Головна | Зробити стартовою |  Проект Інституту трансформації суспільства   
   
Сьогодні Чт, 19 жовтня, 
Карта порталу
Реклама
RSS-експорт
Украинские города в Интернете
Ukrainian cities in Internet
Головне
Адміністративно-  
    територіальний устрій України
Законодавство України
Книги та статті
Газета „Місто і люди”
Ділова інформація
Довідкова інформація
Фотогалерея міст
Архів новин
Форум
Розсилка новин
Всеукраїнська рада
міських голів
Міста-партнери проекту
Муніципальне
консультативне бюро
Партнерство міст
Міжнародний досвід
місцевого самоврядування
Австрія
Швейцарiя
Фінлядія
Норвегія
Швеція
Франція
Нідерланди
Польща
Словаччина
Проекти ІТС
Центри НАТО в регіонах
України
Розвиток міст шляхом євроін-
теграції: досвід країн
Вишеградської групи для
України
Європейська перспектива
українських міст у контексті
польського досвіду (на
прикладі міста Феодосія)
Партнерство малих міст
України та малих міст країн
Вишеградської групи
Фінський досвід місцевого
самоврядування – для
українських міст
Вивчення шведського досвіду
місцевого самоврядування
Налагодження співпраці між
діловими колами українських
та польських міст
Веб-проекти ІТС
Мій вибір - NATO
КИЇВ - інформаційно-аналі-
тичний сервіс столиці
України
Міські оголошення
Робота і навчання в Україні
Форум
Вибори в Україні:
народ має знати правду
Інтернет-конференції
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
 
Про проектУчасники проекту "Українські міста в Інтернеті"Як долучитися до проекту?
Алушта Вінниця Київ
Ковель
Новоград-Волинський Севастополь
АлчевськВознесенськ КоростеньНовомиргородський районСєвєродонецьк
БахмачВолочиськ Куп'янськПирятинСкадовськ
БердичівГадяч КоростишiвПрилукиСміла
Біла ЦеркваГородня МиколаївПрилуцький районФастів
БориспільЖитомир МиргородРомниХмільник
БровариЗолотоноша НетішинСарниЧеркаси
Васильків КалушНіжинСваляваЧернігів
Вишгород Карлівка Нікополь Світловодськ Южноукраїнськ
  
2007-12-10 | Миргород

Вулиця Гоголя

Центральна вулиця Миргорода названа ім’ям нашого великого земляка – письменника Миколи Васильовича Гоголя. Ця найбільша вулиця увібрала в себе майже всю історію нашого старовинного міста.


За давніх часів, коли ще не існувало поділу на вулиці в сучасному розумінні, а місто ділилося на кутки, територія нинішньої вулиці Гоголя входила до різних історичних районів: Підварків, Портянок, Пожежі, Базару, Гудимівки, а на правому березі річки Хоролу – до великої за площею місцевості, яка називалася Пісками. Наприкінці XVIII ст. головну артерію міста назвали Катерининським трактом, бо 1787 року готувалися до проїзду Полтавщиною імператриці Кате­рини ІІ, яка здійснювала свій вояж на Південь.


Не завжди вулиця Гоголя була такою довгою, як сьогодні, коли вона пролягає через усе місто. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. її нинішня територія ділилася на дві коротші вулиці: Полтавську – у лівобережній частині, до річки Хоролу, і Лохвицьку – на правобережжі. 1909 року на відзначення 100-літнього ювілею нашого славетного земляка вулиця одержала ім’я Гоголівської.


Сьогоднішня вулиця Гоголя розпочинається від залізничного шляхопроводу і тягнеться на північний захід. Пройдімо й ми цією вулицею та згадаймо, що, де й коли було на ній та які історичні події з нею пов’язані.


Наприкінці ХІХ ст., коли в Миргороді прокладалася залізниця, землі пообіч неї належали заможному козакові, а згодом дворянину, Юхимові Івановичу Ксьонзенкові – тодішньому міському старості, приятелеві засновника Миргородського курорту Івана Андрійовича Зубковського.


