобов'язання фактично оплатити кредит того муніципалітету, який не зможе зробити це самостійно. Центр гарантів має невеликий  засновницький капітал, але гроші для викупу кредитних зобов’язань муніципалітету-боржника збиратимуться тільки після того як хтось не оплатить свій кредит. Грошовий внесок залежатиме від кількості жителів і рівня доходів кожного муніципалітету.

Фінансово-господарська діяльність муніципалітетів підлягає контролю – внутрішньому та зовнішньому. Зовнішніми органами контролю є ревізійна комісія муніципальної ради і професіонал-аудитор. Ревізійна комісія – політичний орган муніципалітету. Голова та  заступник голови ревізійної комісії обов’язково мають бути депутатами, а її члени – як правило. Завдання ревізійної комісії – вибрати професіонала-аудитора, що надаватиме щорічний висновок про економічну діяльність муніципалітету. Одночасно із фінансовим звітом муніципальній раді надається висновок аудитора. Ревізійна комісія перевіряє, наскільки розумно та економно працювали органи місцевого самоврядування впродовж року.

Професіонал-аудитор зазвичай запрошується з аудиторської фірми. Він повинен мати фахову освіту і бути атестований державним органом. Аудитор перевіряє насамперед, щоб чиновницький апарат працював у рамках законності й дотримувалися рішень, прийнятих правлінням та муніципальною радою. Один раз у рік аудитор надає фінансовий висновок про господарську діяльність і говорить про те, чи варто затвердити рахунок про прибутки та збитки. Якщо виявлені якісь порушення в діяльності, аудитор може висловити попередження. Забороняється критикувати в річному звіті доцільність прийняття законних рішень радою депутатів із будь-якого питання.

Професіонал-аудитор – цілковито незалежна від правління міста особа. Перш ніж найняти його, потрібно провести процедуру конкурсу, що здійснюється раз у чотири роки.  

Внутрішня перевірка означає, що керівництво муніципалітету повинне проводити перевірки та здійснювати контроль ізсередини. У великих містах для цього призначається в муніципалітеті спеціальний ревізор. Об'єктами внутрішнього контролю можуть бути:
        контроль системи управління ризиком,
        контроль за використанням коштів,
        контроль за володінням власністю,
        контроль за виконанням поставлених цілей,
        контроль за дотриманням інструкцій і чинних положень,
        контроль за кваліфікаційною та достовірною оцінкою результатів діяльності муніципалітету.

Внутрішній контроль особливих позицій:
        постачання,
        виплати заробітної плати,
        відрахування й повернення ПДВ,
        безпеки інформаційних систем,
        оплати соціальної допомоги та дотацій.

[версія для друку]

 
 
Новини міст України
2017-10-23 | Новоград-Волинський
2017-10-23 | Житомир
2017-10-23 | Житомир
2017-10-23 | Житомир
2017-10-23 | Вишгород
2017-10-23 | Новоград-Волинський
2017-10-23 | Новоград-Волинський
2017-10-23 | Скадовськ
2017-10-23 | Новоград-Волинський
2017-10-23 | Золотоноша
2017-10-23 | Новоград-Волинський
2017-10-23 | Новоград-Волинський
2017-10-23 | Новоград-Волинський
2017-10-23 | Новоград-Волинський
Всі новини   
Оголошення
2017-10-23 | Новоград-Волинський
Графік засідань погоджувальної ради та постійних комісій міської ради з розгляду питань порядку денного вісімнадцятої сесії міської ради сьомого скликання
2017-10-23 | Новоград-Волинський
Оголошується конкурс на кращий ескізний проект пам’ятника
2017-10-23 | Новоград-Волинський
Запрошуємо на громадське обговорення у формі засідання круглого столу
Всі оголошення   
Опитування на порталі
Що Ви будете робити, якщо ціни на газ та інші житлово-комунальні послуги підвищаться на 50%?
буду платити за новими тарифами
буду платити за старими тарифами
не буду платити
буду брати участь у будь-яких акціях протесту
не визначився
 
Архів опитувань
 
Новини Києва
2013-08-24 15:19
Під час ходи опозиції міліція відбила в активістів "простреленого" Януковича
2013-08-24 00:59
Посол США відзначив атмосферу духовності та радості під час освячення Патріаршого собору УГКЦ
2013-08-24 00:55
Екологи створять патруль, щоб вберегти опале листя в парках
2013-08-24 00:52
Директор "Київської Русі" заявляє про рейдерське захоплення кінотеатру
2013-08-24 00:50
Правники радять судитися з владою за мирні зібрання
2013-08-24 00:49
На Гончара відтворили мультик "Жив-був пес"
Всі новини   




TyTa