На самому початку вулиці Гоголя (це був в’їзд до Миргорода з боку села Петрівців), приблизно там, де донедавна був ресторан «Золотий Колос» і поблизу нього, в першій третині ХХ ст. були розташовані промислові підприємства й різні склади приватних власників. Тут діяли цегельний завод і канатна фабрика, охрозавод, шкірзавод. У 60-х рр. цехи шкірзаводу й цегельного заводу перейшли до ливарно-механічного заводу (пізніше став називатися арматурним).


Від вулиці Гоголя збігає донизу вулиця Ковтуна, а там і Складська вулиця. У XVIII – XIX ст. цей район називався Нижня Царина. Слово «царина» означає окраїнна земля, тоді це й справді була віддалена околиця міста. А на іншому боці вулиці Гоголя, там, де сьогодні середня школа № 3, у середині ХІХ ст. розміщалася земля миргородського поміщика Мамчича (із роду Мамчичів були миргородський городничий і поштмейстер). Правобіч від вулиці Гоголя, за сьогоднішньою школою № 3, у ХІХ ст. пролягало велике передмістя Мир­города, яке іменували узагальненою назвою Підварки.


На початку ХХ ст. межа міста проходила по сучасній вулиці Гурамішвілі. На розі вулиць Гоголя й Гурамішвілі досить велику територію сьогодні займає комбінат хлібо­про­дуктів № 1 (миргородці звикли називати його крупозаводом). Це колишній паровий вальцьовий млин купця 1-ї гільдії Ліпи Маневича Виноградова. Будівництво млина закінчилося 1903 року, а 1915 року в ньому працювали 38 робітників. За радянських часів млин Виноградова було націоналізовано, його стали називати Держмлин № 17.


Якщо стати обличчям до прохідної крупозаводу, то праворуч буде невеликий одноповерховий мурований будинок, у якому сьогодні продуктовий магазин. У 30-40-х рр. тут діяв театр-клуб Держмлина – один із найпотужніших драматичних колективів Мир­города.


Поруч із млином із 1914 року до кінця 20-х років існувала ярмаркова площа, яка займала 8 десятин землі. Тут кучани влаштовували за­гальні свята, молодь на Великдень ставила гой­далки. На вулиці Гоголя, трохи вище клубу Держмлина, наприкінці 30-х років була не­повна середня школа № 4.


На схід від млина Виноградова починався великий район Портянки. Колись це були ре­місницькі вулиці, де жило багато ткачів (за дав­нини їх називали «портянниками», звідси й назва району Портянки). Ліворуч від вулиці Гоголя розкинувся оточений водою зелений ма­сив, який миргородці здавна називають Островом. У ХІХ ст. ця земля належала мир­го­­родським поміщикам Бровкам, які були близькими знайомими предків Миколи Гоголя.


Життєво важливим і насиченим у плані урбаністичному завжди був ріг вулиць Гоголя й Старосвітської. До жовтневого перевороту 1917 року й у 20-х роках ХХ ст. за нинішнім па­м’ятником Леніну був міський зерновий склад-гамазей. Там, де сьогодні сквер, між пам’ятником Леніну й кварталом ДОСА (це перед будинками 99, 101, 103, що по вулиці Гоголя), наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. була земська лікарня. У 90-х роках ХІХ ст. в цьому закладі налічувалося 20 ліжок, працю­вали 3 лікарі, 6 фельдшерів, 1 акушерка. Коли 1904 року спорудили нові корпуси лікарні на північно-західній околиці міста, то старе при­міщення віддали під старечий будинок – бо­гадільню. Цей «богоугодний» заклад існував до 1937 року. Згодом його перевели на Хар­ківку (де нині санаторій «Слава»).


В одному дворі з богадільнею протягом кількох років до жовтневого перевороту розміщалася приватна жіноча гімназія Наталі Грановської, будинок якої за радянських часів було віддано під школу № 3. За німецької окупації 1941–1943 років приміщення школи захопив гебітскомісаріат (польова жандармерія). Поряд із 3-ю школою жила знана в Миргороді вчителька Катерина Іванівна Зубковська, донька засновника курорту, яка викладала в цій школі.


Простуємо далі вулицею Гоголя на північний захід. У дворі теперішньої гімназії імені Т.Г.Шевченка є спортивний майданчик. Ще й зараз помітно, що він розміщений у низині, яку щовесни заливала вода. Як із покоління до покоління переповідають миргородці, за давніх часів там був селітряний завод, де варили селітру – важливий компо­нент для виробництва пороху.


Будинок нинішньої гімназії імені Т.Г.Шев­ченка був споруджений 1937 року для тодішньої середньої школи № 7, якій було присвоєне ім’я великого поета. Після звільнення Миргорода від німецьких окупантів у школі протягом двох місяців містився Бакинський госпіталь, а згодом, у 1943 – 1944 роках, миргородський госпіталь. По війні нумерація міських шкіл змінилася, і сьома школа стала шостою. Відтоді – випадково чи ні? – «загубилося» й її шевченківське найменування, у школі розпочалося викладання предметів російською мовою. У 90-х роках школу перетворено на гімназію, було відновлено й присвяту – імені Т.Г.Шевченка.


Чому саме цій школі було присвоєно ім’я великого Кобзаря? Як розповідали старі жителі міста (певна річ, за переказами від по­передніх поколінь миргородців), коли Тарас Григорович у 1845 – 1859 роках приїздив до Миргорода, він зупинявся тут у своїх знайомих, прізвища яких, на жаль, людська пам’ять не зберегла. Їхня хата під очеретяною покрівлею стояла біля нинішньої гімназії, приблизно на місці сучасного красивого будинку служби зайнятості (спорудженого 1999 року). Чи не єдиний слід, який ще збе­рігся від шевченківської пам’ятки, – це картина миргородського маляра Якова Усика «Школа в Миргороді» (1940). На ній видно ріг тієї хати, де бував Шевченко.


1913 року на Гоголівській вулиці діяли Гранд-Отель і так звані комерційні номери, а неподалік на базарі – готель купця Стельмаха. Був готель і на місці сучасного триповерхового будинку міського й районного суду (нині вулиця Гоголя, 133); із кінця 40-х років до 1955 року в одному будинку з цим готелем тулилася й міська бібліотека.


Уздовж правого боку вулиці Гоголя, від універмагу до нинішнього входу на курорт, тяглися бідні єврейські хатки, низькі, з вікнами при самій землі. На місці ж сучасного універмагу до жовтня 1917 року був багатий ресторан купця Михайла Ілліча Письменного. Там, де сьогодні газон між універмагом і готелем «Миргород», стояв будинок миргородського міщанина, фотографа й майстра-винахідника Євни Фрога, у якому був його відомий фотосалон; тут таки Фрог вів торгівлю годинниками й золотими виробами. Торгував золотом у своєму магазині на Гоголівській вулиці також міщанин Басін.


Центральна частина головної вулиці Миргорода на початку ХХ ст., як і сьогодні, була насичена усілякими закладами торговельного, побутового й розважального при­значення. Тут були аптеки Чернера і Шейніна, пивні склади купця Гіршмана, компанії «Нова Баварія» і князя Кочубея, яєчний склад Альперіна, стояли численні крамниці, ятки тощо.


Перед базаром, на розі вулиць Гоголя й теперішньої Воскресінської, 1951 року спорудили районний Будинок культури з характерними для сталінських часів елементами архітектурного стилю. Будували його із цег­ли, привезеної із села Савинців, із розібраної сільської Вознесінської церкви. Чи не з цієї причини таким недовговічним виявився храм соціалістичної культури, котрий не простояв і 50 років, як став аварійним?


За Будинком культури, у глибині двору, ближче до нинішнього автовокзалу, до війни була Миргородська МТС (машино-тракторна станція), та сама, на якій у 30-х роках працювала трактористка Олеся Кулик, котра стала відомою на всю Україну завдяки віршеві Пав­ла Тичини «Пісня трактористки».


До кінця XVIII ст. у Миргороді зберіга­лися залишки старовинної фортеці. Одним боком фортеця виходила на сучасну вулицю Гоголя. На захід і південний захід від стіни фортеці за часів пізнього середньовіччя про­стягався так званий ретраншемент – допоміжне оборонне укріплення, яке наприкінці XVIII ст. уже втратило свою фортифікаційну функцію й перетворилося на торговельно-ремісницький район (це територія сучасних вулиць Якова Усика, Воскресінської, Кашинського, Старосвітської, Заливної).


Базар існував у Миргороді ще з XVII ст., і був він на тому самому місці, що й сьогодні, хіба що його трохи відтіснив на захід від го­ловної вулиці сквер, посаджений наприкінці 70-х – на початку 80-х років ХХ ст.


Нинішній центральний вхід до курорту на початку ХХ ст. був початком вулиці Казна­чейської, яка тяглася на схід до річки, через те­риторію сучасного курорту. Названо було вулицю Казначейською через те, що вона починалася від новоспорудженого на той час будинку повітового скарбництва («казначейства»). Цей будинок зберігся й сьогодні, у ньому один із корпусів санаторію «Хорол».


Базарна, або торгова, площа займала досить велику територію. Вона доходила до нинішньої вхідної арки курорту. Миргородці ще пам’ятають старенький одноповерховий будиночок №110 на вулиці Гоголя, який стояв праворуч від цієї арки (сьогодні тут новий красивий магазин «Пасаж»). У тому будинку на початку ХХ ст. була соляна лавка якогось миргородського купця (з 1956 по 1996 рік тут розміщався Миргородський краєзнавчий музей). Поруч із соляною лавкою була аптека й візницький будинок, який належав Леон­тієві Величкові, а поряд із ним велика стоянка візників. Тут таки розміщався заїжджий двір – по сучасному сказати б, готель – і лавка Зельмана Ширіна, де торгували пивом.


Центральну вулицю міста за всіх часів миргородці намагалися зробити найошатнішою й найкрасивішою. У середині ХІХ ст. вона була вимощена колодами, а наприкінці століття забрукована по всій своїй довжині – від залізниці до ярмаркової площі на правобережжі. Центральні вулиці Миргорода освітлювалися – 1914 року в місті працювали 9 гасово-розжарювальних ліхтарів системи «Самосвіт» і 9 простих гасових.


У першій половині ХХ ст. вхід до базару був із вулиці Гоголя (на розі сучасних вулиць Гоголя й Воскресінської), а на місці нинішнього скверу стояли ряди одноповерхових мурованих лавок споживчої кооперації, яка у 20-х роках ХХ ст. відігравала потужну роль у житті українського суспільства, а згодом була зведена нанівець комуністичним режимом. Старенькі кооперативні лавки було знесено наприкінці 70-х років ХХ ст., через що базарна територія трохи віддалилася на захід від вулиці Гоголя, а на звільненій площі перед районною радою було закладено молодий скверик, відтоді там щороку ставлять міську новорічну ялинку. 


У 1990 – 1991 роках на цьому місці про­хо­дили масові збори перших у Миргороді демократичних організацій.


На вулицю Гоголя одним боком виходить велика за площею територія ЗАТ «Миргород­курорт». Історію Миргородського курорту не можна переповісти в рамках розповіді про одну вулицю, це окрема велика тема, тож ми тут обминемо її. Деякі курортні будівлі ви­ходили на вулицю Гоголя. На місці одного такого старого будинку 1978 року спорудили готель «Миргород».


Приблизно на місці сучасної районної державної адміністрації (вулиця Гоголя, 120) на початку ХІХ ст. стояла ратуша – орган міського самоуправління. Із давніх часів аж до початку ХХ ст. центральну територію міс­та займала величезна калюжа, свого часу опи­сана Миколою Гоголем. Сьогодні від неї зали­шилося тільки невелике декоративне озерце між Успінським собором і вулицею Гоголя.


1913 року на Гоголівській вулиці було споруджено двоповерховий будинок міської управи – сьогодні в ньому районна державна адміністрація. Від цього будинку до собору було прокладено дорогу, а 1923 року її зробили алеєю, висадивши на ній 100 тополь і в’язів, як стверджують, власним коштом засновника курорту І.А.Зубковського. У 20–30-х роках біля колишнього будинку міської управи стояв ресторан.


Сьогодні в самому центрі міста на вулиці Гоголя, між вхідною аркою курорту й будинком райдержадміністрації, розташовані зупинка міського транспорту, кав’ярня «Фенікс» і ресторан «Гранд-піцца». Перед входом до «Гранд-піцци» ще й тепер помітне невелике підвищення. Саме там 1941 року було поховано німецьких солдатів, убитих під час бою. За спогадами миргородців, це були десятків зо два могил, розміщених рівними рядами. Після відступу німців 1943 року могили зрівняли з землею.


У 20-х роках ХХ ст. за тодішньою адре­сою вулиця Гоголівська, 114 (це навпроти сучасної поліклініки) розміщалася друкарня, яка належала міщанам Кагану й Роднянському. Неподалік від базару, на Гоголівській вулиці, з 1910 року діяв кінотеатр, або, як тоді називали, ілюзіон «Люкс» Арона Соболя. У середині березня 1919 року Миргородський повітовий виконавчий комітет ухвалив націоналізувати електротеатр «Люкс», пере­йменувавши його в «Перший Миргородський радянський електротеатр ім. Т.Г.Шевченка».


 На розі вулиці Гоголя й нинішньої вулиці Якова Усика, там, де сьогодні на базарі стоїть меблевий магазин, на початку 50-их років ХХ ст. теж працював кінотеатр.


ЛЮДМИЛА РОЗСОХА,


 

заступник директора з наукової роботи

Миргородського краєзнавчого музею.






 

На знімку: Картина Я.Усика «Школа в Миргороді», 1940 р. Із фондів Миргородського краєзнавчого музею.

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
Загрузка...
 
Новини міст України
Роль брендингу міст в епоху змін: європейський досвід для України Адміністративно-територіальна реформа в Україні: оптимальна модель ЄС і місцеве самоврядування: досвід вишеградських міст та українська перспектива
НОВИНИ МІСТ-УЧАСНИКІВ ПРОЕКТУ
Муніципальне життя
2017-10-20 | Житомир
2017-10-20 | Житомир
2017-10-20 | Житомир
Всі новини розділу   
Економіка
2017-08-16 | Новоград-Волинський
2017-08-10 | Золотоноша
2017-08-02 | Новоград-Волинський
Всі новини розділу   
Гуманітарна сфера
2017-07-21 | Пирятин
2017-10-19 | Новоград-Волинський
2017-10-16 | Новоград-Волинський
2017-10-16 | Новоград-Волинський
Всі новини розділу   
Спорт
2017-10-18 | Новоград-Волинський
2017-10-18 | Ромни
2017-10-11 | Новоград-Волинський
Всі новини розділу   
Новини України
2017-10-30 14:12
У Львові відбувся круглий стіл щодо перспектив проекту Міжмор‘я

В умовах геополітичної та геоекономічної нестабільності та нових глобальних викликів багато лідерів країн, які розташовані у Балто-Чорноморсько-Адріатично-Каспійському ареалі висловлювали різні думки та позиції щодо формування спільного проекту. Зокрема, дуже важливі пропозиції з цього питання сформулював президент Польщі Анджей Дуда. Для сучасної України вкрай важливо брати участь у цьому глобальному проекті. На нашу думку, Україна могла би бути лідером окремого дивізіону країн, які входять у Балто-Чорноморсько-Каспійську дугу.

2017-10-29 14:14
У Львові оголосили про створення ініціативної групи для формування східного дивізіону проекту Міжмор‘я

Комюніке круглого столу “Перспективи проекту Міжмор'я, який складається з держав басейнів Балтійського, Чорного, Адріатичного та Каспійського морів”.

2017-10-26 14:58
Подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube

Дамы и господа, подписывайтесь на канал Олега Соскина в Youtube. Распространяйте видео, рассказывайте своим друзьям, близким. Чем больше Вы подпишитесь, тем нас будет больше, тем мы будем сильнее и быстрее приблизим нашу общую победу. 

2017-10-26 13:54
Народний капіталізм: економічна модель для України" Олега Соскина в английской версии

Предлагаем ознакомиться со вступлением и первым разделом переведенной на английский язык монографии известного экономиста, заведующего кафедрой Международных экономических отношений Национальной академии управления, директора Института трансформации общества Олега Соскина "Народний капіталізм: економічна модель для України".

2017-10-26 13:05
Народний капіталізм: економічна модель для України

Пані та панове, раді повідомити, що вийшла друком наукова монографія Олега Соскіна "Народний капіталізм: економічна модель для України". Примірник можна придбати в Інституті трансформації суспільства, м. Київ. В інші регіони України надсилаємо Новою поштою.

2017-10-19 17:27
У Польщі народжується більше других і третіх дітей у сім’ї

Як вважає професор Ірена Котовська з Вищої школи торгівлі, на цей факт вплинула зміна клімату навколо сім’ї

2017-10-19 16:58
Польща та Фінляндія підписали угоду про співпрацю

Договір стосується співпраці в оборонній галузі та обмін досвідом щодо структур територіальної оборони

2017-10-19 16:27
У Польщі знижуватимуть у військовому званні за роботу в репресивних органах ПНР

Це стосується офіцерів Війська польського та інших служб, які працювали в репресивних органах Польської Народної Республіки

2017-10-19 16:26
Прикордонники затримали трьох організаторів нелегального перевезення людей

Сілезький відділ Прикордонної служби затримав трьох представників злочинної групи – двох поляків та одного громадянина України

2017-10-19 16:05
Слідча група вияснить справу обстрілу польського консульства в Луцьку

До складу польсько-української команди входить 14 експертів: прокурори та поліцейські

Всі новини   
 
Новини міст України
2017-10-20 | Житомир
2017-10-20 | Житомир
2017-10-20 | Житомир
2017-10-20 | Вишгород
2017-10-20 | Скадовськ
2017-10-19 | Новоград-Волинський
2017-10-19 | Новоград-Волинський
2017-10-19 | Новоград-Волинський
2017-10-19 | Новоград-Волинський
2017-10-19 | Новоград-Волинський
2017-10-19 | Новоград-Волинський
2017-10-19 | Новоград-Волинський
2017-10-19 | Новоград-Волинський
2017-10-19 | Ромни
Всі новини   
Оголошення
2017-10-18 | Новоград-Волинський
Відбудеться засідання позачергової сімнадцятої сесії міської ради сьомого скликання
2017-10-18 | Новоград-Волинський
Спортивна афіша
2017-10-18 | Новоград-Волинський
У Новограді-Волинському відбудеться планове хлорування – промивка водопровідної мережі міста:
Всі оголошення   
Опитування на порталі
Що Ви будете робити, якщо ціни на газ та інші житлово-комунальні послуги підвищаться на 50%?
буду платити за новими тарифами
буду платити за старими тарифами
не буду платити
буду брати участь у будь-яких акціях протесту
не визначився
 
Архів опитувань
 
Новини Києва
2013-08-24 15:19
Під час ходи опозиції міліція відбила в активістів "простреленого" Януковича
2013-08-24 00:59
Посол США відзначив атмосферу духовності та радості під час освячення Патріаршого собору УГКЦ
2013-08-24 00:55
Екологи створять патруль, щоб вберегти опале листя в парках
2013-08-24 00:52
Директор "Київської Русі" заявляє про рейдерське захоплення кінотеатру
2013-08-24 00:50
Правники радять судитися з владою за мирні зібрання
2013-08-24 00:49
На Гончара відтворили мультик "Жив-був пес"
Всі новини   




TyTa